Одноактна п`еса

авторизоване інсценування роману Любко Дереша " Культ"

Дійові особи:

Автор, дівчина (Бітник) - Настя

Юрко Банзай (Хіппі) - Никита

Дарця Борхес (Гот) - Ульяна

Іра "Риба-Сонце" (клабер і чіка)- Каріна

Лена (клабер і шопер) - Роксана

Соломія (емо) - Аліна

Рада (емо) - Яся

Рома Малаяллам "Павук" (панк) - Леша

Андрій Семпльований "Семпа" (хип-хопер)- Артем

Льоха Сівер "Кабачок" (Гопнік)- Паша

Натаха (гопнік) - Віка

Єгорчик "Лель" (Кіберпанк) - Миша

Адвокат - Юля

СЦЕНА 1

У коридорі

Автор: Мідні Буки. Відверто кажучи, доти, доки Банзаю не сказали, як називається те місто, він навіть не підозрював про його існування. Дуже далеко розташоване, їхати дві з половиною години, та ще й потягом, який зупиняється біля кожного стовпа, наче кобель спаніеля. Банзай переїхав у Мідні Буки в кінці серпня. Ось уже тиждень, як він працював у коледжі. Навчання почалося 28-го, що само по собі було поганим знаком. (Завжди як не в людей, уже вкотре повторили собі під ніс учні.) Люди розумні рубали дрова і скуповували свічки перед тим, як ті різко подорожчають із першими вимиканнями світла. Зима обіцяла бути холодною, темною та безнадійною. Принаймні у Мідних Буках не вимикають воду, на відміну від його міста.

Банзай учився на п'ятому курсі біофаку. Як одного з кращих студентів, його скерували на практику в один коледж, відгалуження від універу, на викладання біології у старших класах. Його тато хотів, щоб син пішов по батькових слідах і став юристом. Син, тобто Юрко Банзай, цього аж ніяк не хотів і потайки вирішив ще у восьмому класі, що набагато краще бути сільським вчителем біології, ніж нотаріусом чи ще якоюсь потворою. Поступлення на біофак стало першою справжньою тріщиною у їхніх і без того натягнутих стосунках. Усі наступні з'явилися в ході навчання. За часи навчання на біологічному факультеті Банзай постійно вивчав межі реальності, і як у наслідок тричі потрапляв у реанімацію. Першого разу це сталося навесні першого курсу. Він намагався синтезувати LSD-25 із певного виду спорині – пліснявого грибка. Банзай мав диявольське щастя, що забув замкнути двері квартири. Наступного разу, на другому курсі, він вирощував у себе вдома священні мексиканські гриби роду Строфарія, які нібито містять психотропну речовину псилоцибін. Експеримент не вдався, тому що замість чарівних строфарій у Банзая проросли бліді поганки. Третій раз мало не став для нього фатальним. Це було якраз після Дня міста на четвертому курсі, коли від нього пішла його кохана Соломія. Він з'їв три прекрасні екземплярчики мухомора червоного, якого, знову ж таки, виростив у домашніх умовах із крадених на кафедрі мікробіології спор. Він узяв на віру слова подружжя Уоссон, які стверджували, що мухомор є славнозвісною індуїстською сомою, і що гриб може подарувати незабутні психоделічні пережиття. Але на власне розчарування, окрім дивних великих барвистих плям, жодних інших галюциногенних переживань він не отримав. Коли різь у шлунку стала пекельно-нестерпною, він подзвонив у швидку. Пік інтоксикації був, напевне, найпаскуднішим відчуттям у його житті. Голова нестримно крутилася, суглоби виломлювало диким болем, шлунок палав токсичним вогнем, і все, що не було закріплено в його кишківнику, вихлюпувалось із обидвох виходів. Ніхто з персоналу чи родичів (а їх було всього двоє – тато і бабця) так і не сказав йому, наскільки близько він зумів підійти до краю.

Щоденно, крім неділі, Банзай виходив з хати з великим гірським наплечником за спиною. Хоча у "єрмаку" лежало всього кілька книжок, пара загальних зошитів та канапка з двома яблуками, він ніколи не проміняв би його на звичайну сумку, а тим паче на кульок. Юрко Банзай вірив у щирість слів Карлоса Кастанеди, а дон Хуан, незабутній учитель Карлоса, радив носити все виключно на плечах. До речі, про яблука: Банзай прочитав, що піддослідні студенти, які з'їдали два яблука щоденно, почували себе набагато краще й інтелектуально вище за тих, котрі яблук не їли. Такі факти дуже пройняли Банзая, тому що він був якнайчуйнішої думки про свій інтелект і старанно плекав та зрощував його у сприятливому середовищі. Але загалом він був скромним хлопцем, і ніхто (за винятком хіба що однієї-двох осіб) не здогадувався про глибинний символізм акту поглинання паперівок. Будівля коледжу - чотироповерховий особняк, залишений Міднім Букам від панів Коростильових.

