Загальні вимоги до композиції наукового тексту

Студентську роботу оцінюють не тільки за змістом, актуальністю теми, глибиною наукового засвоєння проблеми, але й за методичною культурою виконання, одним із показників якої є правильна композиція матеріалу.

Сила традиції така: писати ВСТУП, РОЗДІЛИ (І, ІІ, ІІІ) і ВИСНОВКИ. Чому так? Писати зручніше.

Мета роботи над вступом – увести інших у курс справи. Вступ – це актуальність теми. Як до неї підійти? Не слід доводити сьогоденну потребу теми, якщо це не так, досить на 1–1,5 сторінках стисло змалювати сутність наукової ситуації, що склалася, у звязку з вашою темою. Виходи на дійсність і потреби суспільства зазначити необхідно, але це має бути зроблено небагатослівно, коректно, у межах здорового глузду і наукової естетики.

Переходячи до опису розробленості теми на підставі сучасної наукової літератури, ви демонструєте не лише глибоке знайомство з джерелами, але й здатність до критичного мислення та обєктивного оцінювання зробленого іншими ученими. Ваше завдання показати, що вже зроблено, а що не зроблено, що є “білою плямою”. На підставі цього питання (ступені розробленості літератури) треба уточнити, що ви робитимете, оскільки це передує формулюванню мети вашого дослідження.

Мета. Формулюючи мету, варто виходити з наявності чогось недослідженого в темі (якщо все досліджено, то працювати безцільно). Ви показуєте фронт роботи, окреслюєте ділянку для своєї власної наукової діяльності. Ви повинні виокремити і згрупувати погляди учених на досліджувану проблему так, щоб описати єдині підходи, знайти єдину платформу для досліджень та показати, якими методами можна розвʼязати цю проблему, тобто яка методологія (методи) найефективніша для розвʼязання поставленого питання.

Потрібно навчитися виокремлювати потрібне від непотрібного, відбирати тільки те, що стосується вашої теми, безпосередньо повязане з нею. Решту матеріалу не слід використовувати у вступі, проте вона може бути згадана у РОЗДІЛАХ.

ОКРЕМІ ЗАУВАГИ. Не робіть заяв, що до вас ніхто не досліджував розглядувану тему, бо такі висловлення припустимі лише на підставі ретельного вивчення світової літератури з вашого питання.

Формулювання мети і завдань дослідження

Формулювання мети має випливати з описаної вами наукової ситуації, що склалася. Ви говорите про те, що збираєтеся зробити, тому формулювання мети має бути максимально чітким і стислим, повним і логічно коректним.

Мета – це стратегія, яка вимагає постановки конкретних завдань, яких завжди кілька, на відміну від мети. У сукупності завдання становлять тактику реалізації поставленої мети, а кожне завдання зокрема – кроки просування до неї. Фактично РОЗДІЛИ (І, ІІ, ІІІ) – це поступове розвʼязання поставлених у вступі завдань, тому формулювання завдань має змістовно (та не дослівно!) збігатися з назвами розділів і пунктів. Завдання подаються у вступі у формі переліку.

Окремі труднощі для студента становить виокремлення у вступі предмета і обєкта дослідження.

Обєкт дослідження – це явище чи процес обєктивної реальності, на який скерований науковий пошук автора роботи. Предмет дослідження – фрагмент обєкта, що вивчається безпосередньо. Наприклад: у холодильній техніці – обєкт – парові компресорні холодильні машини; предмет – парк турбокомпресорних холодильних машин. Предметом може стати один бік обєкта дослідження, наприклад, властивості, особливості, конкретні функції дроселя у двоступеневому циклі…

Крім цього, у вступі обовязково вказати метод, яким ви користуєтесь. Існують загальнонаукові (які використовуються в усіх науках, наприклад: спостереження, індукція, дедукція, гіпотеза, аналіз, синтез, порівняння, формалізація, ідеалізація, експеримент, фальсифікація, моделювання тощо) та спеціальні (характерні для певної наукової галузі) методи досліджування. Крім того, студент працює у рамках якоїсь філософської методології (діалектичної, феноменологічної, герменевтичної).

У кінці вступу подають загальну структуру роботи, тобто перелічують всі її елементи: «…Робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури, що складається з 56 позицій, і додатки».

Загальний зміст РОЗДІЛІВ має відповідати темі, слугувати для її вичерпного розкриття. Виклад треба будувати так, щоб він виглядав арґументованим, подані судження – вагомими, логічна канва – продуманою.

У ВИСНОВКАХ ви знову відтворюєте логічну схему дослідження, Ви мовби звітуєте про зроблену роботу і здійснюєте синтез на базі проведеного аналізу на мінімальному обсязі (5 – 10 % від усього змісту роботи). Автор описує реально досягнуте прирощення знань з предмета досліджування у формі послідовності висновків.

Підбиваючи підсумки власного дослідження, необхідно перейти до його наукової значущості і можливостей практичного застосування (Рубрики – Наукова значущість роботи та Практичне застосування результатів дослідження – іноді подають у вступі до ДР). Однак у будь-якому разі бажано оцінити не лише головні підсумки роботи, але й побічні, другорядні результати, які можуть мати самостійне наукове значення. По можливості слід указати шляхи та перспективи дальшого дослідження теми, змалювати завдання, які потрібно буде розвʼязати. Висновок – це синтез усього цінного і значущого, що є у вашій роботі.