Рекомендації щодо оформлення скороченого запису:
Формат паперу: для роботи за столом (переговори, офіційні бесіди) – А4; для роботи стоячи (прес-конференції, виступи під час зустрічей, лекції та інші менш офіційні заходи) – А8 (краще розлінієні блокноти в твердій обкладинці).
Вказуйте час проведення переговорів.
Позначайте місце та тему переговорів.
Записуйте склад учасників зустрічі, використовуючи, по можливості, візитівки, програми перебування та свої попередні записи.
Розташовуйте записи у вигляді сходинок, що полегшить його подальше сприйняття та розуміння. Наприклад:
Група підмета
Група присудка
Прямий додаток
Непрямий додаток
Однорідні
члени
речення
В кінці сходинок ставте розділові знаки (: , ; ? !), які наочно покажуть логічні зв’язки між смисловими одиницями речення.
Залишайте великі поля та вільне місце для додаткових записів і позначок.
Нумеруйте речення та тези, щоб краще розрізняти їх.
Пишіть з одного боку аркуша, нумеруючи сторінки арабськими цифрами. Якщо пачка закінчилася, пишіть на іншому боці, продовжуючи нумерацію римськими цифрами.
(Мир перевода)
Синхронний переклад (simultaneous interpreting).
Застосовується на багатосторонніх зустрічах і вимагає залучення певного мінімуму технічних засобів – мікрофона для оратора, звуконепроникних кабін з навушниками та мікрофоном для кожної бригади перекладачів (2-3 чоловіка), які обслуговують кожну комбінацію мов, та комплекту навушників для слухачів. Це можуть бути як спеціально обладнані зали, так і портативні системи типу «Шептало» (так званий «синхрон для бідних»), розраховані на обслуговування відносно невеликої делегації.
При проведенні масштабних заходів використовується обладнання, яке включає комплекти багатоканальних приймачів та навушників, розрахованих на сотні слухачів, кабіни для перекладачів та різні види мікрофонів – настільні, штативні, петличні, радіомікрофони, підсилювачі, багатоканальні пульти перекладачів і т.ін. Навушники можуть бути обладнані інфрачервоним чи високочастотним приймачем, що дозволяє учасникам заходу вільно переміщуватися, перебуваючи в курсі питань, що обговорюються.
Існують як стаціонарні, так і портативні та перевізні системи технічного забезпечення синхронного перекладу, для встановлення і налаштування яких потрібен певний час, у зв’язку з чим мінімальною одиницею часу при оплаті послуг синхронного перекладу виступає половина дня (4 години).
Залежно від обставин цей вид перекладу може здійснюватись як на слух, так і з опорою на текст. Останній варіант застосовується при перекладі основних доповідей під час проведення конференцій; позначка “Check on delivery” на тексті доповіді, принесеному в кабіну для синхронного перекладу, означає, що це варіант, у який, можливо, будуть внесені зміни та доповнення. Залежно від кількості часу, який є у перекладача, та особливостей проведення заходу, перекладач може користуватись або текстом мовою оригіналу, або власноруч виконаним перекладом, або перекладом, наданим організаторами.
При наявності великої кількості мов, задіяних у проведенні заходу, одна з них обирається як провідна, і переклад здійснюється в два етапи: спочатку з мови оригіналу на провідну мову, а потім з провідної мови на решту робочих мов (relay interpreting) .
Коротка історична довідка: Перший патент на апаратуру для синхронного перекладу був виданий на ім'я інженера американської фірми ІВМ радіоінженера Гордона Фінлі (Gordon Finley) та президента цієї компанії Томаса Уатсона (Thomas Watson) у 1926 році, а практично синхронний переклад був вперше застосований у 1928 році на VI конгресі Комінтерну. Міжнародне визнання СП отримав у 1945 році під час Нюрнберзького процесу над нацистськими воєнними злочинцями. З 1951 року СП використовується на всіх засіданнях ООН, крім Ради Безпеки, де він був запроваджений у 1970 році.