Єгорчик сидить біля стіни в коридорі колледжу. На протилежному боці на підвіконні сидить Дарця, Банзай з'являється під час розмови.

Єгорчик: Зараз пояснюю. Hardstyle в перекладі з англійської:("жорстокий стиль музики"), який виник з комбінації трансу і хардкору. Основні характерні риси стилю: мелодійно-звучний експериментальний і модифікований мотив, абстрактність, яка часто, створена невеликим набором семплів звуків типу тонів і свистків гудки…

Дарця: О, гудки, знайоме слово.

Єгорчик: В даний час Hardstyle розвивається як окремий, власний стиль. Його темпова швидкість класично дорівнює 150 bpm (бипием).Хардстайл був задуманий як стиль рейв музики, внаслідок чого він отримав широке поширення. Прабатьками прийнято вважати дівчину-діджея DJ Dana van Dreven, нині відому як Lady Dana. Великий внесок у розвиток внесли також DJ Pavo, DJ Isaac, The Prophet...

Дарця: Ой, припини. Краще розкажи, що у вас там вчора трапилося.

Єгорчик: О, ну ми з Андрійом включили ту штуку в її хаті, знаєш? Шо там такі бульки міняються?.. І ми дивимося на ті бульки, а тут заходить її мама. А булька якраз прийняла форму… ну, ти знаєш, чого, а мама… Ну, форму відомої речі…

Дарця: Член, чи шо?

Вона байдуже глянула на хлопця й пішла у клас . Банзай провів її поглядом.

Лунає дзвоник, Банзай входить до класу.

СЦЕНА 2

У класі.Урок.

Банзай у класі з учнями, це його перший урок, він дуже хвилюється.

Він переводить погляд з одного безжального обличча на інше.

Банзай: Ну шо ж...Мене звати Юрко Банзай, звертатися просто Юрко... Давайте зараз по черзі вставайте, називайте себе і кажіть, чим ви пишаєтеся у своєму житті… з чого ви горді… 

Дарця: Мене звати Дарця Борхес, я горжуся тим, що прочитала всього Кінґа і Воннеґута. І маю повну колекцію альбомів Джиммі Гендрикса.

Лєна: Апять ця дура.

Банзай: Ви хочите щось сказати?

Лєна: Я пишаюся тим, що мені ще нема 18 років, але мене вже пускають в усі клуби Мідних Буків. Я ніколи не з’являюся на тусу двічі в однім тім самім одязі, завжди придбаю щось нове для того. Я пишаюся своєю колекцією взуття від MILLY та сумочьок від Луї Вітон. Мене звати Лєна Копитіна.

Клас став жвавішим та почав приймати участь в опитуванні.

Банзай намагається запам'ятати кожного хоча б на ім'я.

Андрій: Мене звати Андрій. Хтось курить, хтось п`є водку, а Андрій підтягується сотку. Зараз я поставив такий статус в контакті.І не зміню його поки не підтягнусь 150 разів.

Іра: Моє ім‘я Ірина Сонцева я дуже пишаюся тим, що на моєму instagramі вже назбиралося 549 підписчиків, та під фото дуже багато лайків. І взагалі я дуже популярна у контакті. І ще дуже важливо, я дуже пишаюся тим, що вчуся у цьому коледжі та що в мене буде такий вчитель біологіі.

Льоха: я - Льоха Сівер, пишаюся тим, шо сьогодні я нарешті пресанув одного лоха який докучав мені довгий час.

Натаха: А мене Натаха звуть, я пишаюся тим що мене бояться усі на районі, навіть пацани.

Соломія: Я Соломія, а це Рада. Ми подруги. В нас тонка душевна організація і багатий внутрішній світ. В нашому житті багато глибоких особистих переживання. Але ми не плакси, ні.

Рада: Ми начисто позбавлені ​​агресивного мачизма, характерного для хардкору. Ось цим ми пишаємося, так ми самовиражаємося. Головне- це наші ємоціі.

