§ 5. Орієнтування в часі

У дітей старшої групи закріплюються і поглиблюють­ся уявлення про одиниці та деякі властивості часу. На­зва частин доби пов'язується не тільки з конкретним змі­стом діяльності дітей і дорослих, що їх оточують, а й з більш об'єктивними показниками часу — явищами при­роди. Діти ознайомлюються з порами року, назвами днів тижня, визначають, який день тижня був учора, який сьо­годні, який буде завтра.

У роботі з дітьми широко використовують спостере­ження, бесіди, читання, переказування казок, віршів, роз­гляд картин, фотографій, дидактичні ігри і вправи.

Акцентуючи увагу на знайомій дітям періодичній змі­ні дня і ночі, у старших дошкільників необхідно сфор­мувати грунтовніше поняття про добу. В процесі навчан­ня звертається увага дітей на ритмічну зміну дня і ночі. Сама природа підказала людям спосіб відліку часу за принципом: день і ніч — доба. Для правильного розумін­ня доби діти мають усвідомити, що добу можна умовно поділити на чотири частини: ранок, день, вечір, ніч.

Діти розрізняють і визначають частини доби за природними орієнтирами: схід і захід сонця. У процесі спо­стережень за природними явищами діти засвоюють по­няття: на світанку, присмерком, опівдні, опівночі. Для формування цих уявлень вихователь використовує на­самперед спостереження, розгляд сюжетних картин, а також читання художньої літератури.

Ознайомлення дітей з днями тижня вже в старшій групі треба пов'язувати з формуванням знань про тиж­день як міру робочого часу. Зосереджуючи увагу на то­му, що люди п'ять днів на тиждень працюють, два дні відпочивають, з'ясовують кількісний склад днів тижня (5 і 2).

Для того щоб діти краще засвоїли назви днів тижня, послідовність їх, можна пояснити походження назв днів тижня. Наприклад, неділя — день не діла, а відпочинок, понеділок — перший день тижня, вівторок — другий, се­реда — середній, четвер — четвертий, п'ятниця — п'ятий, субота — кінець тижня. Для закріплення й уточнення знань проводяться дидактичні ігри: «Назви наступний день тижня», «Назви сусідів», «Покажи відповідну ци­фру».

Назви днів тижня, особливо спочатку, треба пов'язу­вати з конкретним змістом діяльності дітей. Так, вихо­ватель звертається із запитанням до дітей: «Діти, який сьогодні день тижня? Правильно, сьогодні вівторок. За­няття з математики у нас завжди бувають у вівторок. Який день був учора? Який день тижня передує вівтор­ку?» Діти відповідають на запитання. Уточнюється по­слідовність днів тижня. Ця робота виконується не тільки під час занять, а й у повсякденному житті. Вранці ви­хователь запитує у дітей: «Який сьогодні день тижня, а який буде завтра?»

На одному із занять вихователь, звертаючись до ді­тей, говорить: «Діти, сьогодні у нас заняття з математи­ки. Мине день, вечір, ніч. Настане ранок, і ми скажемо, що заняття з математики у нас було вчора. Завтра у нас музичне заняття. Настане новий день, і. ми скажемо, що музичне заняття у нас сьогодні. Так минають дні за дня­ми. Щоб знати, що і коли було зроблено, що і коли тре­ба зробити, люди дали назви дням. Сім днів (сім діб) становлять тиждень. Запам'ятайте назви днів тижня. Я назву їх по порядку: понеділок, вівторок, ... Сьогодні вівторок. Заняття з математики у нас завжди у вівторок. Повторіть, у який день у нас заняття з математики. За­раз я назву дні тижня, щоб їх легше було запам'ятати, ми пригадаємо, які заняття у нас бувають у різні дні тиж­ня. У понеділок в нас бувають заняття з малювання і музичне, у вівторок—...». Діти добирають і розклада­ють картинки, що ілюструють їхню діяльність у різні дні протягом тижня.

Потім одному-двом дітям пропонують назвати дні ти­жня по порядку. На закінчення педагог говорить: «Ми­не один тиждень, настане інший, і знову дні підуть по по­рядку. Щоранку тепер визначатимемо, який день тижня настав. Давайте всі разом ще раз назвемо по порядку дні тижня».

Досвід показує, що діти не всі дні тижня засвоюють однаково легко і швидко. Найкраще вони запам'ятову­ють неділю, суботу і понеділок.

Спочатку уявлення дітей про дні тижня пов'язують з порядковими номерами. Так, під час одного із занять вихователь запитує в дітей: «Скільки днів у тижні?» і пояснює: «Для того щоб легше було запам'ятати, в яко­му порядку минають дні тижня, ми позначимо їх кольо­ровими фішками. Перший день тижня — понеділок — по­значимо синьою фішкою. Як називається наступний день тижня? Позначимо його зеленою фішкою. Чому цей день називається вівторком? Який день настає після вівтор­ка? Середа — це котрий день по порядку? Позначимо середину жовтою фішкою. Як називається наступний день тижня?»

