Розділ 2. Аналіз еколого-економічної ефективності рубань у ДП «Радехівське лісове господарство»

2.1. Таксаційний опис та лісівничо-таксаційна характеристика насадження

Основні напрямки розвитку лісового господарства в ДП «Радехівському ЛГ» зводяться до наступних завдань:

В лісах І групи:

• покращення ґрунтозахисних і водорегулюючих властивостей лісу шляхом проведення лісогосподарських і лісокультурних заходів з скороченням до мінімуму непродуктивних земель;

• збільшення продуктивності лісів шляхом заліснення невкритих лісом земель;

• покращення умов лісової естетики шляхом проведення відповідних лісогосподарських заходів з врахуванням підвищення декоративних якостей ландшафтів високо декоративними екзотами в лісах масового відвідування.

В лісах ІІ групи :

• крім вищезгаданих властивостей, основні напрями ведення лісового господарства в експлуатаційних лісах – це одержання високоякісної деревини в короткі строки, а також раціональне використання побічних ресурсів лісу.

Аналізуючи сучасний поділ площі лісового фонду за категоріями земель можна зробити висновок, що лісові землі в практичній діяльності використовуються ефективно.

Насадження основних лісоутворюючих порід характеризуються І, ІІ класом бонітету.

Наявність на площі 33 га низькобонітетних (V-Vа) насаджень пояснюється умовами місцезростання. Це переважно сосна звичайна на мокрих пісках. Середня повнота насаджень 0,67 близько до оптимальної.

Аналіз таксаційного опису насадження здійснюється на прикладі проріджування, прохідних і санітарних рубок. Джерелом проведення аналізу стали лісорубні квитки та великі книги таксаційного опису окремо по кожному лісництву. Таксаційний опис насадження проведений по 30-ти ділянках (додаток 3).

У таблиці 2.1. проведено групування насадження за класами віку сосни, оскільки вона є домінуючим насадженням у Радехівському лісовому господарстві і займає 70% усієї площі.

Таблиця 2.1.

Таксаційний опис насадження за класами віку сосни у ДП «Радехівське лісове господарство»

Показники	Класи віку, роки
	Ділянки 13 – 20 років				Ділянки 40 – 60 років
	1	2	3	4	1	2	3	4
Квартал	56	13	30	25	65	11	49	65
Виділ	20	2	17	4	7	32	8	1
1. Площа, га	4,7	3,8	3,1	4,0	1,2	3,7	9,5	15,2
2. Бонітет	Іа	Іа	Іа	Іа	Іа	Іа	Іа	Іа
3. Запас на гектар, м3	6	6	9	7	15	19	21	22
4. Загальний запас, м3	28	23	28	28	50	70	200	330
5. Повнота	0,8	0,8	0,7	0,7	0,7	0,7	0,7	0,8
6. Вихід ділової, %	20	20	32	32	32	21	21	55

Як бачимо на підприємстві середня повнота соснових насаджень становить близько 0,72, вихід ділової деревини досягає 55%, а загальний запас до 330м³ .

За розподілом покритої лісом площі за типами лісорослинних умов найбільш поширеними типами лісу є:

А₂С–1,2%; В₂ДС–12,1%; В₃ДС–17,3%; C₂ГДС–5,6%; С₃ГДС–21,0%; С₃ГСД–13,3%; D₂ГД–8,2%; С₄Влч–9,2%.

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 1,8 тис. га, або 5,7% від вкритих лісовою рослинністю земель. Переважно це березняки і грабняки, які разом займають 1185 га, або 3,7% і не перевищують допустимої площі насаджень з плануванням порід, які не відповідають типам лісорослинних умов.

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування. За правилами рубок пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок, розрізняють такі інтенсивності зріджування: слабка – вирубка до 15% запасу деревостану, помірна – 16 – 25%, сильна – 26 – 35%, дуже сильна – більше 35% [8].

Повторюваність окремих прийомів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування окремих прийомів буде меншою і навпаки. Періодичність прохідних рубань на підприємстві становить 10 – 12 років, а проріджування 5 – 7 років.

За виробничим досвідом природне поновлення, по всіх породах, проходить незадовільно за виключенням чорно-вільхових насаджень в типах лісу С₄Влч, С₅Влч, D₄Влч. Отже, умовах держлісгоспу лісовідновлення повинно проводитись переважно шляхом садіння культур.

Лісівничо-таксаційну характеристику та стан насаджень на даному підприємстві представлено також на прикладі Лопатинського лісництва. Лопатинська форма сосни була виявлена в цьому лісництві Радехівського держлісгоспу у кв. 63 і кв. 64 на площі 109 га. Лісівничо-таксаційні показники цих насаджень представлені в таблиці 2.2. Як видно з таблиці, це високопродуктивні соснові насадження 110-річного віку. Запас їх досягає 500 м³ на один гектар, середня висота - 34 м, середній діаметр 45 см, бонітет – І^а. У складі насаджень панує сосна, зрідка, як домішка, зустрічаються стиглі екземпляри дуба, граба, берези, ялини і бука, який введений штучно під намет сосни.

Тип лісорослинних умов перехідний від С₂ до С₃, тип лісу - свіжа сосново-грабова судіброва, вологуватий підтип. Ґрунт дерново-середньопідзолистий, потужний, морфологічно добре диференційований на генетичні горизонти. які утворилися руйнуванням і перерозподілом колоїдної фракції.

Таблиця 2.2.

