- •К.Й.Щербакова
- •Київ «Вища школа»
- •Розділ 1
- •§ 1. Виникнення математики і розвиток її як науки
- •§ 2. Основні математичні поняття
- •§ 3. Значення і завдання формування початкових математичних уявлень і понять у дошкільників
- •§ 4. Загальнодидактичні принципи вивчення основ математики
- •§ 5. Форми, методи і прийоми навчання математики в дитячому садку
- •§ 6. Особливості організації роботи з математики у малокомплектному дитячому садку
- •§ 7. Розвиток методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку
- •§ 1. Сприйняття і відтворення множин
- •§ 2. Раннє запозичення дітьми слів-числівників з мови дорослих
- •§ 3. Особливості формування елементарних математичних уявлень у дітей другого року життя
- •§ 4. Формування елементарних математичних уявлень у дітей третього року життя
- •§ 1. Формування уявлень про кількість
- •§ 2. Ознайомлення з розмірами предметів
- •§ 3. Ознайомлення з формою предметів
- •§ 4. Орієнтування в просторі
- •§ 5. Орієнтування в часі
- •§ 1. Ознайомлення з числом і навчання лічби
- •§ 2. Формування уявлень про розмір предметів
- •§ 3. Формування уявлень про форму предметів
- •§ 5. Орієнтування в часі
- •§ 1. Формування уявлень про числа натурального ряду та навчання лічби
- •§ 2. Формування уявлень про розмір предметів
- •§ 3. Формування уявлень про геометричні фігури
- •§ 4. Розвиток орієнтування в просторі
- •§ 5. Орієнтування в часі
- •§ 1. Розвиток лічильної діяльності у дітей сьомого року життя
- •§ 2. Ознайомлення із складом числа з двох менших чисел
- •§ 3. Методика ознайомлення дітей
- •§ 4. Формування уявлень про розмір предметів
- •§ 5. Формування геометричних понять
- •§ 6. Формування уявлень та понять про простір
- •§ 7. Орієнтування в часі
- •§ 1, Вимоги сучасної початкової школи до математичної підготовки дітей у дитячому садку
- •§ 2, Наступність у змісті
- •§ 3. Форми організації наступності в роботі школи і дитячого садка
- •§ 4. Показники готовності дітей
- •§ 1. Форми спільної роботи дитячого садка і сім'ї з питань математичного розвитку дітей
- •§ 2. Орієнтовний зміст занять і бесід батьків з дітьми
§ 5. Орієнтування в часі
У цій віковій групі уточнюються уявлення дітей про деякі проміжки часу, частин доби (ранок, день, вечір, ніч), дітей навчають оцінювати послідовність дій: була, є, буде, зараз, пізніше, після, раніше, вчора, сьогодні, завтра. Під впливом навчання в дітей формуються уміння розуміти і правильно позначати тривалість часу (довго — недовго, давно — нещодавно), визначати послідовність логічно пов'язаних подій, дій на зрозумілих сюжетах.
Ознайомлення дітей п'ятого року життя з проміжками часу грунтується в основному на чуттєвій основі. Вихователь з'ясовує з дітьми, що роблять вранці, вдень, ввечері, вночі. Як прийоми навчання широко використовуються спостереження, розглядання картин, ілюстрацій^ читання, бесіди, дидактичні ігри. Поряд із сюжетною наочністю використовують умовну: моделі, схеми. Окремі частини доби можна зображувати кружечками, квадратами різного кольору (наприклад, білого, жовтого, синього ї чорного). Проте щоб сформувати уявлення про періодичність часу, не можна позначити частини доби окремими кружечками або квадратами. Вони не сприяють формуванню уявлення про неперервність часу. Найкраще використовувати для цього круг або квадрат, поділені на частини, і тоді дитині буде легко уявити неперервність часу: закінчується одна доба, починається інша; добу можна починати з будь-якої частини (ранок, день, вечір, ніч).
Як словесний матеріал можна використовувати оповідання, вірші, загадки:
«Сонце глянуло в кімнату, Зацвірінькали пташки:
Годі спати!
Годі спати! Прокидайтесь малюки.»
(Ранок)
«Я лягаю спати вчасно, сплю і бачу щось вві сні. А тим часом світло гасне в тому, в іншому вікні.»
(Вечір).
Словесні характеристики доповнюють яскравою наочністю, картинками, листівками. Вихователь уточнює з дітьми послідовність частин доби від будь-якої з них. Закріплюється поняття «доба».
Під впливом навчання діти усвідомлюють, що завжди добу змінює інша. Добу, яка минула, називають «вчора», ту, що настала,— «сьогодні», а добу, яка ще настане,— «завтра». У кожній добі чотири частини: ранок, день, вечір, ніч.
Для уточнення цих уявлень вихователь проводить бесіди з дітьми про те, що вони робили вчора, сьогодні (вранці, вдень, ввечері, вночі), що робитимуть завтра.
На основі сформування просторових і часових уявлень у дітей п'ятого року життя, можна починати формувати в них початкові єдині просторово-часові уявлення і поняття про швидкість, вчити їх визначати у загальних рисах швидкість: швидко, повільно. Для цього можна використовувати картинки із зображенням транспорту: літака, автобуса. При цьому порівнюють швидкість руху автомобіля, пішохода, черепахи, птаха.
Знання про час закріплюються і уточнюються протягом усього часу перебування дітей у дитячому садку, проте першорядне значення мають заняття з математики.
Запитання і завдання.
Викладіть послідовну методику ознайомлення дітей з числом. Доведіть необхідність спиратися на розгорнуті практичні дії дітей у процесі навчання.
Розкрийте особливості ознайомлення дітей з геометричними фігурами в групах четвертого і п'ятого років життя.
На підставі порівняльного аналізу програмних задач з математики у групах четвертого і п'ятого років життя покажіть, як реалізуються основні дидактичні принципи.
Проаналізуйте протоколи ваших спостережень за дітьми на заняттях з математики і поза ними. Охарактеризуйте типові помилки дітей при лічбі, порівнянні предметів за розміром, формою.
5. Обгрунтуйте методику ознайомлення дітей з частинами доби.
Розділ 5
ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