3. Задача.

Наважку вагою m = 0,300 г препарату реталоноцетату розчинили у абсолютному еталоні й отримали V( x ) = 100 мл похідного розчину, який аналізується.

Відібрали 1 мл цього розчину, додали до нього 99 мл абсолютного еталону й отримали 100 мл вимірюваного розчину. Визначити оптичну щільність А ( x ) виміряного розчину на спектрофотометрі при довжині хвилі λ = 326 нм в кюветі з товщиною поглинаючого шару Д = 1 см, яка дорівнює А ( x ) = 0,456.

Розрахувати вміст ретонолоацетату у відсотках в 1 г препарату, якщо молярний коефіцієнт гасіння спиртового розчину ретонолоацетату С₂₃ Н₃₂О₂ рівняється: E = 50900 л* моль ^-1 см^-1 , при нм.

Рішення.

Відсотковий вміст х ретонолоацетату в 1 г препарату:

Де m ( x ) – вага ретонолоацетату у вихідному аналізуємому розчині яка рівняється:

m (x) = C (x) M(x) V(x),

де C (x) – концентрація ретонолоацетату у вихідному аналізуємому розчині, моль;

M (x) = 328,50 – молярна вага ретонолоацетату;

V (x) = 100 мл = 0,1 л - об’єм вихідного аналізуємого розчину.

Для визначення C (x) розрахуємо спочатку концентрацію вимірюємого розчину.

У відповідності з основним законом світопоглинання А = Ecl концентрація С = А/ El = 0,456/50,900 * 1 = 8,9 * 10 ^-6, моль/л. Концентрація C (x) вихідного аналізуємого розчину в 100 разів більше концентрації вимірюваного розчину:

C (x) = 100 с = 100 * 8,9 * 10 ^-6 = 8,9 * 10^-4 , моль/л.

Тепер знаходимо M (x):

m (x) =8,9 * 10^-4 * 328,50 * 0,1 = 0,0292 г.

Розрахуємо х :

.Відповідь: 97,3 %.

Еталонна відповідь

Варіант №13

1. Якими квантовими числами описується енергетичний стан в атомі. Дати характеристику чисел.

Для електрону, який знаходиться під дією сил тяжіння до ядра, має рішення при певних значеннях енергій. Значить квантовість енергетичних станів електрону в атомі виявляється наслідком існуючих хвильових властивостей електрону та не потребує введення особливих постулатів.

Відомо, що границі атому випромінливі для електрону, тому він може знаходитись тільки всередині атому. Розглянемо модель атому, в якому електрон може здійснювати лише коливальні рухи між крайніми точками. Стан електрону в атомі характеризується деякою хвилею, відомо, що електрон в атомі стійкий. У межах атому хвильова функція Ψ (тобто амплітуда хвилі) повинна обертатись у нуль.

Квантове числа допустимі рівні енергії електрону, яке визначає значення цілого числа (n).

По моделі Бора-Резерфорда електрон у атомі мав неприливний рух з прискоренням, тобто міняв свій стан.

В одномірній моделі атому енергія електрону може приймати більш певні значення, інакше кажучи – вона квантова. Енергія електрону у атомі також величина квантова. Можливі енергетичні стани електрону в атомі визначаються величиною головного квантового числа n, яке може приймати позитивні цілочисельні значення 1, 2, 3, і т.д. Зі збільшенням n енергія електрону збільшується.

Не тільки енергія електрону в атомі може приймати певні значення. Свавільною не може бути і форма електронного облака. Вона визначається орбітальним квантовим числом l, яке може приймати цілочисельні значення від 0 до (n-1), де n – головне квантове число.

Розміри і форма електронних облаків в атомі можуть бути тільки такими, які відповідають можливим значенням квантових чисел n і 1. Орієнтація електронного облака у просторі не може бути свавільною. Вона визначається значенням третього, так званого магнітного квантового числа.

Існує ще одна величина, не пов’язана з рухом електрону навколо ядра, визначаюча його стан. Ця величина отримала назву квантового числа або S, який може стати тільки два значення і + , у випадку останніх квантових чисел можливі значення розрізняючи на одиницю.