Рома: Мене звуть Рома, я пишаюся тим, що почав набирати свою власну группу, це буде кльово, я давно вже мріяв це зробити.

Єгорчик: Я Єгор, я дуже пишаюся своєю колекцією хардстайла діджея DJ Dana van Dreven....

Автор: Потім учні стали жвавішими, ба навіть навіженими. І вже кожен хотів сказати, як його хрестили і чим він любить бавитися. На третьому тижні навчання Банзай оголосив своїм чадам, що у вівторок, коли у тих немає першого уроку, буде факультатив. І кожен, хто не байдужий серцем до чарівного світу біології,запрошувався на факультатив. Узагалі-то, в Банзая було три класи до заопікування, але цей (Дарця Борхес) з невідомих причин подобався йому найбільше. Подумки він називав його "своїм".

Факультатив відбувся уранці чудового дня.

У класі. Факультатив.

У класі сидять Андрій, Егорчик, Рома, Іра, Лєна.

Банзай заходить, стає посередині класу, за ним у клас заходить Дарця.

Іра: Слушай, Дарця, і ти чьо сюда приперлася?

Дарця: Повертає до Іри голову і щось артикулює губами.

Іра: Сама іди туда! Валі звідси, чюєш?

Лєна: Да! Валі! Меньше народу – більше кіслароду!

Дарця встає і повільно йде до виходу.

Банзай: Тема сьогоднішнього заняття… Тема заняття …Сперма!

Дівчата отетеріли.

Банзай: Сперма… Як відомо, сперма – дуж-ж-же цінний косметичний продукт. Зараз ДУЖЕ багато кремів виготовляють на основі сім'яної рідини. Тими кремами ви мастите собі пики… гм… личка. АЛЕ… Так-так, у кожного цінного косметичного продукту є купа своїх АЛЕ. Чим цінніший та косметичніший продукт, тим отих АЛЕ більше, і тим вони загрозливіші. От зокрема… які ви, скажімо, знаєте статеві гормони, що є у спермі?

Іра: Ну… тестостерон, андростерон.

Банзай: Абсолютно вірно, Іринко. І ці гормони відповідають за вторинні статеві ознаки. Оволосіння тіла, зокрема. А тому…

Банзай застережливо підняв палець.

Його погляд переходить з одного хлопця на іншого, вивчаючи, по кому б то завдати удару.

Банзай: …А тому у мастурбантів, тобто тих, хто займається мастурбацією, на руках, внаслідок потрапляння на долоні сперми може рости – і росте, що найнеприємніше! – ВОЛОССЯ.

Ігорчик підніс долоню до очей.

Банзай: Але це ще не все! Дуже важливим є те, що у спермі є що? – сперматозоони, або сперматозоїди, чи спермії, хто як любить. Як ви вже знаєте, у головках сперміїв міститься так звана гіалуронідаза, фермент, що розчиняє речовину, якою захищена яйцеклітина: гіалуронову кислоту. Але знайте, що ота гіалуронова кислота є, в той же час, і основою рогівки ока. У медичній практиці неодноразово зафіксовані випадки втрати зору через попадання сперми в око!

Банзай задоволено посміхнувся.

Банзай: Зрозумійте: гіалуронідаза розчиняє рогівку! І повернути зір можна лише з пересадкою нового ока! Так що… Його голос враз опустився до інтимного шепоту …будьте обережні, мої милі.

Лєна: А… а сліпота повна?

Банзай: Абсолютна.

Іра: А якимись… якимись засобами можна знерухомити спермії? І чи якось то лікується?

Банзай: Ну-у-у… … Як тобі, Іро, відомо, спермії знерухомлюються у кислому середовищі. Так що, коли тобі хляпне на око трохи сперми, можеш промити його сірчаною кислотою. А лікування… Тут, на жаль, тільки одне. Вирізання пошкоджених тканин.

Банзай широко посміхнувся.

Банзай: Ну все, до третього уроку, наразі. Виходячи із класу. Як казала воннеґутівська Попелюшка: "Б'є годинник, курва мать, треба з балу утікать!"

Банзай йде до кабінету, Риба - Сонце за ним

СЦЕНА 3

У кабінеті.

Іра: Прівєєєт.

Банзай посміхаючись: Привіт.

Іра:А то… То всьо правда, шо ви… ти розказував на факультативі?

Банзай:На повному серйозі. Хочеш, навіть можу тобі дати книжку почитати. Там багато написано про це.

