Організація робочого місця монтажника.
Первинною ланкою організації виробничого процесу являється робоче місце. Робочим місцем називається частина виробничої площадки відведеної (закріпленої одному або групі робітників, призначеної для виконання певної роботи, обладнаної необхідним обладнанням, інструментами, пристроями та іншими матеріально-технічними знаряддями. Типове робоче місце монтажника радіоапаратури включає в себе: робочий стіл, гвинтовий стілець, вхід для електропаяльника і обжигалки, панель для включення контрольно-вимірних приладів, на яких вмонтована клема заземлення, ящик для відходів. Верхня кришка стола покривається жаростійким пластом. Для регулювання температури нагріву паяльника і обжигалки робоче місце обладнується автотрансформатором. Джерела світла: загальне люмінесцентні лампи, місцеве-лампи денного світла.
В холодний період року в зоні робочого місця температура повітря повинна бути 18-20°С, відносна вологість 60-40 %, швидкість руху повітря 0,2 м/с. В теплий період року температура повинна становити 22-25°С, відносна волость 60-40%, швидкість повітря 0,3 м/с. Ці умови у виробничих приміщеннях забезпечуються механічною загально-обмінною вентиляцією.
Монтажний інструмент:
Гострогубці, викрутка, пінцет, плоскогубці, круглогубці, пристрій для зняття ізоляції, ножиці, електропаяльник.
Паяння. Паяння. Припої. Флюси.
Основним способом монтажу РЕА (радіо-електронної апаратури) є паяння. При паянні забезпечується механічне і електричне з'єднання контактних виводів елементів і провідників. Це досягається за рахунок нанесення на з'єднувані ділянки припою олов'яно-свинцевого сплаву. Крім олова і свинцю, в склад припою можуть входити вісмут, кадмій, сурма і інші метали, які міняють фізичні і механічні властивості припою. При монтажі РЕА використовують м'які припої з температурою плавлення до 280°С марки ПОС (припій олов'яно-свинцевий). Наприклад: ПОС-40, ПОС-60 з температурою плавлення 235°С і 190°С відповідно. Число після найменування припою вказує процентний вміст в нім олова.
Для недопущення окислення зачищеної поверхні на повітрі і при нагріванні, для видалення окислів з поверхні запаюваних деталей, для забезпечення доброї змочуваності деталей розплавленим припоєм використовують флюси. Температура плавлення флюсу повинна бути нижчою температури плавлення застосовуваного припою. Флюси є хімічно активні (кислотні) і хімічно пасивні (безкислотні). Хімічно активні флюси при монтажі РЕА не використовують через велику корозійну дію в місцях паяння. При монтажі РЕА використовують без кислотні флюси (каніфоль, розчин каніфолі в спирті, гліцерин і т.д.)
Для радіомонтажних робіт використовують електропаяльник робочою напругою не більше 36В і потужністю 40-60Вт. Нагрівним елементом паяльника служить провід з ніхрому, намотаний на мідний стержень. Для ізоляції нагрівного елемента від мідного стержня прокладено шар слюди. Поверх нагрівного елемента намотана азбестова нитка для ізоляції від корпусу паяльника.
Робочу частину паяльника (жало) загострюють під кутом 30°. Рекомендується жало відкувати молотком для недопущення утворення раковин і збільшення строку служби мідного стержня. Якщо жало брудне, ним важко працювати - припій буде плавитись, а до поверхні жала не пристане. Жало треба зачистити напильником або шкуркою і залудити. Для цього паяльник злегка нагрівають і покривають шаром каніфолі. Коли паяльник нагріється до t° плавлення припою, жало прикладають до кусочка припою. Припій розплавиться і розтечеться по ньому тонким шаром. Якщо припій не пристав, то жало знову зачищають і залужування знову повторюють. 3 часом жало покриватиметься окисним нальотом темного кольору, який заважатиме паянню. Ось тоді знову залудітъ його.
Якість монтажу залежить від правильного нагріву паяльника. Слабо нагрітий паяльник погано плавить припій, розмазує його по місцю запаювання, і позиційного спаю не виходить. При роботі перегрітим паяльником розплавлений припій швидко покривається сірою плівковою окислу і погано тримається на жалі. При опусканні перегрітого паяльника в каніфоль виділяється багато диму, каніфоль з шипінням розбризкується, а жало покривається чорною плівкою нагару. Нормально нагрітий паяльник швидко плавить припій і набирає його на жало, каніфоль залишається на нім у вигляді шиплячих крапель, які перетворюються в пар, а не дим. При цьому спай буде мати гладку блискучу поверхню.
Місце запаювання потрібно зачистите дрібною шкуркою від ізоляції, окислів є бруду. До зачищеного місця не можна доторкатись пальцями, щоб не залишити на нім сліди поту і жиру, які будуть заважати залуджуванню. Паяти потрібно відповідним припоєм з використанням без кислотного флюсу Паяльник повинен бути нормально нагрітим. Спаювані проводи або виводи деталей потрібно покрити флюсом. Взявши на жало паяльника трохи припою, треба прикласти його до місця запаювання і заблудити їх. Залуджені кінці виводів деталей або проводів утримати нерухомо. Прикласти жало паяльника з невеликою кількістю розплавленого припою на місце спайки і тримати, поки припій не розтечеться рівномірно по спаюваних поверхнях. Тривалість паяння не повинна перевищувати 5 сек. після чого паяльник швидко забирають - припій швидко затвердне і скріпить деталі. Під час затвердіння припою проводи і виводи деталей повиннё бути нерухомими.
Після паяння захищають місце спаю від нагару і залишків флюсу етиловим спиртом або дерев'яною паличкою. Добра спайка повинна бути чиста і блистіти.
Під час паяння виділяється шкідлива для здоров’я пара олова і свинцю. Ні в якому разі не можна нахилятися над місцем паяння і вдихати випари. Приміщення, в якому паяють, повинне бути обладнане загальною вентиляцією або місцевою витяжкою. При роботі з електропаяльником потрібно дотримуватись правил захисту від ураження електричним струмом. Ручка паяльника повинна бути сухою і не проводити електричний струм.