- •Загальні відомості по техніці електробезпеки.
- •Організація робочого місця монтажника.
- •Паяння. Паяння. Припої. Флюси.
- •Припої і флюси План
- •Вимоги до припоїв.
- •Вимоги до флюсів.
- •Вимірювальні прилади. Авометр.
- •Радіоелементи. Резистори.
- •Резистори:
- •Резистори постійні.
- •Резистори змінні (недротяні і напівпровідникові).
- •Резистори змінні (дротяні).
- •Кольорове маркування постійних резисторів.
- •Конденсатори.
- •(Від радіоприймача «Селга»); д — підстроювальиий
- •Я к розшифрувати конденсатор.
- •Конденсатори електролітичні.
- •Конденсатори постійної ємності.
- •К онденсатори змінної ємності.
- •Ємність конденсатора - по номограмі.
- •Конденсатори. Кодове маркування.
- •Маркування постійних конденсаторів Класифікація конденсаторів.
- •Маркування конденсаторів.
- •Кодоване позначення допустимих відхилень ємності від номінальних.
- •Кодоване позначення номінальної напруги конденсаторів.
- •Характеристики груп температурної стабільності ємності конденсаторів.
- •Допустима зміна ємності конденсаторів з діелектриком з низькочастотної кераміки відносно ємності при температурі 20 °с в діапазоні температур від -60 до 85 °с.
- •Кольорове маркування постійних конденсаторів
- •Напівпровідники.
- •Розшифровка напівпровідникових елементів.
- •Т ранзистори.
- •Маркування транзисторів.
- •Нова система позначень маркування транзисторів.
- •Біполярний транзистор
- •Друкований монтаж. Електромонтажні роботи по друкованому монтажу.
- •1.Друкована плата, її призначення.
- •2. Підготовка радіоелементів до монтажу.
- •3. Етапи виготовлення друкованої плати.
- •Виготовлення друкованої плати. План
- •2. Підготовка склотекстоліту і свердлення.
- •3. Нанесення малюнка.
- •4. Виготовлення розчину для травлення.
- •5. Травлення і обробка плати.
- •6. Лудіння плати.
- •7. Друкована плата за допомогою лазерного принтера.
- •Монтаж і демонтаж елементів
- •Монтаж на друкованій платі.
- •3. Монтаж методом вдавлювання.
- •4. Монтаж саморобних модулів.
- •6 . Монтажні планки з пелюстками.
- •7 . Зажим для тимчасових з'єднань.
- •9. Зачистка виводів.
- •10. Монтажний пістон з пишучого вузла кулькової ручки
- •11. Колодки для установки транзисторів серії мп
- •12. Перевірка радіоелементів.
- •1 Монтаж друкованих плат. Взяти в Лазаріва.
- •Мікросхеми. Інтегральні мікросхеми.
- •Встановлення і паяння мікросхем на платі.
- •Типи електричних проводів, види ізоляції.
- •Застосування монтажних джгутів.
- •Комутаційні пристрої.
- •Контактні з'єднання.
- •Е лектрохімічні джерела живлення.
- •Котушки індуктивності. Котушки з постійним значенням індуктивності.
- •К отушки індуктивності підстроювані.
- •Полосові фільтри.
- •Трансформатори і дроселі.
- •Мікрофони і телефони.
- •Схеми випрямлення. Випрямляючі пристрої.
- •Двопівперіодна мостова схема випрямлення.
- •Схеми випрямлення з множенням напруги.
- •С хеми випрямлення з множенням напруги (з подвоєнням).
- •С хема випрямлення з множенням напруги (з потроєнням).
- •Технічна документація, яка застосовується при електромонтажі
Конденсатори.
Конденсатор.
Як
правило, найпростіший конденсатор
це дві металеві пластинки
(обкладки)
й повітря між ними. Замість повітря може
бути фарфор, слюда або інший матеріал,
який не проводить струму. Якщо резистор
пропускав постійний струм, то через
конденсатор не проходить. А змінний
струм через конденсатор проходить.