Банзай нахиляється вперед і вибираєв з-поміж інших волюмів важкий том, обгорнутий білим папером.

Іра: Та нє-е… дякую…

Іра злякано скривилася на книжку.

Банзай: Ну ні, так ні… А тобі щось треба було спитати?

Задоволено ставлячи книгу на місце.

Іра: А ви… ти… Йура, ти не йдеш на діскатєку? В п'ятницю буде, ну і… ми би…

Банзай: Ух-х-х-х… Гм-м-м-м… Ой-й-й-й-й… Н-н-н-н-у-у-у… Ти знаєш, Іринко, ти ж сама бачиш, купа роботи, ваші контрольні треба перевірити…с-с-с-с… Нє… нє-нє-е-е… боюсь, що я не піду. Нє-е-е… Та, тим більше, я вже з того віку виріс…

Риба-Сонце, пішла з нічим. Вона люто траснула дверима.

Банзай сидить у кабінеті, листає газету.

Банзай: Так, що в нас тут?... так…Найновіші рішення райради, міські новини…Хм…не цураються й вічних тем: зґвалтування, вбивства, випадки розтління малолітніх та інші перчені штучки, які так подобаються пенсіонерам…комерсанта уколошкав його ж бухгалтер ... згвалтована бабуся мальтертована своїм сусідом-пияком… У Соммерсета Моема було понад тисячу двісті коханок і помер він від оперізуючого лишаю, якого підчепив у наймолодшої, котра мала всього тринадцять. Під кінець свого розгульного життя Моем виглядав, наче цейлонський рибозмій, увесь покритий лусочками лишаю. Виходить, що "Місяць та мідяки", як і решта творів, писалася під час інтимних зносин із черговою повійкою.12.30 – пригоди Супермена у фант. серіалі "Пригоди Супермена. О, сторінкароботи з нацією… Будда й Заратуcтра, як, безумовно, і Господь наш ІсусХристос, є вихідцями з Галичини…Атиллатривалий час буввидним полководцем при князевіЯрославі, адженазваплемені, яким верховодив могутнійАтилла, – гуни – походить відукраїнського слова "гунька", щоозначаєверхню теплу одіжізовечоївовни. Факти, наведенівище, визнаніісторикамицілогосвіту, а сам автор отримавблагословеннявідлеґендарного Льва Гумільова.

Викидує газету в смітник.Витягує другий часопис.

Баптистський вісник "Віра, Надія, Любов". У цьому навіть немаэ статей про зґвалтування…Лесик Леськів: нагла смерть у нерівному бою на рівному місці. Білі плями та чорні діри автобіографічної шахівниці. Судячи із заголовку, йдеться про особистість, не менш харизматичну, ніж сам ЕндіВоргол. У зв'язку з присутністю відсутності наявності хоч якогось змісту, Банзай збагнув, що нічого не збагнув.

Банзай знов викидує газету.

Стук у двері ввійшла Дарця.

Дарця: Привіт, Ти зараз дуже зайнятий?

Банзай: Ну так, трохи є, а шо?

Дарця: А ти міг би мені пояснити… ну, розказати то, шо розказував їм сьогодні на факультативі. Га, Юрчику?

Банзай починає розповідати, Дарця сміється, вони мило спілкуються.

Автор: Минають дні, минають ночі…Так було і з Банзаєм. Просто один день раптово підходив до вечора, там Юрко сидів у кабінеті й слухав "Van Der Graaf Generator" або "King Crimson", читав книжки, готувався до завтрішніх лекцій, думав про певну покинуту всіма особу – про Дарцю Борхес, якщо бути прискіпливим, їв, пив, спав, курив, думав про Дарцю, курив, читав, слухав "Van Der Graaf Generator" або "King Crimson"... доки його не перервали.

Кабінет.

Два чуваки постають перед Юрком, нерішуче переминаючись із ноги на ногу.

Павук: Слухай, Банзаю, у нас проблеми…

Семпльований: Та-а-а, з пацанами.

Банзай нагострив вуха.

Семпльований: Одним словом, старий, нам набили стрілу. І не хто-хто, а сам Кабак.

Павук: Він же Кабачок – Льоха Сівер. О-о-ох... Лев Силенко, мабуть, у таких випадках радив знайти кілька дужих ржісів (для невтаємничених – рішителів життя і смерті) і порішити з пациками, себто натовкти їм гризла. Але де ж тих ржісів узяти? На базарі їх не купиш, вдома на агар-агарі не виростиш.

