Дипломна робота = ДР (бакалаврська і магістерська роботи)

Це розширення і поглиблення курсової, але це не курсова, оскільки вимоги вищі та написання складніше.

Обсяг КР – 30-35 др. ар., обсяг ДР – 50-60 др. ар.

Якщо структура ЗМІСТУ (плану) КР – проста (ВСТУП, РОЗДІЛ І, РОЗДІЛ ІІ, причому розділи не обовʼязково надто дрібнити, досить використати, наприклад, такі пункти: 1.2., 1.3., 1.4.; 2.1., 2.2., 2.3.; ВИСНОВКИ), то структура ЗМІСТУ (плану) ДР має бути складною: ВСТУП, РОЗДІЛ І, РОЗДІЛ ІІ, РОЗДІЛ ІІІ, які обовʼязково діляться на численні підпункти, а саме: РОЗДІЛ І, підпункти: 1.1., 1.1.1, 1.1.1.1, 1.2., 1.2.1., 1.3., 1.3.1, 1.3.2. тощо.

У КР найголовнішим вважають уміння правильно поставити і сформулювати проблему, у ДР – правильно поставити проблему і знайти шляхи для її розвʼязання або хоча б загально окреслити перспективи такого шляху. Це потребує наявності вже сформованих навичок теоретичного мислення.

Джерéла. У КР удвоє менше використаних джерел, ніж у ДР.

У ДР обовязкові такі речі:

• розгляд історії вивчення теми,

• розгляд сучасних наукових концепцій;

• аналіз наявних методологій та обґрунтування вибору основних методів дослідження у ДР.

У КР викладають те саме, але у загальному вигляді, методи лише зазначають, а питання про різновиди методів (види, типи), тобто методологію, опускають. Але текст розділів КР можна скоротити й використати в одному з розділів ДР, зробивши необхідні заміни відповідно до загального задуму!!!

Загальні вимоги до др

• Виклад і структура мають відповідати до логіки реалізації поставленої перед вами мети (немає нічого, що уводить від теми, проте певна кількість відступів припустима, якщо відступи непрямо слугують розкриттю теми і перебувають у правильному пропорційному співвідношенні із загальним змістом тексту). Тема ДР змістовно ширша порівняно з кожним із розділів, що входять до неї, а назва кожного розділу ширша за назви пунктів, що складають зміст розділу. Назва пункту ширша за назви підпунктів, що становлять його зміст, і т.д.

• всі структурні елементи – це конкретні кроки розкриття теми;

• матеріал викладений логічно, звязно, послідовно, арґументовано. Теоретичні положення доведені або обґрунтовані.

• СТИЛЬ!!! Дуже важливий стиль вашої роботи, адже загалом, як узгодити в одній дипломній різноманіття стилів авторів, на праці яких ви спираєтеся? По-перше, текст не слід обтяжувати цитатами, але це не означає, що виклад не має спиратися на літературу. Надмірність цитат справляє враження несамостійності викладу, тому пряме цитування слід чергувати з непрямим, тобто переказом того чи іншого уривку наукового джерела. Іноді можна обмежитися нагадуванням про концепції чи погляди.

• Рецензент оцінює культуру викладу, стилістичну унормованість, точне вживання наукової лексики (термінів), синтаксичну грамотність. Отже, не може бути просторіч або виразів, у стилістичній правильності яких ви не впевнені. Не можна зловживати простими реченнями, позаяк рівень подавання наукового тексту передбачає певну складність мовлення, тому якщо доречні прості речення, то лише ускладнені прикметниковими та дієприслівниковими зворотами, і складні речення з певною кількістю (1-2) підрядних, або від однієї до трьох частин складносурядного чи безсполучникового речення. Не можна переобтяжувати речення численними (діє)прикметниковими та дієприслівниковими зворотами, а також підрядними частинами речення!!!

• З іншого боку, не слід перевантажувати текст термінологією, канцелярськими зворотами, словами іншомовного походження, якщо їх можна замінити питомими. Велика кількість малозрозумілих слів – це найвідоміша хитрість студентів. Вона насторожує. Виклад має бути живим, емоційним, але текст не потрібно насичувати знаками оклику чи питання. Погане враження справляють граматичні і пунктуаційні помилки. Загалом, на одній сторінці припустимо зробити 1-2 виправлення коректором.

Структура ДР

Структура ДР має у своєму складі 9 необхідних елементів, а саме:

1. титульний аркуш;

2. завдання, що дає науковий керівник;

3. реферат;

4. зміст (план),

5. вступ;

6. головна частина, що складається з розділів, які діляться на пункти й підпункти;

7. висновки;

8. список використаних джерел;

9. додатки.

Оформлення титульного аркуша

Назва міністерства

Назва вишу

Назва факультету

Назва кафедри

Дипломна робота

____________(назва роботи без лапок)______________

________________________________________________________

ПІБ студента 4(5) курсу,

№ групи.

Науковий керівник –

ПІБ …,

д.т.н., проф. кафедри …

Місто – рік

Реферат, що входить до складу ДР

Реферат, що входить до складу ДР, – це текст вашого майбутнього виступу на захисті, який доведеться читати/розповідати перед комісією. Його обсяг становить близько 1 др. ар. А4. У рефераті ви повинні обґрунтувати актуальність обраної теми, стисло схарактеризувати ступінь її розробленості у літературі, сформулювати мету й завдання, стисло висвітлити зміст розділів та зупинитися на досягнених результатах і загальних висновках.

