Тема 7. Аналіз викоримтання виробничих потужностей підприємства, встановлення невикористаних резервів та їх задіяння у виробничий процес

Під резервами виробництва розуміють різницю між фактично одержаним результатом господарської діяльності та його теоретичною величиною, можливою за умови максимально ефективного використання ресурсного потенціалу. Причиною виникнення цього резерву є вплив численних факторів, які мають внутрішній і зовнішній характер стосовно суб’єкта господарювання. У свою чергу, сукупність цих факторів і формує конкретні джерела резервів, які можна виявити за результатами економічного аналізу.

Внутрішній характер зв’язків передбачає розгляд сукупності елементів (факторів виробництва) як таких, що об’єднані взаємозв’язками, структурною й організаційною цілісністю, тобто вимагає системного підходу. Поряд з цим, підприємство не є ізольованою системою, постійні зв’язки з навколишнім середовищем справляють значний вплив на його функціонування і також мають системний характер.

Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення «певного ступеня» фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвес­ти до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню «зайвих» запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

Таким чином, соціально-економічні фактори, що сприяють продуктивності праці, можна характеризувати такими складовими:

- наукові досягнення та їх впровадження у виробництво;

- технічна база й підвищення рівня її використання;

- удосконалення організації та підвищення рівня управління виробництвом;

- підвищення кваліфікації персоналу.

До складу підсистеми контролю на підприємстві входить планово-економічний відділ. Він займається контролем за процесом ремонту доріг, дотриманням укладених договорів.

Виробничий процес на філії «Снятинський райавтодор» поділяється на:

1. Основні-процеси, що безпосередньо пов’язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію. Результаті основних виробничих процесів випускається продукція яка передбачена планом підприємства.

2. Допоміжні-процеси, які лише сприяють безперебійній роботі підприємства, але безпосередньої у часті у виготовленні продукції не беруть.

3. Обслуговуючі-процеси, що створюють умови для здійснення основних та допоміжних процесів (транспорті та складські процеси.).

Роботи по ремонту виконуються на сухому покритті при відталій і сухій основі при температурі повітря не нижче 5 градусів. Контури ямки наносяться крейдою. Ямку по глибині вирубують на 2см нижче від неураженої структури дна ямки. Очищають ямку від уламків. Укладають асфальтобетонну суміш.

На філії «Снятинський райавтодор» жорстко регламентовані дії, їх послідовність, спосіб виконання, тривалість жорстко визначені технологією виробництва і зазначені в технологічній картці(див. додаток Г, Д.).

В технологічній картці описується :

- загальні положення;

- склад робіт;

- вимоги до матеріалів;

- технологія виконання робіт;

- витрати матеріалів;

- контроль якості робіт;

- техніка безпеки.

Невикористані резерви - це втрачені можливості підвищення ефективності виробництва щодо плану або досягнень науки і передового досвіду за минулі проміжки часу.

Під поточними резервами розуміють можливості поліпшення результатів господарської діяльності, які можна реалізувати протягом найближчого часу (місяця, кварталу, року).

Перспективні резерви розраховані звичайно на тривалий час. Використання їх пов'язане зі значними інвестиціями, впровадженням найновіших досягнень НТП, перебудовою виробництва, зміною технології виробництва, спеціалізації тощо.

Принципи організації пошуку господарських резервів:

1. Виявлення провідної ланки у підвищенні ефективності виробництва, означає, що потрібно шукати резерви щодо тих витрат, які займають основну частку у собівартості продукції і можуть дати більшу економію при мінімальних зусиллях.

2. Виділення вузьких місць, які перешкоджають підвищенню обсягів виробництва, прибутку і рентабельності та зниженню собівартості продукції.

3. Врахування типу виробництва – пошук резервів на масовому виробництві має вестися послідовно у такому напрямі: виріб – вузол – деталь – технологічна операція. Якщо має місце одиничне виробництво, тоді резерви аналізуються за окремими операціями виробничого циклу.