Банзай: А стріла… коли? І чого?

Хлопці по черзі зітхнули.

Павук: Скажімо так… завтра… на п'яту годину. В парку.

Семпльований: …нам будуть бити морди.

Банзай: Як це сталося?

Семпльований: Малаялам, у силу своєї розкомплексованості, послав одну дєвачьку. Дєвачька та його дуже довгий час діставала, висміюючи Павукове довге волосся. Павук, звичайно ж, знав, що та належить до секти пацанів.

Павук: Точніше – пацанок. Але, як відомо, слово не горобець. Тим, більше, таке вульгарне. Дєвачька підняла страшенну бурю, відразу набігло купа пацанів, стрижених "під нульку". Почалася штурханина, мені дали у вухо, Семпльованому – в носа; і обидвом набили "стрілу".

Банзай: Гаразд, я зможу вам допомогти, якщо ви готові виставити "поляну" для однієї особи. Не для мене, не переживайте. "Поляна" ця для Ростислави Стриби. Вона вчиться на третьому курсі юридичного факультету, і буде у нашому місті завтра в вечорі.

Автор: Семпльований і Павук на повному серйозі вважали себе останніми романтиками у загниваючому лігві гопніків та праґматизму. Павук і Семпльований були справжніми мрійниками. Вони вірили, що міліція справді береже їх, і, якщо злий гопнік відбере у тебе гроші на морозиво, а ти скажеш про це Міліціонеру, злодюжку покарають, а гроші повернуть… і ніхто тобі не робитиме у відділку "слоника" у протигазі чи "ластівку" з вивертанням суглобів.

Ввечорі наступного дня вони зайшли у якись парк. Весь жовтий, за винятком кількох сосен. Надворі стало справді зимно, як на жовтень. Хідники були сухими й білими від замерзлої вологи. Калюжі стягло морозом. Листя на холоді змерзлось у хрусткі пласти, що скрипіли під ногами.

СЦЕНА 4

Парк. Стріла.

Семпльований і Малаялам дуже переживають. Вони ходять бліді й налякані.

Побачили Ростиславу Стрибу. Вона привіталася зі всіма за руку.

Ростислава: Давайте, кохані, йдемо у той ваш парк. Тільки по дорозі розкажете, що у вас тут за мудки. Та с ким я маю справу?

Павук: Так от: учні коледжу мають строгу кастову приналежність. І дві найвпливовіші – це пацани та чуваки.

Семпльований: Якщо колись чувак чи пацан було простим звертанням, то тепер це вказує на спосіб життя, якщо не на світогляд.

Павук: Усі вони є, відповідно, "формалами" та "неформалами".

Ростислава: А до якої касти вони належать?

Павук: Вони типу формали, формали – це "гопніки", "пацани". Носять короткі зачіски "їжачок". Вони розробили власний моральний кодекс честі, кодекс честі, який ґрунтується на повному безчесті й на відсутности будь-якого кодексу честі як такого. Цей кодекс передається усно, з покоління в покоління.

Семпльований: Справжній пацан повинен уміти у будь-яку хвилину абаснувати те, що він пацан, а не лох. Хто цього не вміє – відповідно, ніякий не пацан. Справжні пацани трудяться .

Юрко: Що на сленґу означає "забирають в лохів гроші". Гопи є першими паростками підліткової злочинности, і мрія кожного з них – "стати вором в законі". Вони ненавидять усе, що відрізняється від СІРОСТИ, якою вони, власне, і є.

Ростислава: А ви до кого відноситесь?

Банзай: Семпльований належить до субкультури так званих "синтетиків-хіпхоперів", котрі слухають виключно електронну синтетичну музику, сповідують культ здорового способу життя та катання на роликових ковзанах.

Семпльований: Павук відноситься до субкультури панків характерною особливістю якої є любов до швидкої і енергійною рок-музики (панк-року) і свободі, протест проти консерватизму, націоналізму і радикального капіталізму, а також прихильність ідеалам антирасизму і антифашизму. Як бачиш, Павук обожнюе шокувати своїм зовнішнім виглядом, саме тому субкультура панків носить веселі зачіски з різнокольоровим волоссям, нерідко з ірокезами.

Семпльований: Пацани усюди зневажають й дуже не люблять нас - неформалів.

Павук: А ми у свою чергу, не любили їх. Гопи сприймають кожного кудлатого чувака як персональну образу власної гідності. Тому й були винайдені такі геніальні речі, як "стріла".