Зміст та обсяг структурних елементів ДР

ВСТУП становить 10 % обсягу всієї роботи.

Протягом усієї роботи необхідно здійснювати послідовний логічний перехід від одного пункту до іншого. Вступ починають з обґрунтування актуальності теми (як і в КР), але це обґрунтування глибше, ніж у КР.

Далі слід висвітлити ступінь розробленості теми в науковій літературі і дати характеристику використаних джерел. Вступ до ДР багатший за вступ до КР, оскільки він детально характеризує конкретний внесок різних авторів, шкіл, напрямів, тéчій у розроблення теми, окреслює, на ваш погляд, сучасні “білі плями”.

Після цього ви формулюєте мету дослідження, конкретні завдання, які є кроками до здійснення мети. Далі виокремлюєте обєкт і предмет дослідження. Формулювання стислі, чіткі, логічно послідовні, з бездоганним додержанням засади субординації мети і завдань. Необхідно, аби виклад реалізовував мету. Якщо текст відступає від мети, краще скоректувати формулювання теми.

Ваш наступний крок – зазначити методологію і методи дослідження, причому якщо в КР треба лише їх назвати, то в ДР слід обґрунтувати використання того чи іншого методу для розвязування поставлених дослідницьких завдань.

ГОЛОВНА ЧАСТИНА ДР складається, як правило, з 2-3 розділів, кожний розділ – з двох-трьох пунктів і підпунктів. Обсяг структурного елемента має перебувати у правильній пропорції відносно інших елементів.

Зміст РОЗДІЛУ І звичайно теоретико-методологічного характеру. Спочатку окреслюють головну проблему, розкривають її теоретичні витоки, розглядають різні варіанти підходів до її розвязання, які групують за принципом методологічної схожості поглядів. Далі треба викласти власні погляди автора ДР на досліджувану проблему та шляхи її розвʼязування, причому автор ДР доводить все це арґументовано, подає теоретичні викладки з опорою на вітчизняні й зарубіжні джерéла.

Призначення РОЗДІЛУ ІІ відрізняється від РОЗДІЛУ І залежно від характеру роботи.

Якщо це теоретико-аналітична робота, то у другому розділі розглядають проблему на теоретичному рівні, оскільки її зміст є продовженням теоретичного аналізу проблеми, збагаченим за рахунок переходу до нового ракурсу розгляду проблеми або за рахунок використання конкретних наукових методів (наприклад, математичного апарату).

Якщо робота дослідно-експериментального характеру, зміст другого розділу становить практичну або експериментальну частину дослідження, де зазначають умови і хід проведення експерименту, його стадії та етапи, підбивають підсумки, аналізують результати, роблять практичні висновки та формулюють рекомендації.

ВИСНОВКИ становлять 5 % обсягу всієї роботи. У ВИСНОВКАХ слід стисло, з вивіреною логічною послідовністю викласти залежно від порядку ходу дослідження головні та проміжнí результати дослідження, потім узагальнити їх та сформулювати загальний остаточний висновок, що випливає з усієї роботи і, врешті-решт, показати його у контексті перспектив дальшого вивчання окресленої проблеми.

Головні висновки краще викласти за номерами у вигляді тез, формулювання має бути гранично чітким, ясним, коротким і логічно бездоганним.

Бібліографію (СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) пишуть після ВИСНОВКІВ, причому сторінки входять у загальну нумерацію, проте їх не враховують під час характеристики обсягу загального змісту роботи.

ДОДАТКИ не обовязковий елемент ДР, їх роблять на окремих аркушах як із самостійною, так і з загальною нумерацією сторінок.

ОКРЕМІ ЗАУВАГИ. Студентам зазвичай здається, що часу для написання ДР за планом багато, але це тільки здається. Метод “мозкового штурму” не завжди буває ефективним, і не кожний взагалі здатний на нього. Краще безпрограшний варіант – скласти графік на весь період до захисту та розпланувати свій час відповідно до цього графіка.

Обовʼязки наукового керівника і студента

Обовязками наукового керівника є:

• допомогти студентові скласти загальний графік на період написання ДР;

• підібрати літературу;

• проводити регулярні консультації, відповідати на ?? студента, перевірити чорновий фраґмент тексту, систематично оцінювати ідеї студента;

• здійснювати загальний систематичний контроль за діяльністю студента та інформувати колектив кафедри про хід роботи зі студентом;

• читати чорновий варіант роботи, цілком чи розділами, робити зауваги й давати рекомендації; читати виправлений текст, контролювати, як студент здійснює оформлення матеріалу та за потреби надавати допомогу з цього приводу;

• написати детальний відгук на готовий текст роботи, допустити її до захисту, підготувати студента до процедури захисту;

• бути присутнім на захисті та підготувати виступ з усним оціненням праці студента-дипломника.

Студент зобовязаний:

• вести систематичну підготовку до написання ДР: читати наукову літературу, працювати з різними джерелами інформації;

• за необхідності використовувати право на наукове стажування у центральній бібліотеці країни;

• підтримувати звязок з науковим керівником, регулярно інформуючи його про хід роботи;

• у встановлені терміни звітувати на кафедрі про власну діяльність;

• у міру написання розділів, пунктів і підпунктів показувати чорновий варіант, вносити необхідні зміни і виправлення відповідно до зауваг і рекомендацій керівника;

• у встановлені терміни передати готовий текст дипломної роботи на кафедру для рецензента;

• у зазначений термін прийти на захист з підготовленим текстом виступу.