4.2 "Система оцінки трудового потенціалу підприємства і організація оплати праці"

Таблиця 4.1.1. – Інформація про чисельність працівників і оплату їх праці 2009р.

Показники	Фактично за період
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб)	262
Середня чисельність позаштатних працівників і сумісників (осіб)	4
Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб)	0
Фонд оплати праці — всього (тис. грн..)	4654,7

Таблиця 4.1.2.– Інформація про чисельність працівників і оплату їх праці 2010р.

Показники	Фактично за період
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб)	253
Середня чисельність позаштатних працівників і сумісників (осіб)	2
Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб)	0
Фонд оплати праці — всього (тис. грн..)	4896,7

Коефіцієнт плинності персоналу (Кпл):

Кпл = Чзв / Чс,

де Чзв - чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов’язаних з виробництвом, чол.,

Чс - середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді,чол.;

(2009) Кпл =131/262=0,5

(2010) Кпл =108/253=0,43

− Обороту робочої сили з прийому (Коп):

Коп = Чп / Чс,

де Чп - чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол. Чс - середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.;

(2009) Коп = 111/262=0,42

(2010) Коп = 86/253=0,34

- Оборот робочої сили за звільненням (Коз):

Коз = Чзв. заг. / Чс,

де Чзв. заг. - кількість звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол.

Чс - середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.;

(2009) Коз =131/262=0,5

(2010) Коз =108/253=0,43

- Рівень дисципліни (РД):

РД = Н / В,

де Н - неявки на роботу (людино-дні);

В - усього відпрацьовано (людино-днів);

(2009) РД =7/57533=0,0001

(2010) РД = 0/55684=0

Співвідношення чисельності окремих категорій працівників

1.Чисельності основних робітників до чисельності допоміжних робітників по даному підприємству розрахувати не має можливості через відсутність допоміжних робітників.

2.Чисельності робітників, зайнятих безпосередньо у виробництві, до чисельності працівників апарату управління;

(2009) = 218/44=4,95

(2010) = 207/46=4,5

3.Чисельність висококваліфікованих і кваліфікованих працівників до загальної кількості робітників

(2009) = 52/218=0,24

(2010) = 53/207=0,26

Економічний ефект від зниження плинності визначають через

економію робочого часу і додатковий випуск продукції.

Економію робочого часу визначають за формулою

Ечасу = Чпзв. * t

де Ечасу - економія робочого часу, днів;

Чпзв. - чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов’язаних з виробництвом, чол.,

t - втрати часу у зв'язку з плинністю, тобто час на заміщення необхідною робочою силою одного звільненого, днів.

(2009) Ечасу =131*2=162

(20010) Ечасу =108*3=324

Додатковий випуск продукції обчислюють за формулою

Вдод. = Ечасу * Впл. ,

де Вдод., - додатковий випуск продукції, грн.,

Впл. - плановий виробіток на одного працюючого за один люд-день, грн.

(2009) Вдод. =162*76=12312

(2010) Вдод. = 324*68=22032

Фонд заробітної плати підприємства складається з 3-х елементів:

1. Основна заробітна плата.

2. Додаткова заробітна плата.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Згідно Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР:

Основна́ заробі́тна пла́та — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатко́ва заробі́тна пла́та — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Середня заробітна плата – по піприємству, установі – економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.

Мініма́льна заробі́тна пла́та — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 Кодексу законів про працю України).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників:

--- величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника;

--- величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище;

--- величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.

Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну.

Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників:

1) виробіток яких неможливо чітко нормувати;

2) в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції;

3) виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.

Функції ж робітника зводяться тільки до налагоджування, спостереження і контролю за роботою обладнання.

При простій погодинній системі оплати праці загальний заробіток працівника обчислюється шляхом множення годинних тарифних ставок, які відповідають тарифному розряду працівника, на кількість фактично відпрацьованого часу.

Різновидом почасової системи є місячна ставка. При цьому, якщо не

відпрацьовано повний місяць, а заробітна плата одержується за ставкою, товона дорівнює:

ЗП = ПМС/k*N

ПМС - повна місячна ставка

k - кількість робочих днів

N - фактично відпрацьована кількість днів.

(2009) ЗП = 1140/20*18=1026

(2010) ЗП = 3310/21*15=2364

При погодинно-преміальній системі оплати праці, крім заробітку, обчисленого за тарифними погодинними ставками за фактично відпрацьований час, працівникам додатково нараховується премія за досягнення певних показників. При визначенні цих показників, за якими здійснюється преміальне стимулювання, необхідно враховувати специфічні особливості виробництва і характер роботи, яку виконують окремі категорії працівників:

ЗП = m*T(1+(П+К*N/100))

m – година ( дена ) тарифна ставка;

T – відпрацьований час;

П – розмір премій за досягнення встановлених показників та умов преміювання;

K – розмір премій за кожний процент перевиконання показника

преміювання;

N – відсоток (кількість пунктів) перевиконання показника

преміювання.

(2009) ЗП =7,13*160(1+(100+10*115/100))=1710

(2010) ЗП =20,95*158(1+(100+10*115/100))=4965

Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів.

Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:

- пряма відрядна заробітна плата. Вона передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням об'єму виробки і збільшенням заробітної плати;

- відрядно-прогресивна заробітна плата. Суть її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму - по розцінках більш високих і зростаючих;

- відрядно-регресивна заробітна плата. При ній кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.

- відрядно-преміальна заробітна плата. При цій системі виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовлену понад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія; - акордна заробітна плата. У цьому випадку заробітна плата встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь об'єм робіт по акордних розцінках;

- колективна відрядна заробітна плата. При цьому заробітна плата робітника знаходиться в залежності від виробітку бригади, лінії, зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади у відповідності з присвоєними їм розрядами, коефіцієнтами і відпрацьованим часом. Останні десятиріччя характеризуються все більш широким застосуванням погодинної заробітної плати і відповідним скороченням відрядної внаслідок зростання механізації та автоматизації виробництва. Ако́рдна опла́та пра́ці — форма відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови своєчасного і якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт. Якщо ж для прискорення виконання робіт потрібно матеріально заінтересувати виконавців у економії часу і витрат, то за поточний місяць, враховуючи обсяги фактичного своєчасного виконання робіт при акордній оплаті праці, застосовують виплату спеціальних премій (акордно-преміальна оплата). Знання робітником обсягу робіт, терміну їх виконання і розміру майбутнього додаткового заробітку сприяє підвищенню продуктивності праці та якості виконуваної роботи.

Оплата праці керівників, службовців та спеціалістів. Основою

організації оплати праці керівників, службовців і спеціалістів є система посадових окладів, які є різновидом погодинної оплати праці.