Завдяки
такій властивості конденсатор ставлять
там, де треба відокремити постійний
струм від змінного.
Мал. Конденсатори:
а — електролітичні; б - постійні, в — змінний одинарний; г — змінний здвоєний;
(Від радіоприймача «Селга»); д — підстроювальиий
У
конденсатора основний
параметр
- ємність.
Конденсатори бувають сталоі й змінної
ємності (мал. 2, а-г). У змінних конденсаторів
ємність змінюється при обертанні осі,
яка виступає назовні. Крім цих двох
типів використовується ще один
різновид конденсаторів Підстроювальний
(мал. 2, д). Звичайно його встановлюють у
той чи інший пристрій для того, щоб під
час налагоджування точніше підібрати
потрібну ємність і більше не рухати
конденсатор.
Одиницю ємності мікрофарад (мкФ) узято за основу і радіолюбительських конструкціях і в промисловій апаратурі. Проте частіше застосовується інша одиниця пікофарад - пФ, мільйонна частка мікрофарада. На схемах ви зустрінете ту, й ту одиницю. Причому ємність до 9100 пФ включно вказують на схемах у пікофарадах, а більшу – в мікрофарадах. Якщо, наприклад, з умовним позначенням конденсатора написано «27», «510», або «6800», значить, ємність конденсатора відповідно 27, 510, або 6800 пФ. А ось цифри 0,015, 0,25 або 1,0 свідчать про те, що ємність конденсатора становить відповідне число мікрофарад.
Позначення за ГОСТ 2.728-74 |
Опис |
|
|
Конденсатор постійної ємності (нерегульований) |
|
|
Електролітичний полярний конденсатор |
|
|
Електролітичний неполярний конденсатор |
|
|
Прохідний конденсатор |
|
|
Регульований конденсатор |
|
|
Підстроювальний конденсатор |
|
|
Варіконд (ємність залежить від напруги) |
|
Якщо ви не знаєте де взяти неполярний електролітичний конденсатор, то можете його зробити самому. Для цього треба 2 полярних електролітичних конденсатори, ємністю в 2 рази більшою від бажаної, і з’єднати їх зустрічно послідовно (плюс до плюса або мінус до мінуса).
Т
ипів
конденсаторів дуже багато. Вони
відрізняються матеріалом між пластинами
й конструкцією. Бувають конденсатори
повітряні, слюдяні, керамічні та ін.
Один з різновидів постійних конденсаторів-
електорлічний (див. мал.2,а.) Такі
конденсатори випускають великої ємності-
від 0,5 до 4000 мкФ. На схемах для них указують
не тільки ємність, а й максимальну
напругу, на якій їх можна використовувати.
Наприклад. Напис 5,0×10 В означає, що
конденсатор ємністю 5 мкФ треба взятии
на напругу 10 В.
Для змінних або підстроювальних конденсаторів на схемі вказують крайні значення ємності, які створюються ,якщо повертати вісь конденсатора від одного крайнього положення до іншого або обертати по колу ( як у підстроювальних конденсаторів). Наприклад, напис 5-180 свідчить про те, що в одному крайньому положенні осі ємність конденсатора становить 5 пФ, а в іншому- 180 пФ. При плавному повертанні з одного положення в інше ємність конденсатора також плавно змінюватиметься від 5 до 180 пФ або від 180 до 5 пФ.
Для постійних конденсаторів на схемі поряд із умовним позначенням вказують значення ємності в пікофарадах (пФ) або мікрофарадах (мкф; 1 мкФ= 1000 000 пф). При ємності менше 0,01 мкФ ставлять число пікофарад без позначення розмірності, наприклад: 10, 150, 6800. Для ємності 0,01 мкФ і більше ставлять число мікрофарад з додаванням букв «мк», наприклад: 0,02 мк, 0,15 мк, 1 мк, 100 мк. Для оксидних конденсаторів додатково вказують номінальну напругу (вона написана на корпусі конденсатора) — 10 мк × 10 В, 100 мк × 25 В. Для конденсаторів змінної ємності і підстроєчних вказують межі зміни ємності при крайніх положеннях ручки-осі, наприклад: 10...180, 6...470.
