5.4. Оцінка доцільності функціонування операційної системи підприємства ресторанного господарства на основі використання «дерева рішень»

Керівництво ресторану прогнозує можливість збільшення обсягу надаваних ресторанних послуг. Розгляд даного проекту вимагає розширення мережі ресторанів з кількістю останніх мінімально до трьох, максимально – до п’яти.

Ринок даного виду послуг може бути сприятливим (Р₁) чи несприятливим (Р₂) з урахуванням кількості конкурентів.

Керівництво ресторану має ще і такий варіант, як не відкривати нові ресторани узагалі, а продовжувати обслуговувати вже сформований ринок клієнтів.

Служба маркетингу виконала попередні дослідження ринку й встановила, що для ресторану альтернатива «Відкривати ще два ресторани» у випадку сприятливого ринку принесе чистий прибуток у розмірі ПР₁ (тис. грн), а несприятливого ринку – «чистих втрат» у розмірі В₁ (тис. грн); альтернатива «Відкривати п’ять ресторанів» у випадку сприятливого ринку дасть чистий прибуток в ПР₂ (тис. грн), а якщо ринок буде несприятливим, компанія одержить «чисті втрати» обсягом В₂ (тис. грн).

Операційний менеджер компанії упевнений, що імовір­ність сприятливого ринку складає 65%, а несприятливого відповідно 35%; це означає, що кожний стан природи має шанс на життя Р₁ = 0,65 і шанс на закриття – Р₂ = 0,35.

Необхідно оцінити доцільність функціонування операційної системи підприємства ресторанного господарства за умов, що склалися на ринку ресторанних послуг, та різних варіантів розвитку операційної системи.

Вихідні дані наведені в табл. 5.7.

Методичні вказівки

Суть завдання полягає у визначенні доцільності подальшого функціонування операційної системи підприємства на основі використання «дерева рішень».

«Дерево рішень» – графічне відтворення процесу, що визначає альтернативи рішення, стану природи і їхні відповідні імовірності віддачі для кожної комбінації альтернатив. Очевидно, «дерево рішень» є одним із засобів, що використовуються операційними менеджерами для обґрунтування нових рішень про вибір чи коригування потужності операційної системи, а також для розв’язання широкого ряду інших проблем керування операційною системою.

Таблиця 5.7

Вихідні дані для розрахунку

Варіант	ПР1, тис. грн	ПР2, тис. грн	В1, тис. грн	В2, тис. грн	Варіант	ПР1, тис. грн	ПР2, тис. грн	В1, тис. грн	В2, тис. грн
1	50	80	10	30	16	16	49	4	25
2	25	40	5	10	17	17	50	4	26
3	18	29	3	8	18	18	51	4	26
4	16	33	3	12	19	19	55	4	27
5	13	26	4	10	20	20	56	4	27
6	11	33	2,5	16	21	21	57	4	28
7	5	10	1	3	22	22	58	5	29
8	6	14	2	8	23	23	59	5	29
9	17	64	5	19	24	24	60	5	30
10	10	33	2	18	25	25	61	5	30
11	11	44	2	19	26	26	62	6	30
12	12	45	3	20	27	27	63	6	31
13	13	46	3	21	28	28	63	6	32
14	14	47	3	22	29	29	65	6	33
15	15	48	4	25	30	30	66	7	34

Альтернатива (франц. аlternative, від лат. alterno – «зі зміною») – необхідність вибору між двома можливостями (прийнятними рішеннями), що виключають одна одну, тобто у даному випадку — це напрям дії чи стратегія, що обирається операційним менеджером (наприклад, в обов’язковому порядку вводити додаткові потужності).

Стан природи – це сформована ситуація (проблема), на яку операційний менеджер, приймаючи рішення, впливати не здатний або вплив його надто слабкий, приміром, підвищення цін на енергоносії.

Використання «дерева рішень» особливо корисно і переважає у випадках, коли є декілька рішень і різні результати, що підходять до них залежно від етапів. Однак, формуючи «дерево рішень», операційний менеджер має бути впевненим, що всі альтернативи або стани природи відповідно обґрунтовані; у побудову включені всі можливі для розв’язання проблеми альтернативи й стани природи.

Для аналізу «дерева рішень» можна використовувати такий відомий критерій, як очікувана грошова віддача (expected monetary value – EMV).

EMV – це найбільш часто використовуваний і найбільш відповідний критерій для аналізу «дерева рішень». EMV обчислюється кількісно. Отримане числове значення EMV і є очікуваною цінністю варіанта чи середньою віддачею для кожного можливого варіанта (така віддача, яку можна одержати, повторюючи прийняте рішення багато разів).

Рішення буде найбільш бажаним для операційного менеджера, якщо EMV матиме максимальне значення.

EMV для варіанта обраного рішення дорівнює сумі добутків можливих віддач варіанта на імовірність появи віддачі. Математично у випадку сприятливого й несприятливого ринку це запишеться таким чином:

,

де О_і – можлива віддача в грошовому еквіваленті за і-го стану природи;

Р_і – імовірність появи віддачі за і-тим станом природи;

2 – число можливих станів природи (у даному випадку – два стани природи).

При виконанні завдання користуватись літературними джерелами [4, 5, 8, 10, 11].