3. Нормативно-правове регулювання обліку мшп

Правові норми регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України від 16.07.1999р. № 996 – ХІV “Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні”.

Регулювання питань Методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації [23].

При організації бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

- цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435 – ІV із змінами та доповненнями.

В розділі “окремі види зобов’язань” даються загальні положення про купівлю-продаж товару, заключення договору купівлі-продажу, обов’язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

- цивільний Кодекс України (ЦКУ).

Відповідно до Національного цивільного законодавства будь-який господарський правочин між суб’єктами підприємництва оформляється договором. Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що право чин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Порядок надходження та приймання малоцінних та швидкозношуваних предметів регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст.. 669 – 672 ЦКУ, а саме 336 дає право підприємству самостійно розпорядитися малоцінними та швидкозношуваними предметами від яких відмовляється постачальник;

- господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436 – ІV. В ІУ розділі “Господарські зобов’язання” дається загальна характеристика господарських зобов’язань, що таке господарські договори, ціни і ціноутворення у сфері господарювання;

Ще одним із нормативно-правових документів з обліку МШП є інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі – підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції [25, с.102].