Зміст статей Балансу та методика його складання

Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну де зареєстроване під­приємство), організаційно – правову форму власності, та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдингової) компанії, галузь та вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту Балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємс­тва та дату на яку складається Баланс.

При заповненні Балансу (графа 3) дані на початок звітного пе­ріоду заповнюється із попереднього звіту, а дані на кінець звітного періоду (графа 4) заповнюється за сальдо синтетичних рахунків з Головної книги за журнальною формою обліку або з оборотної ві­домості за синтетичними рахунками при інших формах обліку.

Заповнюючи Баланс слід враховувати вимоги НП(С)БО 1, який не допускає згортання статей активів та зобов'язань, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО. Так, згортання сальдо допускається з внутрішньогосподарсь­ких розрахунків, а саме за субрахунком 683 «Внутрішньогоспо­дарські розрахунки» при складанні загального Балансу підприєм­ства яке є юридичною особою.

При складанні Балансу слід пам'ятати, що показники фінансо­вої звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звіту підприємства – юридичної особи.

Особливості складання балансу за мсфз

Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певну дату, тому відповідно до чинних вимог Міжнародних стандартів його називають Звітом про фінансовий стан підприємства. Але застосовувати назви «Баланс», «Балансовий звіт» або інші, які б не вводили в оману користувачів, не заборонено.

 На дату переходу на МСФЗ складається перехідний баланс.

Основними елементами балансу є активи, зобов’язання і капітал.

На відміну від українського НП(С)БО, міжнародні стандарти не визначають форму балансового звіту, але містять вимоги до подання і розкриття певних статей. Звіт про фінансовий стан повинен містити: – найменування підприємства;

– слово «консолідований», якщо звіт стосується групи підприємств;

– дату закінчення звітного періоду (для балансу) або охоплюваний період (для інших форм);

– валюту звітності;

– ступінь округлення, яка використовується у документації.

Статті з нульовими залишками у звіті не наводяться. Додаткові статті, заголовки та проміжні підсумкові суми наводяться у звіті про фінансовий стан, якщо таке подання поліпшить розуміння фінансового становища підприємства, а саме:

– якщо величина, характер і функція окремої статті (або сукупності аналогічних статей) є такими, що їх доречно використовувати як окрему статтю звіту;

– якщо використані описи та порядок подання статей (групи статей) можуть змінюватися залежно від характеру та сфери діяльності підприємства з метою надання інформації, необхідної для розуміння фінансового стану підприємства.

Незважаючи на те що форми звітності залишилися українськими, публічним та іншим компаніям, що звітують за МСФЗ, слід дотримуватись вимог міжнародних стандартів.