Банзай: Ну то як, ти нам допоможеш?

Ростислава: Не переживайте, народ! То ж звичайнісінькі сільські бики. Ми ше змусимо їх… гм-м… як то кажуть у народі, забашляти нам і вам бабки, але 80 % ви мені заплатите.

Вони підходять до гопників.

Ростислава: Ото вони? Ну…. Розберемося.

Семплеваний і Павук знов починають нервувати.

Ростислава підходить к гопникам.

Ростислава: Вітаю вас.

Кабачок: Ти мєня напрягаєшь! Я вас усіх захіпаблуджу і будете мені бабки башлять!

Ростислава: Я подібна на хіпаблуда?

Кабачок: Нєт.

Ростислава: Тоді давай відійдемо, я тобі дещо розтлумачу.

Кабачок: Хто ваділа на цій Землі? Я ваділа на цій Землі.

Ростислава сміється.

Кабачок: Це Я прийшов тлумачити, Я прийшов качать сваї права, і Я абсолютно не збираюсь вислуховувати повчання якоїсь куриці.

Натаха сміється. Проте він пішов. Вони відійшли на п'ять метрів убік, Ростислава – із піднятим підборіддям, зі складеними за спиною руками, гоп – із руками у кишенях, зі святою переконаністю у власній вищості над опонентом. Вони розмовляють.

Кабачок: А чьо він маю дєвчьонку пасилаєт?....Да? Ти увєрєна? Да в жизні таго не буде! Якім-та хіпаблудам! Да пішла ти!..

Ростислава подивилась на гопника, і каже йому щось, а він лише маше головою, згоджуючись з Ростиславою. Через деяких час вони повертаються.

Гоп повертається до Натахи і тихо переповівідає усе в кількох словах.

Натаха: "Двісті грівєн?"

Коротка пауза

Ростислава: Ну то як? стала зліва від Банзая.

Кабачок: (тихо промовив) Добре.

Ростислава: Передайте філки ось тому чоловікові, кидає головою на Банзая. Той мовчки пускає ротом кільця пари, думаючи у цей момент про Дарцю.

Натаха дістала 200 гривень, і нехочучи передала Банзаю.

Ростислава: І пам'ятай, що я тобі казала.

Гоп неохоче кивнув головою і пішов. Натаха, яка прийшла сюди натовкти бузі хіпаблудам, розчаровано попленталась услід за ним.

Банзай розділив 200 гривен так: 140 Ростіславі та по 25 гривень хлопцям на морозиво.

Ростислава Стриба вчилася на третьому курсі юридичного факультету. Зростала дуже інтелегентним і вихованим юристом. "Стріли" були її хобі. Ростислава була хорошою Юрковою знайомого і провідним спеціалістом і данній сфері.

СЦЕНА 5

У коридорі.

В коридорі стоїть Рада та Соломія, до них підходить Іра.

Рада: Ой, Іро, а що ти на себе поначіпляла?

Іра: А шо?

Натаха: Та нішо!

Соломія: Ти мені когось нагадуєш!

Іра: Кого?

Соломія: Ти мені нагадуєш ялинку.

Натаха: Точно. Я тобі кажу, сама у новорічну ніч бачила.

Рада: Не знаю як в новорічну ніч, а от якби ти була на Гаваях.

Лєна: А що там на Гаваях?

Рада: Ось, якби вона була на Гаваях, тоді можна було сказати, що в неї дуже багато хлопців.

Лєна: Чому?

Рада: По кількості прикрас. На Гаваях, обираючи дівчину, хлопець дарує ій прикрасу - гірлянду з квітів.

Іра: Та у мене взагалі і так багато парнєй.

Натаха: Ой, ті дівки що з тобою ходять... ти їх хлопцями називаєш?!

Лєна: Натаха, за то в нас взагалі є хлопці, тож демонструй заздрість мовчки.

Натаха: Було б чому заздрити! Ось якби вони були самолійцями, то було б круто.

Іра: А чому це?

Натаха: Бо самалійці своїм нареченим не квіти дарують, а сухогрузи та танкери. Ось це я розумію романтика.

Соломія: Не може бути, а взагалі чому це так?

Рада: Напевно тому що, вони пірати!

Лєна: Самалійці? Пірати? Як це?

Рада: Гадаю тобі замість клубу потрібно телевізор хоч іноді дивитись.