Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекц-6.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
82.43 Кб
Скачать

ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет»

імені академіка Степана Дем’янчука

Інститут педагогічної освіти Кафедра психології Лекція № 6

з курсу

“Психологія спілкування” ­­­­­­Тема: Особливості поведінки у конфліктній ситуації

План

  1. Динаміка конфлікту.

  2. Психологічні засади виникнення конфліктів.

  3. Особливості поведінки у конфліктній ситуації.

  4. Правила вирішення конфлікту.

Література

  1. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства / Учебное пособие для педагогических институтов. - К., 2007. - 209 с.

  1. Курганов С.Ю. Психологические проблемы учебного диалога // Вопросы психологии. -2008. -№2. -С.87-96.

  1. Кучинский Г.М. Диалог и мышление. – Минск: Изд-во БГУ, 2003. – 190с.

  2. Михальчук Н.О., Носков В.І.,Носкова О.В. Основи педагогічного спілкування. – Донецьк., 2004. – 141с.

  3. Савчин М.В. Педагогічна психологія. – Дрогобич. – 2008. – 142с.

  4. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2004. – 335с.

Розробила: доцент Колодич о.Б.

1. Керування конфліктами включає і міжособистісні способи вирішення -кон­фліктних ситуацій. Відомо п'ять основних стилів вирішення конфліктів, або стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях.

Відхилення. Людина, яка дотримується цієї стратегії, намагається віді­йти від конфлікту. Ця стратегія може бути змістовна, якщо предмет супере­чності не є для людини великою цінністю, якщо ситуація вирішується сама собою (це буває рідко, але все ж таки буває), якщо зараз немає умов для ефективного вирішення конфлікту, але через деякий час вони з'являться.

Згладжування. Цей стиль застосовується на тезах: "Не потрібно розхи­тувати човен", "Давайте жити дружно". "Згладжування" намагається не ви­пускати на поверхню ознаки конфлікту, конфронтації, закликаючи до солі­дарності. При цьому часто забувається проблема, яка лежить в основі кон­флікту. У результаті може наступити тимчасовий спокій. Негативні емоції не проявляються, але вони накопичуються. Рано чи пізно залишена без ува­ги проблема і негативні емоції, які накопичуються, можуть призвести до вибуху, наслідки якого будуть дисфункціональними.

Примушування. Той, хто притримується цієї стратегії, намагається примусити іншого прийняти свою точку зору, його не цікавлять думки ін­ших. Цей стиль пов'язаний з агресивною поведінкою. Для впливу на інших людей використовується влада, яка заснована на присилуванні, і традицій­на влада. Цей стиль може стати ефективним, якщо він використовується у ситуації, яка загрожує існуванню або перешкоджає досягненню своїх цілей. Педагог відстоює інтерес праці, інтереси організації і інколи він повинен бути наполегливим. Головний недолік використання педагогом цієї страте­гії - придушення ініціативи підкорених і можливість спалаху нового конф­лікту.

Компроміс. Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але до визначеного степеню. Здатність до компромісу в критичних ситуаціях високо цінується, так як не зменшує доброзичливість і дозволяє швидко вирішити конфлікт, але через певний час можуть з'явитися і дисфу-нкціональні наслідки компромісного рішення, наприклад, незадоволеність "половинними" рішеннями. Крім того, конфлікт у дещо зміненій формі мо­же виникнути знову, так як залишилася невирішеною його проблема.

Вирішення проблеми (співробітництво). Цей стиль грунтується на впевненості учасників конфлікту у тому, що розбіжність поглядів - це не­минучий результат того, що у розумних людей є своє уявлення про те, що вірно, а що - ні. При цій стратегії учасники, признають право один одного на особисту думку і готові його зрозуміти, що дає їм можливість зрозуміти і проаналізувати причини суперечності і знайти вихід. Той, хто спирається на співробітництво, не намагається досягти своєї мети за рахунок іншого, а шукає вирішення проблеми.

Методика вирішення конфлікту через вирішення проблеми

  1. Визначте проблему у категоріях цілей, а не рішень, проаналізуйте не тільки різні позиції, але і інтереси, які за ними стоять.

  2. Визначте рішення, які є допустимі для обох сторін.

  3. Зосередьте увагу на проблемі. А не на особистих якостях іншої сто­рони.

  4. Забезпечте атмосферу довіри, у якій можливий ефективний обмін інформацією.

  5. В процесі вироблення сумісного рішення (ведення переговорів) слі­дуйте принципам і правилам ділового спілкування.,

Більш успішно керують конфліктами педагоги, які володіють адекват­ним рівнем самоповаги.

2. Опираючись на дослідження психологів, особливо такого спеціаліста по спілкуванню, як Дейл Карнегі, можна дати декілька пропозицій про вміння схиляти до себе людей.