На корпусах конденсаторів номінальні ємності до 91 пФ виражають в пікофарадах, використовуючи для позначення цієї одиниці букву П, від 100 до 9100 пФ — в частках нанофаради (1 нФ 1000 пФ=0,001 мкФ), а від 0,01 до 0,091 мкФ — в нанофарадах, позначаючи нанофараду буквою Н. Ємності від 0,1 мкФ і більше виражають в мікрофарадах, використовуючи для позначення цієї одиниці букву М. Якщо ємність конденсатора рівна цілому числу, буквене позначення ємності ставлять після цього числа, наприклад: 10П (10 пФ), 22Н (22 нФ=22000 пФ=0,022 мкФ), 50М (50 мкФ).
Щоб номінальну ємність конденсатора виразити десятковим дробом, буквене позначення одиниці ємності розташовують перед числом: Н15 (0,15 пФ=150 пФ), М47 (0,47 мкф). Для виразу ємності конденсатора цілим числом з десятковим дробом буквенне позначення одиниці ставлять між цілим числом і десятковим дробом, замінюючи нею кому, наприклад: 1П6 (1,6 пФ), 5Н1 (5,1 нФ = 5100 пФ), ЗМЗ (3,3 мкФ).
Як і резистори, конденсатори випускаються промисловістю відповідно до рядів номінальних значень Е6, Е12, Е24. Правда, виключенням є оксидні конденсатори, ємності яких відповідають іншому ряду: 0,5, 1, 2, 5, 10, 20, 30, 50, 100, 200, 300, 500, 1000, 2000, 5000 (іноді 4000 — наприклад, для конденсаторів К50-6).
Для отримання потрібної ємності іноді доводиться сполучати два конденсатори або послідовно або паралельно. При паралельному з'єднанні загальна ємність буде рівна сумі ємностей конденсаторів, а при послідовному її розраховують по формулі:
Сзаг= С1*С2 / (С1 + С2 )
Причому послідовне з'єднання іноді застосовують і з метою отримання конденсатора з великою номінальною напругою. Наприклад, при послідовному з'єднанні конденсаторів ємністю по 1 мкФ на номінальну напругу 250 В кожний загальна ємність складе 0,5 мкФ, а номінальна напруга 500 В.
Номінальна напруга конденсатора вказується на корпусі конденсатора і характеризує максимальну постійну напругу, що допускається, або суму постійної складової і амплітуди змінни складової на виводах конденсатора, при якому деталь може надійно і тривало працювати. Для більшості типів конденсаторів вказується номінальна напруга постійного струму. При роботі таких конденсаторів в ланцюзі змінного струму гранично допустиме значення змінної напруги повинно бути не менше ніж удвічі нижчим номінального.
Дещо гірше переносять змінний струм оксидні конденсатори. Щонайбільша допустима амплітуда змінни складової на них в більшості випадків не повинна перевищувати 25 %, а для конденсаторів ємністю 50...500 мкФ на напругу 50 В і 500, 1000 мкФ на 25 В — 15 % від номінальної напруги. Причому вказані відсотки дійсні при частоті змінної напруги до 50 Гц, із збільшенням частоти відсотки зменшуються.
Незнання цих обмежень і недотримання режимів роботи оксидних конденсаторів часто різко знижують надійність роботи електронного пристрою.
Ємність оксидних конденсаторів для змінного струму непостійна і залежить від частоти. Із збільшенням частоти Ємність конденсатора зменшується, іноді значно. Крім того, оксидним конденсаторам властивий так званий витік — пропускання постійного струму. Струм витоку тим більше, чим більша ємність конденсатора. Максимальний струм витоку для різних типів конденсаторів різний.
