3. Класифікація активів та пасивів підприємства, порядок відображення їх в ф. №1

Активи підприємства поділяються на необоротні, оборотні, витрати майбутніх періодів, необоротні активи, призначені для продажу та групи вибуття.

Отже критерієм поділу активів підприємства для відображен­ня в Балансі є поділ їх за часом використання або споживання – календарний рік або операційний цикл.

Необоротні активи – це усі активи, що не є оборотними, активи, які призначені не для реа­лізації чи споживання протягом операційного циклу або протя­гом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ).

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також; інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (II розділ).

Витрати майбутніх періодів – це витрати здійснені у пото­чному або у попередньому звітних періодах, але які відносяться до наступних звітних періодів.

В активі Балансу відображаються і фінансові інвестиції. Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підпри­ємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвес­тора.Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та пото­чні. Довгострокові відображаються в І розділі активу (ряд­ки 1030, 1035), а поточні – в II розділі активу Балансу (ря­док 1160).

Пасиви підприємства поділяються на власний капітал, довгострокові зо­бов'язання і забезпечення, поточні зобов'язання.

Зобов'язання – це обов'язки підприємства чи відповіда­льність діяти певним чином. Воно призводить в майбутньо­му до вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди в наслідок прийнятих у минулих періодах обов'язків. Погашення зобов'язань може здійснюватись як грошовими коштами (монетарні зобов'язання), так і товарами або послу­гами, визначеної кількості і якості (немонетарні зобов'я­зання).

Класифікація зобов'язань, їх види та їх розміщення наведено на рис. 9.

Довгострокові зобов'язання – це усі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Поточні зобов'язання – це зобов'язання, які будуть погаше­ні протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Власний капітал – це частина в активах, яка залишається пі­сля вирахування зобов'язань.

Забезпечення наступних витрат і платежів – це зо­бов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату Балансу.

Доходи майбутніх періодів – це суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду або попередніх звітних періодів, які будуть визнані в наступних звітних періодах.

Властивістю Балансу є рівність підсумків активу та пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зо­бов'язань та власного капіталу, що ґрунтується на подвійному за­писі господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Форму Балансу підприємства побудовано таким чином, щоб використовуючи інформацію з балансових рахунків синтетично­го обліку, можна було без особливих труднощів його заповнити. Національний План рахунків бухгалтерського обліку активів, ка­піталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і орга­нізацій включає 9 класів рахунків, які використовуються для складання фінансової звітності і ну­льовий клас за позабалансовими рахунками. Рахунки класів з 1 по 6 використовуються для складання Балансу, рахунки класів з 7 по 9 використовуються для складання Звіту про фінансові ре­зультати.

Рахунки класів з 1 по 6 називають балансовими або реальни­ми, а рахунки класів з 7 по 9 – номінальними або тимчасовими (операційними).