Після того як діти назвуть усі дні тижня і позначать їх фішками, вихователь запитує: «Скільки всього днів у тижні?» Потім він пропонує всім дітям разом (хором) полічити фішки.

Далі він запитує: «Середа — котрий це день по по­рядку? Чому цей день називається середою? Правиль­но, він посередині тижня, середній. Як називається п'я­тий день тижня? Четвертий? Другий?» Ставлячи ці за­питання, педагог показує відповідні фішки і пропонує всім дітям разом назвати дні тижня по порядку. На за­кінчення задає запитання: «У які дні ми проводимо му­зичні (фізкультурні) заняття? Заняття з малювання?»

Для того щоб діти краще запам'ятали послідовність днів тижня, доцільно використовувати картинки-символи із зображенням усіх днів тижня. Як демонстраційний матеріал можна взяти великий круг (діаметр 35 см), на якому по порядку розміщені різнокольорові круги (діаметр 8 см), а на них — маленькі білі кружечки з цифрами від 1 до 7 (відповідно до порядкового номера дня тижня). Різнокольорові круги розміщено так: чор­ний, сірий, синій, зелений, жовтий, рожевий, червоний.. Посередині великого круга встановлено рухому стрілку. Це умовний своєрідний календар, за яким діти познача­тимуть дні тижня. Цей календар можна повісити поряд з календарем погоди.

Як роздавальний матеріал використовують менші круги — дні тижня.

Спочатку діти запам'ятовують дні тижня в прямому і зворотному порядку, починаючи з понеділка. Надалі важливо сформувати уявлення про те, що тиждень може починатися з будь-якого дня. Важливо, щоб минуло сім днів. Так, вихователь пропонує дітям задачі: «Наталоч­ка гостювала у бабусі сім днів, а Михайлик — один тиж­день. Хто з дітей був довше у бабусі?»

Часто подібні задачі розв'язують під час заняття ком­плексно, в поєднанні з іншими завданнями. Наприклад,, засвоєння днів тижня по порядку, порядкова лічба і кількісний склад чисел з одиниць.

Крім того, у старшій групі проводиться робота з фор­мування у дітей уявлень про пори року. При цьому ши­роко використовуються картинки і словесний матеріале оповідання, казки, вірші, загадки, прислів'я.

З порами року (сезонами) краще ознайомлювати по­парно: зима, літо; весна і осінь. На одному із занять ви­хователь запитує у дітей: «Яка пора року тепер? Які ви ще знаєте пори року? Скільки їх усього? Правильно, рік складається з чотирьох пір року. Ось круг. Нехай це бу­де рік (рис 11). Розділимо його на чотири частини». Ді­ти розглядають частини круга. Кожна частина — різного кольору. Вихователь пропонує дітям умовно зіставити

кожну частину круга з певною порою року.

Надалі ці знання можна закріпити в дидактичній грі «Яка пора року?». Для цього дітям роздають картинки. Во­ни уважно розглядають їх і ви­значають, яку пору року зобра­жено на ній. Кілька дітей опи­сують картинку, виділяючи ха­рактерні ознаки кожної пори року.

«Скільки ви знаєте пір ро­ку?» — запитує вихователь.

«Назвіть пори року, починаючи від зими». Важливо сфор­мувати у дітей уявлення про те, що кожний сезон (пора року) має три місяці, що пори року настають одна за од­ною. Рік може починатися з будь-якого сезону, проте для того щоб минув один рік, необхідно, щоб минули всі чо­тири пори року по порядку. Діти читають вірші, загаду­ють загадки.

Так, на одному із занять вихователь ставить завдан­ня закріпити знання дітей про геометричні фігури: квад­рат, коло, трикутник та про послідовність пір року; за­кріпити назву днів тижня та їх послідовність; розвивати логічне мислення; виховувати увагу, доброзичливе став­лення один до одного.

У старшій групі вихователь формує у дітей «відчут­тя часу», розуміння значення його в житті людей, необо­ротності. У цій групі є змога ознайомити з об'ємною мо­деллю, на якій діти бачать неперервність, необхідність, симетричність часу.

Запитання і завдання.

1. Розкрийте методику поступового розвитку лічильної діяльності дітей п'ятого і шостого років життя. Яке значення має лічба з уча­стю різних аналізаторів?

2. Покажіть специфіку формування уявлень і понять про про­стір у групах четвертого, п'ятого і шостого років життя.

З. У чому суть підготовки дітей до обчислювальної діяльності? Розкрийте методику ознайомлення дітей з цифрами, кількісним скла­дом числа з одиниць, поділом предмета на частини.

4. На конкретних прикладах покажіть, як в даній віковій групі формуються уявлення і поняття про час.

5. Проаналізуйте план освітньо-виховної роботи в групі шосто­го року життя за перший квартал. Зробіть витяг з нього про різні форми роботи з математики. Покажіть відповідність методів і при­йомів програмним завданням. Дайте якісну оцінку обліку виконан­ня освітньо-виховної роботи (з математики).

Розділ 6

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ СЬОМОГО РОКУ ЖИТТЯ