
- •1.Поняття предмета правового регулювання цивільного та господарського права та їх співвідношення. Основні концепції розмежування.
- •2. Співвідношення імперативного та диспозитивного методів правового регулювання в цивільному та господарському праві.
- •3. Співвідношення договорів і законів як джерел правового регулювання в цивільному та господарському праві.
- •4. Способи усунення прогалин в цивільному та господарському законодавстві: проблеми теорії та практики.
- •5. Поняття звичаю ділового обороту, його значення та умови застосування.
- •6. Місце та роль міжнародних договорів в системі джерел правового регулювання цивільних та господарських відносин.
- •7. Умови застосування норм цивільного законодавства до регулювання господарських правовідносин.
- •8. Особливості правового статусу фізичної особи в цивільному та господарському правовідносинами.
- •9. Різниця в класифікаційних підходах розмежування юридичних осіб за цивільним та господарським законодавством.
- •10.Особливості припинення дій юридичних та фізичних осіб – підприємців шляхом визнання їх банкрутами.
- •11. Порівняльна характеристика типів акціонерних товариств.
- •12. Особливості права приватної власності юридичних осіб за цивільним та господарським законодавством.
- •13. Особливості реалізації права власності юридичними особами в цивільних та господарських правовідносинах.
- •14. Теоретичне обґрунтування виділення підприємницького договору як самостійного виду зобов’язання.
- •15. Відмінності цивільно – правової та господарської відповідальності суб’єктів.
- •16.Способи індивідуалізації учасників цивільного обороту як об’єкти цивільних та господарських прав.
- •17. Особливості комерційного представництва.
- •1.Роль правосуддя в реалізації конституційного права на судовий захист.
- •3. Якими способами впливу забезпечується метод правового регулювання цивільного та господарського процесуального права.
- •4. Порівняйте англо – саксонску та романо – германську правові системи щодо застосування в них судового прецеденту. Обгрунтуйте свою думку.
- •5. Які стадії у суді першої інстанції виділяють при розгляді цивільних та господарських справ.
- •6. Визначте факультативні стадії цивільного та господарського процесів.
- •7. Яка специфіка процесуальних відносин.
- •8. Розкрийте сутність процесуальних правовідносин з урахуванням принципів змагальності, диспозитивності та процесуального становища суду.
- •10. Визначте, які справи розглядаються судом у порядку цивільного судочинства, та зробіть порівняльний аналіз щодо підвідомчості справ господарським судам?
- •11. Які критерії покладено в основу розмежування компетенції суду загальної юрисдикції та господарського суду щодо розгляду справ?
- •12. Що є передумовами та підставами виникнення цивільних та господарських процесуальних правовідносин?
- •14. Класифікуйте суб’єктів процесуальних правовідносин в цивільному та господарському процесах? Обґрунтуйте свою думку.
- •15. Чи може прокурор бути стороною цивільного чи господарського процесів?
- •17. Розкрийте поняття та сутність позовного провадження в цивільному та господарському процесах.
- •1.Точки зору вчених щодо співвідношення предметів трудового та адміністративного права.
- •2. Особливості державної служби як різновиду трудової діяльності. Охарактеризуйте державного службовця як суб’єкта трудових правовідносин
- •4. Охарактеризуйте співвідношення норм кЗпП та Закону України «Про державну службу» в питаннях регулювання трудової функції.
- •5.Визначте особливості випробування при прийнятті на роботу окремих категорій працівників. Вкажіть на відмінності стажування в органах державної служби від випробування при прийнятті на роботу.
- •6. Які критерії покладено в основу класифікації трудових відносин з державними службовцями
- •8.Відповідно до ст.Ст. 38, 43 Конституції України охарактеризуйте втілення конституційного принципу рівного доступу громадян до державної служби і неприпустимості дискримінації.
- •11. Правові наслідки атестації державних службовців.
- •12. Охарактеризуйте особливості припинення трудових правовідносин з державними службовцями за підставами, передбаченими кЗпП України.
- •13.Визначте поняття «припинення трудових відносин», «відставка», «досягнення граничного віку перебування на державній службі» та вкажіть їх співвідношення
- •14.Охарактеризуйте припинення трудових правовідносин з державними службовцями за підставами, передбаченими законодавством про державну службу.
