4. Зміст індивідуального завдання

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, дати характеристику сучасного стану створення й розвитку операційних систем у транспортно-логістичних системах, вказати мету роботи й на основі яких матеріалів вона виконується.

У теоретичній частини розкривається зміст теоретичного питання та критичний огляд сучасних позицій науковців на ці питання. Для виконання цієї частини ІЗ слід користуватися джерелами [1–6], [8–13].

Розрахунково-аналітична частина ІЗ включає рішення практичних завдань з формуванням висновку за отриманим результатом розрахунку. Виконувати практичні розрахунки необхідно на основі використання літературних джерел [4, 5, 7, 8, 10, 11].

У висновках повинні бути наведені результати виконання ІЗ, а можливо подання аналітичного обґрунтування реалізації положень загального менеджменту у сфері проектування, організування та експлуатації операційних систем.

У списку використаної літератури повинні бути надані усі використанні джерела інформації, на які повинні бути обов’язково посилання по тексту теоретичної й розрахунково-аналітичної частин ІЗ.

5. Методичні рекомендації до виконання розрахунково-аналітичної частини індивідуального завдання

Розрахунково-аналітична частина ІЗ складається з чотирьох практичних завдань:

1. Визначення потужності виробничої операційної системи й побудова графіку її завантаження по операціях.

2. Обґрунтування доцільності зміни об’єкту виробництва операційної системи.

3. Визначення економічної ефективності капіталовкладень в розвиток операційної системи.

4. Оцінка доцільності функціонування операційної системи транспортно-логістичної системи на основі використання «дерева рішень».

Для рішення кожного із наведених практичних завдань необхідно користуватися вихідними даними й методичними рекомендаціями, що наведені в підрозділах 5.1, 5.2, 5.3, 5.4.

5.1. Визначення потужності виробничої операційної системи й побудова графіку її завантаження по операціях

Користуючись критеріями «провідної ланки» й максимальної пропускної здатності, визначити в натуральному й вартісному вираженнях потужність виробничої операційної системи, яка функціонує у дві зміни (плановий фонд часу Ф_п = 3900 год/рік) і виробляє виріб, трудомісткість якого по операціях наведена в табл. 5.1. Необхідно також визначити коефіцієнт завантаження устаткування операційної системи, що задіяне в виробництві визначеного виробу, якщо відома кількість устаткування, установленого на операціях (С_устi). Річний обсяг виробництва (N) й ціна виробу (Ц₁) задані в табл. 5.2.

Розрахунки рекомендується виконувати безпосередньо в табл. 5.1. По результатах розрахунків побудувати графік завантаження потужності операційної системи по операціях, а також зробити обґрунтовані висновки.

Методичні вказівки

Розрахунки виконуються в наступній послідовності: визначається виробнича програма операційної системи, вимірювана обсягом товарної продукції в нормо-годинах і у вартісному вираженні. Потім визначається потужність на операціях на підставі значення планового фонду часу Ф_пл з урахуванням кількості встановлених на операціях верстатів. Визначається рівень сполученості операцій. Вибирається «провідна ланка» й відповідна їй потужність, прийнята за потужність виробничої операційної системи. Аналогічно визначається потужність виробничої операційної системи по максимальній пропускній здатності:

– в одиницях;

– нормо-годинах;

– гривнях.

Таблиця 5.1

Розрахунок виробничої потужності по операціях

			Розрахунок
Опе-рація i	Трудо-місткість операції ti, нормо-год.	Уста-нов-лено верс-татів Cуст. i, од.	трудо-місткості програ-ми Ті, нормо-год.	пла-ново-го фонду часу Фпл, год.	потуж-ності на опе-рації Пі, од.	коефіцієнта сполученості устаткування
						по провід-ній ланці, kc'i	по пере-пускній здатності, kc''i
1	1,5	2
2	4,6	3
3	12,8	8
4	з табл. 5.2
5	з табл. 5.2
6	1,8	3
7	4,7	3
Разом

Таблиця 5.2