2.4 Методика оцінки економічної ефективності лізингу, враховуючи інтереси його учасників

Методика припускає розрахунок ставки фінансування лізингу для її порівняння з ставкою закупівлі активів у кредит. Розрахунок проводиться по наступній формулі:

(2.4.1)

де: С - ставка фінансування лізингу;

А - щорічна амортизація устаткування;

ЛП - лізингові платежі;

Сп - початкова вартість здаваного в лізинг майна;

З - залишкова вартість на момент закінчення строку лізингу.

Розрахунок середньої норми прибутку від лізингу проводиться по формулі:

(2.4.2)

Нпл - норма прибутку при лізингу;

Д - щорічний валовий доход;

П - сума відсотків виплачуваних лізингодавцю. [31]

По суті, методика припускає порівняння номінальних ставок лізингу й кредиту з погляду орендаря. Таким чином, запропоноване порівняння виглядає багато в чому обмеженим. Розглянемо іншу методику оцінки лізингу орендарем.

2.5 Метод Івашкіна в. А.

У методі Івашкіна В. А. критеріями для оцінки лізингу виступають:

1) відсоток, що орендар виплатить орендодавцеві за фінансування лізингової операції (ставка фінансування);

2) загальна сума, виплачувана орендарем орендодавцеві за лізинговим контрактом (ціна лізингової операції).

Процентна ставка фінансування визначається по формулі:

(2.5.1)

де: П.Ф. - відсоток фінансування лізингової операції;

Е.П. - щорічні платежі по лізингу;

А - щорічна амортизація (сума щорічних амортизаційних відрахувань);

Ц_о - початкова вартість устаткування;

Ц₁ - залишкова вартість устаткування по закінченню терміну дії лізингового контракту. [31]

На думку Івашкіна В. А., обчисливши процентну ставку фінансування, що необхідно виплатити орендодавцеві, орендар може порівняти її з процентною ставкою по кредиту й зробити на основі порівняння вибір способу фінансування.

Порівняння загальної суми, виплачуваної орендарем орендодавцеві по лізинговому контракту із ціною придбання машин й устаткування в кредит, може показати на скільки ця операцій вигідна для орендаря. Так само передбачається визначення загальної ціни лізингової операції і ціни придбання майна в кредит для наступного їхнього порівняння.

Вважається необхідним враховувати податкові пільги по інвестиціях, які можуть бути надані орендареві й орендодавцеві. Визначення загальної ціни лізингової операції пропонувалося провадити по формулі:

(2.5.2)

де: Цл - загальна ціна лізингової операції;

Нп - прибутковий податок;

Т - строк лізингу;

Л - пільги, отримані орендарем або знижки, надавані орендодавцеві. [31]

До достоїнств методики Івашкіна В. А. можна віднести можливість порівняння вартості лізингу й покупки, як у процентному, так й в грошовому вираженні. Справедливо вказується на необхідність обліку податкових пільг у різних випадках, однак визначення їхньої величини не представляється можливим через те, що:

- пільги по лізингу представляються як самостійна величина, не пов'язана з конкретним способом фінансування проекту;

- пільги по лізингу укладаються у відстрочці податкових виплат, а дана методика не припускає врахування фактору часу. Порівняння буде ще менш об'єктивним, якщо лізингова операція носить довгостроковий характер, а платежі при різних способах фінансування в тих самих періодах часу значно відрізняються по розмірах.