- •15.Визначте особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.
- •16. Визначте відмінності дисциплінарної та адміністративної відповідальності в сфері державної служби
17. Розкрийте поняття та сутність позовного провадження в цивільному та господарському процесах.
Позовне провадження - основний вид цивільного судочинства. Отже, захист права в більшості випадків здійснюється судом у порядку позовного судочинства. Для позовної форми захисту права характерні наступні ознаки:
1) наявність матеріально - правового вимоги, що випливає з порушеного або оскарженого права сторони і що підлягає чинності закону розгляду у певному порядку, встановленому законом, тобто позову;
2) наявність спору про суб'єктивне право;
3) наявність двох сторін з протилежними інтересами, які наділені законом певними повноваженнями щодо захисту їх прав та інтересів у суді.
Позов - найважливіше процесуальне засіб захисту порушеного або оскарженого права, а форма, в якій відбувається захист цього права, називається позовної формою.
Позовна форма захисту є найбільш пристосованою для правильного розгляду і вирішення суперечок з винесенням рішення. Основні риси позовної форми захисту права досить детально вивчені в процесуальній науці і полягають у наступному:
- Порядок розгляду і вирішення цивільних справ послідовно визначено нормами цивільного процесуального закону;
- Особи, які беруть участь у справі, мають право особисто або через своїх представників брати участь у розгляді справи в засіданні суду;
- Особам, які беруть участь у справі, закон надає достатні правові гарантії, що дають їм можливість впливати на хід процесу і добиватися винесення законного рішення;
- Позовне провадження носить змагальний характер.
Порушення права зацікавлених осіб на судовий захист, їх прав і законних інтересів є підставою до скасування рішення суду. Право на судовий захист є одним з найважливіших суб'єктивних прав громадян і організацій, що охороняються законом.
Позовна форма захисту права існує не тільки в цивільному судочинстві, основні її риси притаманні і господарському процесу.
Трудове право та державна служба
1.Точки зору вчених щодо співвідношення предметів трудового та адміністративного права.
Предмет трудового пр. - система суспільних відносин, що виникають з приводу праці підлеглого роботодавцю працівника, який виконує його особисто, самостійно і за певну плату та носить договірний характер,
Адміністративне право з трудовим правом має зв'язок у сфері регулювання нормами адміністративного права службових обов'язків і прав посадових осіб, проходження спеціальної державної служби (оборона, внутрішні справи, служба безпеки та ін.)
Предметом адміністративного права є відносини щодо проходження служби співробітниками МВС, СБУ, кримінально-виконавчої системи та іншими. Дані відносини також повязані з трудовою діяльністю осіб, які перебувають на службі. Однак цей вид трудової діяльності має свої особливості. Перш за все слід зауважити, що службові обовязки часто не обмежуються рамками виконання конкретної трудової функції, їхній діапазон набагато ширше. У звязку з чим хто проходить службу значно менше прав, ніж у працівників, і набагато більше обовязків. Зокрема, при проходженні служби застосовуються норми про облік робочого часу, надання часу відпочинку та інші. Проходження служби, в тому числі військової, має будуватися на загальних принципах залучення до праці, проголошених у ст. 43 Конституції, і міжнародно-правових нормах. Наприклад, з дотриманням права вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці.
У предмет адміністративного права входять і відносини, що виникають у звязку з реалізацією владних повноважень компетентними державними органами щодо застосування адміністративних санкцій
Способи, що входять у метод адміністративного права, також дозволяють відмежувати цю галузь від трудового права. Способи, що входять у метод адміністративного права, носять імперативний характер, оскільки обовязки щодо проходження служби визначаються, як правило, не в договірному порядку, а шляхом приписів повноважних органів і посадових осіб. Працівник підпорядковується законним розпорядженням роботодавця протягом робочого часу. Часом відпочинку він розпоряджається на власний розсуд. Способи прояву владних повноважень при проходженні служби набагато ширше. Зокрема, що проходить службу за наказом повноважного особи може бути залучений до виконання службових обовязків та поза межами нормальної тривалості робочого часу, тобто в період, коли він має відпочивати. Таким чином, адміністративна влада поширюється на осіб, які проходять службу, і за рамками службової діяльності. Однак і її прояви не повинні вступати в протиріччя з законодавством.