
- •060101 «Будівництво (Теплогазопостачання і вентиляція)»
- •Основні визначення.............................................................…..…...…5
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів..6
- •3 Трифазні електричні ланцюги……………….....….……………………16
- •3.1 Загальні поняття……………………………………………………...16
- •4.1 Загальні поняття………………………………………..…………….24
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора……...39
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором………………...40
- •6 Електричні машини постійного струму………......……………............40
- •7.1 Загальні поняття………………………………...........……………..49
- •1. Загальні положення
- •Основні визначення
- •1.2 Топологічні поняття
- •2 Електричні однофазні ланцюги змінного струму
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів
- •2.2.1 Основні параметри синусоїдального струму
- •Технічні значення частот:
- •2.2.2 Активний опір (r) у колі синусоїдального струму
- •2.2.3 Індуктивність у колі змінного струму
- •2.2.4 Ємність у колі синусоїдального струму
- •2.2.5 Діюче та середнє значення синусоїдального струму, ерс і напруги
- •2.2.6 Векторне зображення синусоїдальних електричних величин
- •2.3 Резонанс в електричному колі
- •2.3.1 Резонанс напруг
- •2.3.2 Резонанс струмів
- •2.4 Коефіцієнт потужності та його економічне значення (cos j)
- •3 Трифазні електричні ланцюги
- •3.1.1 Утворення трифазного струму
- •3.1.2 Незв’язана трифазна система
- •3.2 Режими роботи трифазних приймачів, з’єднаних за схемами «зірка» та «трикутник»
- •3.2.1 З’єднання трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.2 Схема з’єднань трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.3 З’єднання трифазних споживачів «трикутником»
- •3.3 Потужність у трифазних ланцюгах
- •3.3.1 Потужність при несиметричному навантаженні
- •3.3.2 Потужність при симетричному навантаженні
- •4.2 Будова та принцип дії трансформатора
- •4.3 Трифазні трансформатори. Групи з’єднання обмоток трансформаторів
- •4.4 Спеціальні трансформатори
- •4.4.1 Трансформатори для дугового електрозварювання
- •4.4.2 Автотрансформатори
- •5 Асинхронні машини
- •5.2 Обертовий момент та механічна характеристика асинхронного двигуна
- •5.3 Асинхронний двигун із фазним ротором
- •5.4 Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна
- •5.4.1 Регулювання зміною частоти (частотне регулювання) Для зміни частоти f1 застосовують машинні або напівпровідникові (тиристорні) перетворювачі (рис. 5.8).
- •5.4.2 Регулювання зміною кількості пар полюсів
- •5.4.3 Регулювання частоти обертання зниженням підведеної напруги (напруги живлення)
- •5.5 Пуск асинхронного двигуна
- •5.5.1 Прямий пуск
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором
- •6 Електричні машини постійного струму
- •6.1 Призначення й галузь застосування машин постійного струму
- •6.2 Принцип дії та режими роботи машин постійного струму
- •6.2.1 Електромагнітний момент
- •6.2.2 Реакція якоря
- •6.2.3 Комутація
- •6.3 Збудження машин постійного струму
- •6.4 Двигуни постійного струму з паралельним, послідовним та незалежним збудженням
- •6.4.1 Двигуни паралельного (шунтові) та незалежного збудження
- •6.4.2 Двигуни послідовного збудження
- •6.4.3 Двигуни змішаного збудження
- •7 Електричні апарати низької напруги (до 1000 в)
- •7.1 Загальні поняття.
- •Загальні поняття
- •7.2 Електричні апарати ручного керування
- •7.2.1 Рубильники і перемикачі
- •7.2.2 Пакетні вимикачі та перемикачі
- •7.2.3 Контролери і командоапарати
- •7.3 Електричні апарати захисту та керування
- •7.3.1 Плавкі запобіжники
- •7.3.2 Електричні реле
- •7.3.3 Контактори
- •7.3.4 Магнітні пускачі
- •7.3.5 Повітряні автоматичні вимикачі
- •7.4 Умовно-графічні й буквені позначення електричних апаратів
- •Література
- •Шефер Олександр Віталійович Електротехніка
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
5.2 Обертовий момент та механічна характеристика асинхронного двигуна
Електромагнітний (обертовий) момент АД пропорційний магнітному потоку та струму ротора.
, (5.3)
де
– зсув фаз між ЕРС та струмом.
m2 – кількість фаз обмотки ротора.
