4.3 "Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання"

Під продуктивністю праці як економічною категорією заведено розуміти ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Конкретно воно полягає в тім, що частка жи-вої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна величина трудомісткості товарів зменшується.

Виробіток - кількість продукції, виробленої в одиницю робочого часу або прихожої на одного середньооблікового робітника або робочого на місяць, квартал, рік.

В=V/T,

де В — виробіток;

V— обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

Т — затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

В(2009)=22750/262=86,83

В(2010)=24601/253=97,24

Чим вищою є величина цього показника, тим вищою є продуктивність праці, тому він називається прямим показником продуктивності праці і

Рівень та динаміку продуктивності праці можна висловити і за допомогою зворотної величини - трудомісткості. Тобто витрати робочого часу на одиницю продукції.

Таким чином, виробіток виражає ріст продуктивності праці через збільшення обсягу продукції в одиницю часу; трудомісткість характеризує економію праці, затраченої на випуск одиниці продукції. Трудомісткість — це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою:

ТМ=Т/V

ТМ(2009)=262/22750=0,011

ТМ(2010)=253/24601=0,01

Для планування й аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.

Технологічна трудомісткість (Тт) визначається витратами праці

основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей,

виробів.

Трудомісткість обслуговування (Т0) визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва.

Виробнича трудомісткість (Тв) складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.

Трудомісткість управління (Ту) визначається витратами праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців.

Повна трудомісткість продукції (Тп) відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою

Тп = ТТ + Т0 + Ту = Тв+ Ту

Оскільки показники трудомісткості й продуктивності праці є

взасмооберненими, то проценти зростання виробітку (Пв) і зниження

трудомісткості (Пт) пов'язані формулами

Пв=100* Пт/(100- Пт),

Пт=100* Пв/(100- Пв) Резерви росту продуктивності та ефективності праці на підприємствах можуть розрізнятися за двома ознаками - за характером факторів, які використовуються: екстенсивні та інтенсивні; за напрямками сприяння: за групами ресурсів, які викори-стовують.

1. Резерви екстенсивного росту:

2. у покращення використання фонду робочого часу;

3. у залучання в обіг невикористаних матеріалів та енергії;

4. у покрашення використання обладнання та інших технічних засобів у часі;

5. у освоєння невикористаних природних ресурсів;

6. у залучання фінансових коштів (кредит, акціонування та ін.).

7. Резерви інтенсивного росту:

8. у зниження витрат праці на одиницю продукції;

9. у зниження витрат матеріалів та енергії на одиницю продукції;

10. у покращення використання техніки за паспортною потужністю;

11. у збільшення обсягу продукції з одиниці використаних природних ресурсів;

12. у економне витрачання та вигідне вкладення фінансових коштів.

13. Резерви покращення використання ресурсів (за групами):

14. у трудові ресурси;

15. у матеріальні ресурси;

16. у технологічні ресурси;

17. у природні ресурси;

18. у фінансові ресурси.

Продуктивність праці є одним з найбільш важливих показників ефективності діяльності підприємства. Адже зниження собівартості ті збільшення обсягу виробництва зі зростаючим рівнем рентабельності – це прямий наслідок зростання продуктивності праці.