
- •060101 «Будівництво (Теплогазопостачання і вентиляція)»
- •Основні визначення.............................................................…..…...…5
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів..6
- •3 Трифазні електричні ланцюги……………….....….……………………16
- •3.1 Загальні поняття……………………………………………………...16
- •4.1 Загальні поняття………………………………………..…………….24
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора……...39
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором………………...40
- •6 Електричні машини постійного струму………......……………............40
- •7.1 Загальні поняття………………………………...........……………..49
- •1. Загальні положення
- •Основні визначення
- •1.2 Топологічні поняття
- •2 Електричні однофазні ланцюги змінного струму
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів
- •2.2.1 Основні параметри синусоїдального струму
- •Технічні значення частот:
- •2.2.2 Активний опір (r) у колі синусоїдального струму
- •2.2.3 Індуктивність у колі змінного струму
- •2.2.4 Ємність у колі синусоїдального струму
- •2.2.5 Діюче та середнє значення синусоїдального струму, ерс і напруги
- •2.2.6 Векторне зображення синусоїдальних електричних величин
- •2.3 Резонанс в електричному колі
- •2.3.1 Резонанс напруг
- •2.3.2 Резонанс струмів
- •2.4 Коефіцієнт потужності та його економічне значення (cos j)
- •3 Трифазні електричні ланцюги
- •3.1.1 Утворення трифазного струму
- •3.1.2 Незв’язана трифазна система
- •3.2 Режими роботи трифазних приймачів, з’єднаних за схемами «зірка» та «трикутник»
- •3.2.1 З’єднання трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.2 Схема з’єднань трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.3 З’єднання трифазних споживачів «трикутником»
- •3.3 Потужність у трифазних ланцюгах
- •3.3.1 Потужність при несиметричному навантаженні
- •3.3.2 Потужність при симетричному навантаженні
- •4.2 Будова та принцип дії трансформатора
- •4.3 Трифазні трансформатори. Групи з’єднання обмоток трансформаторів
- •4.4 Спеціальні трансформатори
- •4.4.1 Трансформатори для дугового електрозварювання
- •4.4.2 Автотрансформатори
- •5 Асинхронні машини
- •5.2 Обертовий момент та механічна характеристика асинхронного двигуна
- •5.3 Асинхронний двигун із фазним ротором
- •5.4 Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна
- •5.4.1 Регулювання зміною частоти (частотне регулювання) Для зміни частоти f1 застосовують машинні або напівпровідникові (тиристорні) перетворювачі (рис. 5.8).
- •5.4.2 Регулювання зміною кількості пар полюсів
- •5.4.3 Регулювання частоти обертання зниженням підведеної напруги (напруги живлення)
- •5.5 Пуск асинхронного двигуна
- •5.5.1 Прямий пуск
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором
- •6 Електричні машини постійного струму
- •6.1 Призначення й галузь застосування машин постійного струму
- •6.2 Принцип дії та режими роботи машин постійного струму
- •6.2.1 Електромагнітний момент
- •6.2.2 Реакція якоря
- •6.2.3 Комутація
- •6.3 Збудження машин постійного струму
- •6.4 Двигуни постійного струму з паралельним, послідовним та незалежним збудженням
- •6.4.1 Двигуни паралельного (шунтові) та незалежного збудження
- •6.4.2 Двигуни послідовного збудження
- •6.4.3 Двигуни змішаного збудження
- •7 Електричні апарати низької напруги (до 1000 в)
- •7.1 Загальні поняття.
- •Загальні поняття
- •7.2 Електричні апарати ручного керування
- •7.2.1 Рубильники і перемикачі
- •7.2.2 Пакетні вимикачі та перемикачі
- •7.2.3 Контролери і командоапарати
- •7.3 Електричні апарати захисту та керування
- •7.3.1 Плавкі запобіжники
- •7.3.2 Електричні реле
- •7.3.3 Контактори
- •7.3.4 Магнітні пускачі
- •7.3.5 Повітряні автоматичні вимикачі
- •7.4 Умовно-графічні й буквені позначення електричних апаратів
- •Література
- •Шефер Олександр Віталійович Електротехніка
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
2.3.1 Резонанс напруг
R
L Xl
C Xc
Ua=Ur Ul Uc
U I
Рисунок 2.6 – Коло з послідовним з’єднанням R, L, C
Умовою виникнення
резонансу напруг є рівність реактивних
опорів
.
Характерні особливості резонансу
Сумарний опір
, оскільки
, то загальний опір під час резонансу мінімальний, бо
.
Коефіцієнт потужності
.
Струм під час резонансу максимальний –
.
Резонансний струм
(рис. 2.6) за певних умов небезпечний, він
максимальний, може спричинити пошкодження
елементів кола та вивести їх із ладу.
Оскільки при резонансі
,
то
(напруга мережі живлення). Резонанс
напруг – шкідливе явище. У реальних
умовах його намагаються не допустити.
Векторна діаграма режиму резонансу
зображена на рисунку 2.7.
w
– завжди проти руху
Ul годинникової
стрілки
w
0 Ur = Ua I
Uc
Рисунок 2.7 – Векторна діаграма кола з послідовним з’єднанням R, L, C
Для режиму резонансу характерні ще такі зміни опору (рис. 2.8):
Рисунок 2.8 – Зміна опору кола з послідовним з’єднанням R, L, C
Зміна струму показана на рисунку 2.8.
Рисунок 2.9 – Зміна струму кола з послідовним з’єднанням R, L, C
2.3.2 Резонанс струмів
Виникає в колах із паралельним з’єднанням елементів (рис. 2.10).
Рисунок 2.10 – Коло з паралельним з’єднанням R, L, C
Для резонансу струмів (рис. 2.11 – 2.13):
Умовою резонансу струмів є ВL = Bc (рівність реактивних провідностей паралельних гілок); B = 1/X[Ом-1] (сименс).
Характерні особливості резонансу струмів:
Опір кола практично активний і максимальний: Z = R = max.
Струм у нерозгалуженій частині кола мінімальний:
І = min – це дуже добре!
Q
L = Qc (реактивні потужності приблизно рівні). Це означає, що, як і при резонансі напруг, між котушкою і конденсатором відбувається обмін енергією, але джерело живлення в цьому процесі участі не бере.
Рисунок 2.11 – Векторна діаграма кола з паралельним з’єднанням R, L, C
Рисунок 2.12 – Зміна провідності кола з паралельним з’єднанням R, L, C
Рисунок 2.13 – Зміна векторних величин кола з паралельним з’єднанням R, L, C