Лісівничо-таксаційні показники плюсового насадження в Лопатинському лісництві ДП «Радехівське ЛГ»

№ п/п	Квартал	Виділ	Склад	Вік, років	Середні		Бонітет	Повнота	Запас м3/га
					Н, м	D, см
1	63	4	10С+Г,Д	110	34,0	45,2	Іа	0,66	497
2	63	11	10С+Г,Д	110	33,6	43,5	Іа	0,64	430
3	64	17	10С+Г,Д,Бк,Вз	110	34,1	45,5	Іа	0,52	389
4	64	13	10С+Г,Д	110	33,8	43,8	Іа	0,65	482
5	64	16	10С+Г,Бк,Яб	110	30,5	36,7	Іа	0,52	357
6	64	12	10С+Г,Б	110	30,0	35,8	Іа	0,48	324

Однак, у цей час, через 30 років від початку закладання лісонасіннєвого комплексу, все частіше починають з'являтись ознаки його розладнання. Насамперед, це стосується материнського плюсового насадження сосни, на базі якого був створений комплекс.

Насадження переходить у стадію перестиглих (табл. 2.2.). Все більше і більше дерев, в тому числі і плюсових, уражається хворобами та ентомошкідниками, окремі дерева суховершинять і всихають. Починають відмирати також плюсові дерева. На багатьох з них у значній кількості поширена омела біла (Viscum album L.). Річний приріст дерев по висоті становить в основному 5-7 см. їх крони поступово набувають парасолеподібної форми, надмірно зріджуються, а в хвої зменшується вміст хлорофілів.

З метою покращення стану плюсового насадження в ньому щорічно проводяться вибіркові санітарні рубання (табл. 2.3.). За останні 20 років з кожного гектара вже вирубано близько 50 m³ деревини. Значно знизилась повнота деревостану.

На окремих ділянках вона становить лише 0,5 і менше (табл. 2.2.). Таким чином, проблема збереження цінного генофонду "лопатинської" сосни з кожним роком загострюється. Створені у попередні роки клонові та архівно-маточні плантації, через їхню розладнаність і масове відмирання клонів, не можуть бути основою для її вирішення.

Таблиця 2.3.

Кількість вирубаної деревини сосни у плюсовому насадженні Лопатинського лісництва у ДП «Радехівське ЛГ»

Роки	Вирубано, м3/га
	Квартал 63	Квартал 64
1982	13,1	-
1983	-	3,4
1984	9,0	2,1
1985	6,0	8,3
1987	8,0	12,0
1990	-	6,6
1991	1,0	1,6
1995	3,2	-
1997	4,6	-
1998	0,7	1,2
2000	6,1	10,6
2002	2,1	2,8
2003	5,2	4,9
2004	-	81,3
Всього	59,0	134,8

Загалом ґрунт відзначається високою родючістю, повністю достатньою для формування високобонітетних сосново-дубових насаджень.

Підлісок у насадженні представлений поодинокими екземплярами ліщини звичайної, горобини звичайної, бузини чорної і червоної, крушини ламкої, верби козячої. Зімкнутість його 0,1-0,2; висота до 4 м.

Основний фон трав'яного покриву утворюють ожина щетиниста, квасениця звичайна, щитник чоловічий, без щитник жіночий, підмаренник запашний, малина, зірочник ланцетоподібний, перець водяний, осока пальчас­та, веснівка дволиста, бальзамін "не чіпай мене". Зустрічаються чорниця, брусниця, верес звичайний.

У видовому складі підросту переважає сосна звичайна. Його кількість на пробних площах змінюється від 17,9 до 44,9 тис. шт./га. Крім сосни зустрічається також підріст граба звичайного (до 31,1 тис. шт./га) і бука лісового (до 0,2 тис. шт./га), зрідка дуба та інших порід. Однак слід зазначити, що зус­трічаються, в основному, однорічки і 2-3-річки сосни, які у подальшому через недостатньою кількістю світла відмирають.

Таким чином, у кв. 63 і 64 Лопатинського лісництва Радехівського ЛГ (табл. 2.2) сформувалося цінне у господарському відношенні насадження сосни звичайної із значною кількістю мегатрофних видів. З одного боку, це пояснюється задовільним водно-повітряним режимом ґрунту, його значною потужністю, інтенсивним розкладом підстилки, яка має м'який муловий характер і пов'язаною з цим високою інтенсивністю малого біологічного кругообігу, з другого – цінними спадковими властивостями зростаючої тут популяції сосни звичайної.

У результаті селекційної інвентаризації дане насадження було віднесене до плюсових і включене у постійну лісонасіннєву базу Крім нього, у склад лісонасіннєвого комплексу сосни звичайної в Лопатинському лісництві ДП «Радехівського ЛГ» ввійшли плюсові дерева. Всього їх у держлісгоспі у 1973-1982 pp. було відібрано і занесено у державний реєстр – 69 шт., в тому числі у кв.63 і 64 Лопатинського лісництва – 40 шт.

Як складові лісонасіннєвого комплексу на території держлісгоспу були також створені постійні лісонасіннєві ділянки площею 16,7 га, клонові на­сіннєві плантації площею 23,0 га, архівно-маточна плантація на площі 4,8 га і випробувальні культури площею 4,2 га.

Водночас кращі насадження сосни звичайної були оформлені як генетичні резервати, для збереження цінного генофонду "лопатинської" соснової популяції. У Лопатинському лісниц­тві вони виділені на площі 182 га.

У результаті значної науково-практичної роботи в Радехівському держлісгоспі на кінець 80-их років був створений повноцінний лісонасіннєвий комплекс сосни звичайної, який відповідав науковим рекомендаціям і всім вимогам плюсової системи селекції.