Фізкультхвилинка

Лапки в боки, вгору вушка,

Скачуть білочки-подружки.

1, 2, 3, 4, 5 –

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Роблять білки вільні вправи.

1, 2, 3, 4, 5 –

Люблять білочки стрибать.

5. Аналіз зображувальних засобів.

• Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.

• Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня?

(Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику – ласкаві і доброзичливі звертання).

• Якими словами вони характеризують “спів” один одного?

(Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок – знову дуже ласкаво).

• Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).

• Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).

• Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).

• Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).

• Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).

• Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).

• Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).

6. Робота над виразністю читання байки.

• Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?

7. Читання байки в особах.

• Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?

• Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).

VI. Підсумок уроку.

• Що сьогодні нового дізналися на уроці?

• Яку байку прочитали?

• Яка головна думка байки?

• Яке прислів’я зустрічається в байці?

• Як ви його розумієте?

VII. Домашнє завдання.

• Навчитися виразно читати байку Л.Глібова “Зозуля і Півень”. Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.

11. Методика читання віршів.

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: •  осмисленні змісту тексту (смисловий аналіз); •  з'ясуванні структури (композиційний розбір); •  емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; •  виразному читанні тексту (на основі різних видів аналізів). Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша: I. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту (сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору). II. Зразкове читання (краще напам'ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). III. Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1-2 запитання для з'ясування основного змісту тексту («Про що дізнались?» — «Про які події розповідає автор?» — «Про кого розповідається у вірші?» та інші). IV. Читання вірша всіма учнями напівголоса, відповіді на 1-2 питання для усвідомлення змісту тексту. V. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо. Емоційно-образний розбір у поєднанні із засуванням мовних засобів, лексико-стилістичний аналіз. Визначення головної думки (ідеї) вірша. VI. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змісту тексту). Якщо партитура складна, то вчитель повідомляє її учням. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури (розбивки) для виразного читання має такою: • з'ясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий); • знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки; • розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз; • виділення логічних наголосів для речення (найголовніші слова) та частин його; • встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу; • добір інтонації читання. VII.Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту (відповіді на запитання — смисловий аналіз). Повторне читання проводимо, щоб діти запам'ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголоса, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, і т. п. VIII. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо. У процесі всієї роботи над віршем за визначеною методикою учень не чує невиразно прочитаного вірша до опрацювання партитури. Важливо, щоб зразкове читання вірша в первинному читанні вчителем якнайдовше зберігалось у пам'яті учнів. Розробляючи конспект на основі наведеної дидактичної структури (етап уроку — «Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу»), методику вивчення прозового твору замінюємо методикою вивчення вірша. Наводимо далі фрагменти уроків опрацювання віршів за визначеною методикою.