
- •1. Що являє собою метод полярографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Електрохімічні методи аналізу, їх теоретичні основи та класифікація.
- •2. Сутність колориметричного методу аналізу. Що таке координати кольору. Застосування спектрофотометрів, фотоколориметрів.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє собою вольтамперометрія.
- •2. Дати зрівняльну характеристику призми і дифракційній решітці.
- •Еталонна відповідь
- •Дати характеристику , , випромінюванням.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. В чому сутність методів біотестування.
- •2. На чому заснований кількісний флуоресцентний аналіз.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє з себе атомно-абсорбційний метод аналізу.
- •2. Явище люмінесценції, які види люмінесценції використовують у фізико – хімічних методах аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Прилади та речовини для люмінесцентного аналізу.
- •2. Яким рівнянням виражаються закон світло поглинання: Бугера-Ломберта-Бера.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. У чому полягає сутність амперметричного титрування.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. На чому заснований рефрактометричний аналіз.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Як знайти концентрацію визначаємої речовини при диференціальній фотометрії.
- •2. Привести рівняння Нернста і пояснити сенс вхідних величин.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. На чому заснований кондуктометричний метод. Від чого залежить питома електропровідність.
- •2. Описати принцип кулонометричного аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Написати сутність хроматографічного аналізу.
- •2. На чому заснований принцип спектрофотометрії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Якими квантовими числами описується енергетичний стан в атомі. Дати характеристику чисел.
- •2. Які спектри називаються спектрами поглинання і спускання.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Принцип проведення флуоресцентного аналізу.
- •2. Що таке електроди першого і другого роду.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє собою кондуктометричне титрування.
- •2. Дати визначення похідної спектрофотометрії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. Охарактеризувати метод люмінесцентного аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати нефелометричний і турбідиметричний методи аналізу, описати принципову схему нефелометру.
- •2. Кондуктометрія. Сутність методу. Електропровідність розчинів, її залежність від концентрації. Апаратура для вимірювання електропровідності розчинів. Кондуктометричне титрування.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Надати визначення процесу газової хроматографії.
- •2.Яке існує обладнання для газової хроматографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. Надати визначення природі і властивостивостям світла.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати метод потенціометрії, схему потенціометру та принцип вимірювання потенціалу.
- •2.Опишіть оптичну схему спектрофотоколориметру. Правила роботи на спектрофотометрі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. У чому полягає сутність рефрактометрії. Закони відбиття і заломлення світла.
- •2.Надати характеристику емісійному аналізу.
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати електромагнітну природу світла.
- •2.Надати визначення емісійній фотометрії, принципова схема .
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Дати визначення потенцірметричному титруванню. Потенціометри. Приклади потенціометричних визначень.
- •2. Надати характеристику біологічним методам аналізу.
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Обґрунтувати принцип тонкошарової хроматографії, чим вона відрізняється від звичайної хроматографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Дати визначення «нульовий розчин», його використання.
- •2. Описати загальні правила роботи з приладами для високочастотного аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1.Надати визначення емісійній фотометрії, принципова схема .
- •2. Дати характеристику диференціальному фотометричному аналізу, пояснити суть методу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Проаналізувати роботу аналітичних індикаторів в біологічних методах.
- •2.Визначення бензолу і нафталіну в їх суміші методом високоефективної рідинної хроматографії. Які прилади використовуються в цьому методі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Описати явище люмінесценції, принципову схему приладу флуориметра єф-3м.
- •2. Охарактеризувати типи електрохімічних елементів.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати титриметричний метод аналызу.
- •2. Надати класифікацію електрохімічних методів аналізу в залежності від природи джерела електроенергії в системі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Обгрунтувати сутність метода осадочної хроматографії, навести приклад використання даного методу.
- •2.Охарактеризувати та класифікувати методи фізико - хімічного аналізу.
- •3. Задача.
2. Надати визначення природі і властивостивостям світла.
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.
У фізиці термін «світло» має дещо ширше значення і є синонімом до оптичного випромінювання, тобто включає в себе інфрачервону та ультрафіолетову області спектру.
Властивості світла вивчаються розділами фізики оптикою та спектроскопією. Вимірювання інтенсивності світла — царина фотометрії.
Як і будь-які інші електромагнітні хвилі світло характеризується частотою, довжиною хвилі, поляризацією й інтенсивністю. У вакуумі світло розповсюджується зі сталою швидкістю, яка не залежить від системи відліку — швидкістю світла. Швидкість поширення світла в речовині залежить від властивостей речовини і загалом менша від швидкості світла у вакуумі. Довжина хвилі зв'язана з частотою законом дисперсії, який також визначає швидкість поширення світла в середовищі.
Взаємодіючи з речовиною, світло розсіюється і поглинається. При переході з одного середовища в інше змінюється швидкість розповсюдження світла, що призводить до заломлення. Поряд із заломленням на границі двох середовищ світло частково відбивається. Заломлення та відбиття світла використовується в різноманітних оптичних приладах: призмах, лінзах, дзеркалах, що дозволяють формувати зображення.
Випромінювання і поглинання світла відбувається квантами: фотонами, енергія яких залежить від частоти:
Е = hv,
де E — енергія кванта, — частота, h — стала Планка.
Звичайне денне світло складається з некогерентних електромагнітних хвиль із широким набором частот. Таке світло заведено називати білим. Біле світло має спектр, що відповідає спектру випромінювання Сонця. Світло з іншим спектром сприймається як кольорове. Дисперсія світла, тобто різна швидкість розповсюдження світлових променів з різною частотою у середовищі, дозволяє розкласти світло на кольорові складові.
Як і будь-яка інша електромагнітна хвиля світло характеризується поляризацією. Денне світло зазвичай неполяризоване, або частково поляризоване. Ступінь поляризації світла змінюється при кожному акті відбиття від будь-якої поверхні або проходження через будь-яке середовище.
Світло переносить енергію. Зокрема, сонячне світло є одним із основних джерел енергії на Землі. Частина цієї енергії сприймається живими організмами при фотосинтезі. Використання сонячної енергії людством одна із найважливіших сучасних проблем.
Із людських органів чуття найбільше інформації про довкілля дає нам зір. Однак бачити навколишній світ ми можемо тільки тому, що існує світло.
Людина бачить електромагнітні хвилі у видимому діапазоні тому, що має відповідні рецептори, які поглинають світло таких частот, викликаючи при цьому відповідні імпульси в нервовій системі. Сітківка людського ока має два типи світлочутливих клітин: палички і колбочки. Палички не мають особливої чутливості до певного діапазону спектру, зате чутливіші до світла взагалі, тому дозволяють бачити чорно-біле зображення. Колбочки мають у своєму складі молекули, які чутливі до різних діапазонів видимого спектру, тому дозволяють бачити в кольорі.
Відповідність між характеристиками монохроматичного світла й кольорами подана в наступній таблиці. Однак, сприйняття людиною кольору не є простою функцією частоти. Так, суміш жовтого й синього кольорів сприймається оком як зелений колір, хоча світла відповідного частотного діапазону в цій суміші немає.
Відповідності частот електромагнітного випромінювання та кольорів:
Колір Діапазон довжин Діапазон частот, ТГц Діапазон енергії
хвиль, нм фотонів, еВ
Фіолетовий 380—440 790—680 2,82—3,26
Синій 440—485 680—620 2,56—2,82
Блакитний 485—500 620—600 2,48—2,56
Зелений 500—565 600—530 2,19—2,48
Жовтий 565—590 530—510 2,10—2,19
Помаранчевий 590—625 510—480 1,98—2,10
Червоний 625—740 480—405 1,68—1,98