– стала машини
(залежить тільки від конструктивних
особливостей машини).
Рівняння механічної характеристики має вигляд
.
(5.4)
Це рівняння називають спрощеною формулою Клосса,
де
– максимальний момент;
–
критичне ковзання
АД, при якому електромагнітний момент
набуває максимального значення.
Наведені рівняння дають змогу побудувати механічні характеристики (природну та штучну).
Природна механічна характеристика – це характеристика АД із КЗ ротором (опір обмотки ротора практично дорівнює R2 ≈ 0).
Штучна характеристика – це характеристика АД з опором обмотки ротора R2 > 0 (фазний ротор).
Залежність М(S) асинхронних машин має вигляд, зображений на рисунку 5.4.
М
Режим генератора
1 2 S
Режим двигуна Режим електромагнітного гальма
Рисунок 5.4 – Електромагнітний момент асинхронного двигуна
Як і всі електричні машини, асинхронні машини оборотні. У режимі 0 < S < 1 АМ працює як двигун. При від’ємному значенні ковзання (швидкість ротора більша за швидкість обертання поля) АМ працює як генератор. Якщо зовнішня сила обертає ротор проти напрямку обертання поля (S > 1), АМ працює як електромагнітне гальмо.
Механічна характеристика – це залежність швидкості обертання ротора від електромагнітного моменту, тобто n2 = f(M).
Стосовно асинхронного двигуна механічна характеристика така, як наведено на рисунку 5.5.
s n2
S
Робоча ділянка
Стійка робота
= 0 n1
S = Sном nном Мном
S = Skp nkp Ммах (Мкр) [нестійка робота]
S = 1
M = 0 Mпуск.
Рисунок 5.5 – Механічна характеристика режиму двигуна
Вона визначає експлуатаційні можливості АД.
При n2 = 0 здійснюється пуск АД.
При s = 0 (ротор наздогнав поле) n2 = n1, M = 0.
У межах 0 < s < skp швидкість обертання несуттєво залежить від моменту опору. Ця частина характеристики вважається жорсткою.
У межах skp < s < 1 – м’яка механічна характеристика.
Пусковий момент менший, ніж номінальний. Тому необхідно, щоб момент опору був меншим, ніж пусковий, тобто
Мпуск > Мопору.
Таким чином, двигун доцільно пускати розвантаженим.
Практично в АД номінальний момент становить Мном = 0,5Ммах.
Асинхронні двигуни конструюються так, що максимальний ККД забезпечується при навантаженні, трохи меншому за номінальне.
ККД асинхронних двигунів досить високий (80 – 90%). У потужних асинхронних двигунів ККД = 90 – 96%.
Максимальний
момент АД не
залежить від активного опору ротора.
Стійкість роботи АД характеризується
його перевантажувальною здатністю
.
Для АД із КЗ ротором λ = 1,7…2,8.
5.3 Асинхронний двигун із фазним ротором
Фазний ротор (або ротор з контактними кільцями) має трифазну обмотку (аналогічна обмотці статора). Вона з’єднується «зіркою»! Кінці обмотки приєднуються до трьох контактних кілець, які встановлені на валу ротора. На кільцях установлюються щітки, що електрично з’єднуються з трифазним реостатом (Rп). Це дозволяє штучно збільшувати опір обмотки ротора (рис. 5.6).
Рисунок 5.6 – Будова асинхронного двигуна з фазним ротором
Асинхронний двигун із фазним ротором має кращі умови пуску. Вираз для електромагнітного моменту має вигляд
М = С Фm І2 cosψ2, (5.5)
де ψ2 зсув фаз між ЕРС та струмом у роторі.
Якщо ввімкнути трифазний реостат послідовно з обмоткою ротора, то збільшиться опір R2, зменшиться ψ2, зросте пусковий момент і поліпшаться умови пуску. Зміна опору реостата (введення реостата) дає змогу змінювати швидкість обертання ротора.
Зміна механічної характеристики двигуна із уведенням реостата виявляється таким чином (рис. 5.7).
Рисунок 5.7 – Механічні характеристики асинхронного двигуна з фазним ротором
При збільшенні додаткового опору характеристика стає більш м’якою, а пусковий момент зростає.
Характеристики (рис. 5.7) не економічні, тому що значна кількість енергії в реостаті перетворюється в тепло. Тому АД із фазним ротором застосовуються лише при великих потужностях та високих вимогах до електропривода.