4. Одночасний пошук резервів передбачає виявлення невикористаних резервів за всіма стадіями життєвого циклу об'єкта чи виробу.

5. Визначення комплектності резервів необхідно для того, щоб економія одних видів ресурсів супроводжувалася економією інших, пов'язаних з ними. Наприклад, економія матеріалів без зменшення затрат праці і часу використання обладнання не дозволить налагодити випуск додаткової продукції.

6. Науковість означає застосування у пошуку резервів наукових розробок, спеціальних методик, методів і прийомів аналізу, системи показників тощо.

7. Комплексність і системність полягають у повному вивченні економічних явищ чи процесів за допомогою такої форми організації пошуку резервів, при якій дотримуються єдність та послідовність дослідження економічних явищ як цілісної системи у певному порядку – за етапами та у взаємозв'язку, а не відокремлено.

8. Оперативність – це принцип, що вимагає швидкого пошуку резервів, формування чітких висновків, рекомендацій, які слугують основою для своєчасного прийняття відповідних управлінських рішень щодо підвищення ефективності господарювання, а також контролю за їх виконанням.

9. Регулярність означає безперервне, постійне виявлення резервів, не дивлячись на можливі позитивні тенденції розвитку суб'єкта господарювання та окремих видів його діяльності.

10. Принцип демократичності стверджує, що до пошуку резервів необхідно залучити широке коло працівників підприємства.

11. Економічне обґрунтування резервів означає підтвердження їх відповідними розрахунками, точними цифровими викладками, поясненнями, які ґрунтуються на реальних даних і мають об'єктивний характер.

12. Запобігання повторному рахунку резервів досягається шляхом врахування при узагальненні резервів взаємодії різних факторів, які впливають на результати господарювання. Показовим є приклад підрахунку резервів зниження собівартості продукції, де часто застосовується повторний рахунок і як наслідок – завищення суми резервів. Це має місце тоді, коли визначають резерви за рахунок недопущення перевитрат коштів за кожною статтею витрат та окремо за рахунок збільшення обсягів виробництва. При цьому не враховується залежність між обсягами виробництва і статтями витрат. Зокрема, зі збільшенням обсягів виробництва пропорційно зростають умовно-перемінні витрати, а умовно-постійні не змінюються, що сприяє економії витрат за окремими статтями.

Показники виробітку характеризують основну виробничу діяльність філії «Снятинський райавтодор». Кошторис на виробництво чорновяжучих матеріалі (Додаток Е) дає детальну характеристику собівартості одиниці продукції.

Методика виявлення, вимірювання та оцінки і мобілізації резервів включає такі складові:

– визначення робіт з виявлення напрямів пошуку резервів;

– методи і способи вимірювання виявлених резервів;

– оцінка загального розміру резервів;

– заходи щодо практичної реалізації резервів.

Пошук резервів відбувається у кілька етапів: аналітичний, організаційний і функціональний.

Аналітичний етап призначений виявленню і вимірюванню резервів.

Організаційний етап включає систему конструктивних заходів з мобілізації виявлених резервів. До них можуть входити: удосконалення технології, організації, управління, матеріально-технічної бази виробництва, матеріального стимулювання працівників тощо.

Функціональний етап передбачає втілення в життя розроблених заходів, здійснення контролю над ними, а також оцінку результатів впровадження у виробництво, отриманого економічного ефекту. Підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва здійснюється за допомогою сукупності методів і способів економічного аналізу. Основними з них є: спосіб прямого рахунку, порівняння, детермінованого та стохастичного факторного аналізу, функціонально-вартісного аналізу, маржинального аналізу та ін.

Оскільки ремонт доріг на досліджуваному підприємстві відбувається тільки за наявності заключних договорів про поставку із споживачами(див. додаток Є), то резерв виробничих потужностей підприємства є колосальним. Основною причиною цього є те, що дане підприємство є одним в районі.