
- •060101 «Будівництво (Теплогазопостачання і вентиляція)»
- •Основні визначення.............................................................…..…...…5
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів..6
- •3 Трифазні електричні ланцюги……………….....….……………………16
- •3.1 Загальні поняття……………………………………………………...16
- •4.1 Загальні поняття………………………………………..…………….24
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора……...39
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором………………...40
- •6 Електричні машини постійного струму………......……………............40
- •7.1 Загальні поняття………………………………...........……………..49
- •1. Загальні положення
- •Основні визначення
- •1.2 Топологічні поняття
- •2 Електричні однофазні ланцюги змінного струму
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів
- •2.2.1 Основні параметри синусоїдального струму
- •Технічні значення частот:
- •2.2.2 Активний опір (r) у колі синусоїдального струму
- •2.2.3 Індуктивність у колі змінного струму
- •2.2.4 Ємність у колі синусоїдального струму
- •2.2.5 Діюче та середнє значення синусоїдального струму, ерс і напруги
- •2.2.6 Векторне зображення синусоїдальних електричних величин
- •2.3 Резонанс в електричному колі
- •2.3.1 Резонанс напруг
- •2.3.2 Резонанс струмів
- •2.4 Коефіцієнт потужності та його економічне значення (cos j)
- •3 Трифазні електричні ланцюги
- •3.1.1 Утворення трифазного струму
- •3.1.2 Незв’язана трифазна система
- •3.2 Режими роботи трифазних приймачів, з’єднаних за схемами «зірка» та «трикутник»
- •3.2.1 З’єднання трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.2 Схема з’єднань трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.3 З’єднання трифазних споживачів «трикутником»
- •3.3 Потужність у трифазних ланцюгах
- •3.3.1 Потужність при несиметричному навантаженні
- •3.3.2 Потужність при симетричному навантаженні
- •4.2 Будова та принцип дії трансформатора
- •4.3 Трифазні трансформатори. Групи з’єднання обмоток трансформаторів
- •4.4 Спеціальні трансформатори
- •4.4.1 Трансформатори для дугового електрозварювання
- •4.4.2 Автотрансформатори
- •5 Асинхронні машини
- •5.2 Обертовий момент та механічна характеристика асинхронного двигуна
- •5.3 Асинхронний двигун із фазним ротором
- •5.4 Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна
- •5.4.1 Регулювання зміною частоти (частотне регулювання) Для зміни частоти f1 застосовують машинні або напівпровідникові (тиристорні) перетворювачі (рис. 5.8).
- •5.4.2 Регулювання зміною кількості пар полюсів
- •5.4.3 Регулювання частоти обертання зниженням підведеної напруги (напруги живлення)
- •5.5 Пуск асинхронного двигуна
- •5.5.1 Прямий пуск
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором
- •6 Електричні машини постійного струму
- •6.1 Призначення й галузь застосування машин постійного струму
- •6.2 Принцип дії та режими роботи машин постійного струму
- •6.2.1 Електромагнітний момент
- •6.2.2 Реакція якоря
- •6.2.3 Комутація
- •6.3 Збудження машин постійного струму
- •6.4 Двигуни постійного струму з паралельним, послідовним та незалежним збудженням
- •6.4.1 Двигуни паралельного (шунтові) та незалежного збудження
- •6.4.2 Двигуни послідовного збудження
- •6.4.3 Двигуни змішаного збудження
- •7 Електричні апарати низької напруги (до 1000 в)
- •7.1 Загальні поняття.
- •Загальні поняття
- •7.2 Електричні апарати ручного керування
- •7.2.1 Рубильники і перемикачі
- •7.2.2 Пакетні вимикачі та перемикачі
- •7.2.3 Контролери і командоапарати
- •7.3 Електричні апарати захисту та керування
- •7.3.1 Плавкі запобіжники
- •7.3.2 Електричні реле
- •7.3.3 Контактори
- •7.3.4 Магнітні пускачі
- •7.3.5 Повітряні автоматичні вимикачі
- •7.4 Умовно-графічні й буквені позначення електричних апаратів
- •Література
- •Шефер Олександр Віталійович Електротехніка
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
6.2.1 Електромагнітний момент
На провідник зі струмом у магнітному полі діє сила
– закон
електромагнітної сили,
де Іпр – сила струму в провіднику.
Щоб визначити електромагнітний (обертовий) момент, необхідно цю силу (Fпр) помножити на плече (D/2) і врахувати кількість провідників, тобто
. (6.1)
Якщо врахувати
струм якоря (
),
полюсну поділку (
),
магнітний потік (
),
то обертовий момент можна визначити
так:
. (6.2)
Величина
– стала машини (залежить тільки від
конструкції машини).
Таким чином, момент машини залежить від сили струму якоря та основного магнітного потоку
. (6.3)
6.2.2 Реакція якоря
Якщо генератор постійного струму вимкнути від навантаження, то у колі якоря відсутній струм. При вмиканні навантаження в обмотці якоря тече струм (обмотка якоря збуджує власне магнітне поле).
Взаємодія потоку якоря з основним магнітним потоком називається реакцією якоря (РЯ) машини постійного струму (або поперечною реакцією).
Реакція якоря – дуже небажане явище в МПС. Вона спотворює основний магнітний потік, зміщує лінію нульових індукцій. На геометричній нейтралі встановлюється індукція, відмінна від нуля. Лінія нульової індукції перетворюється на фізичну нейтраль. При цьому магнітний потік послаблюється (рис. 6.2).
Рисунок 6.2 – Взаємодія потоку якоря з основним магнітним потоком
Для зменшення впливу реакції якоря у МПС застосовують додаткові полюси (ДП) (рис. 6.3), їх установлюють на геометричній нейтралі. Обмотка додаткових полюсів (ДП) умикається послідовно в коло якоря, і створене поперечне поле компенсує поле якоря.
Рисунок 6.3 – Зменшення впливу реакції якоря за допомогою додаткових полюсів
6.2.3 Комутація
Комутація у МПС – це перемикання щітками пластин колектора. У результаті комутації струм у секції обмотки якоря змінює свій напрям на протилежний.
При перемиканні пластин колектора виникає іскріння. Це дуже небажане явище. Воно призводить до колового вогню та псує колектор.
Іскріння може мати такий характер:
– механічний – усувається механічним шляхом (проточування, шліфування, промивання, регулювання);
– електромагнітний – виникає через швидке вимикання кола, що має велику індуктивність.
В ідеальному випадку струм у секції змінює напрям на протилежний за лінійним законом. Це – лінійна комутація. Але секція має значну індуктивність (L), тому реальна комутація – сповільнена (рис. 6.4).
Рисунок 6.4 – Види комутації машин постійного струму
У секції наводиться ЕРС самоіндукції еL. Крім цього, наводиться ЕРС взаємної індуктивності, зумовлена зміною струму в сусідніх секціях ем.
Результуюча ЕРС (реактивна ЕРС секції) буде
. (6.4)
Можна вважати, що
, (6.5)
де LС – індуктивність секції.
Ця реактивна ЕРС і протидіє зміні струму в секції, тобто сприяє сповільненій комутації.
Щоб зменшити вплив реактивної ЕРС, створюють комутуючу ЕРС секції ек за допомогою додаткових полюсів. Умови комутації залежать від співвідношень:
– умова лінійної
комутації;
– умова сповільненої
комутації;
– умова прискореної
комутації.
Прискорена комутація використовується у МПС, що працюють при великих навантаженнях із частим реверсуванням.