10.5. Оспорювання арбітражного рішення.

Оспорювання арбітражного рішення може бути здійснено лише шляхом подання клопотання про відміну згідно з п. п. 2, 3 ст. 9 Регламенту.

Арбітражне рішення, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" може бути відмінено районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами лише у випадку, якщо:

1) сторона, яка заявляє клопотання про відміну, надасть докази того, що:

- одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній в ст. 1.2 Регламенту, була якоюсь мірою недієздатною, або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України;

- її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

- рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови чи містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, може бути відмінена лише та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

- склад Арбітражного суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" чи не відповідали йому в разі відсутності угоди сторін;

2) суд визначить, що:

- об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України;

- арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Клопотання про відміну не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня одержання стороною, яка його заявляє, арбітражного рішення, а в разі, якщо прохання було подано згідно з ст. 8.16-8.19 Регламенту, - з дня винесення Арбітражним судом рішення з цього прохання.

Завдання та запитання:

1. Ознайомтесь зі змістом Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при торгово-промисловій палаті України.

2. Підготуйте проект позовної заяви.

3. В яких випадках справа розглядається в МКАС одноособово одним арбітром.?

4. За яких умов спори, які виникли між контрагентами розглядає МКАС?

5. Який граничний термін розгляду справи в МКАС?

6. Чи потрібно дотримуватись досудової процедури при передачі спору на вирішення МКАС?

Література і законодавство :

1. Закон України „Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.94 № 4002-ХІІ

2. Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при торгово-промисловій палаті України

3. Положення про Морську арбітражну комісію при торгово-промисловій палаті України

4. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України

Розділ 11 Визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів

Ефективність винесених міжнародними комерційними арбітражами рішень багато в чому залежать від максимального забезпечення їх реального виконання.

За загальним правилом рішення міжнародних комерційних арбітражних судів виконуються сторонами в добровільному порядку у терміни, встановлені судом. Якщо термін виконання в арбітражному рішенні не зазначений, воно підлягає негайному виконанню.

Добровільність виконання арбітражних рішень повністю відповідає правовій природі арбітражу, оскільки, сторона, добровільно обравши третейський суд в якості органа, який розглядає спір, тим самим повинна добровільно і виконати його рішення. Однак на практиці все далеко не так, нерідко виникає необхідність звертатися до виконання мір примусового характеру.

Однією з переваг міжнародного комерційного арбітражу є наявність установленого порядку та примусового виконання арбітражних рішень. Основу цього порядку складає Конвенція ООН про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень(Нью-Йорк, 1958 рік), учасниками якої на сьогоднішній день є 123 держави, в тому числі і Україна, яка ратифікувала Нью-Йоркську Конвенцію Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22.08.1960 року.

Окрім Нью-Йоркської Конвенції, в других міжнародно-правових документах також є норми, які регламентують умови визнання і виконання арбітражних рішень. Такі норми є в Європейській Конвенції про зовнішньоторговий арбітраж (1961р.), яка була ратифікована Україною 26.01.1963 року, Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаній в м. Києві 20.03.1992 р. і ратифікованою Україною 19 грудня 1992 року.

Загальний принцип визнання і виконання арбітражних рішень викладений в розділі 8(ст.ст.35,36) Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», який повністю відповідає розділу 8 Типового Закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж, який був взятий за основу для створення національного законодавства про міжнародний комерційний арбітраж в багатьох країнах світу.

Цей принцип полягає в тому, що визнання і приведення до виконання арбітражних рішень - чи вони «іноземні» чи «внутрішні» - повинні регулюватись одними і тими ж нормами, таким чином забезпечувати однаковий режим у відношенні арбітражних рішень, винесених в міжнародному комерційному арбітражі, незалежно від того в якій країні вони були винесені.