Існує дві схеми організації синхронного перекладу – з використанням провідної мови та без нього. Остання схема застосовується, коли кількість робочих мов невелика (рідко більше, ніж 4). Кожна кабіна, в якій по черзі працюють змінами по 30 хвилин два або три перекладачі, обслуговує певну комбінацію мов, перекладаючи безпосередньо виступ доповідача. Якщо ж кількість робочих мов велика, то всі виступи спочатку перекладаються на робочу мову, яка вибрана як провідна, а решта перекладів здійснюється з провідної мови на решту робочих мов (relay interpreting).
Як при послідовному, так і при синхронному перекладі стає в пригоді компресія. Компресія - це стиснення мови, заощадження мовних засобів для передачі того ж змісту. Цей важливий навик компенсує відставання при перекладі з англійської мови на українську, оскільки, як правило, українські слова довші від англійських на 8-10 per cent. Порівняйте: real estate – нерухома власність, G8 countries - країни великої вісімки. Strike decision - рішення про початок страйку.
Компресія може відбуватися на різних рівнях мови. Приклади лексичної компресії: Financial Architecture Issues - фінансові питання, створення додаткових робочих місць - job creation..
Синтаксична компресія:
– поділ складнопідрядних речень на прості: What needed is close cooperation so that... = Необхідна тісна співпраця для...
- Заміна підрядного додаткового речення дієприкметниковим чи прийменниковим зворотом: Issue that concerns... = Питання про...
- дієприкметниковий зворот / означальне речення замінюється прийменниковим зворотом: overestimation of what the UN can achieve = переоцінка можливостей ООН.
Семантична компресія: скорочення семантичних компонентів, що повторюються. Серед поширених способів - перехід від видових понять до родового (гіперонімія), наприклад, заміна переліку галузей на словосполучення "у всіх галузях", або вилучення ситуативно надмірних компонентів, відсутність яких компенсується екстралінгвістичною ситуацією. Замість "The floor is now given to..." достатньо просто вказати ім'я і посаду.
ВИМОГИ ДО ПЕРЕКЛАДАЧА-СИНХРОНІСТА
(simultaneous interpreter, conference interpreter)
Знати поширені імена та прізвища.
Знати імена міфологічних і біблійних героїв та найвідоміших літературних героїв.
Знати найважливіші для культури, на мову якої ведеться переклад, географічні назви.
Мати навички самостійної підготовки до конференції (ознайомлення зі складом учасників, прізвищами найвідоміших особистостей, які можуть бути згадані).
Розвивати навички сприймання на слух фактичного матеріалу в мірі, достатній для такого осмислення, яке забезпечує можливість адекватної передачі, хоча б на рівні порядку величин.
(Мир перевода)
ПРАВИЛА ХОРОШОГО ТОНУ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КАБІНИ
(Margaret Bowen et al. The Jerome Quarterly, Vol. 12, Issue 3, p.11)
ОБОВ’ЯЗКОВО будьте на місці проведення заходу задовго до його офіційного початку, принаймні за 15 хвилин до часу, зазначеного в контракті.
ОБОВ’ЯЗКОВО дізнайтеся, де знаходиться найближчий туалет. Зробіть це до початку засідання.
ОБОВ’ЯЗКОВО відрекомендуйтесь старшому бригади перекладачів і назвіть свої робочі мови. Не забудьте познайомитись з іншими перекладачами та звукотехніком, а також з асистентом, який розносить документи.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не беріться перекладати з усіх мов, на яких ви можете привітатись; обмежтесь своїми робочими мовами. НІ В ЯКОМУ РАЗІ не дозвольте себе умовити чи примусити перекладати з мови чи на мову, яка “майже зовсім не відрізняється від ...”.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не приносьте в кабіну всі словники, які є в Вашому домі.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не треба ходити по фойє, вітаючись підряд з усіма учасниками конференції. Не забувайте, що ви тут – перекладач, а не посол доброї волі.
ОБОВ’ЯЗКОВО підготуйтесь до проведення заходу. Скоріше всього, за деякий час до його початку вам дадуть якісь документи. Зверніть увагу на імена та назви посад: Пам’ятайте, що на деяких форумах головуючого називають president, а не chairman.
ОБОВ’ЯЗКОВО підготуйте список необхідних термінів, які можна знайти в попередніх документах, в Інтернеті, та матеріалах попередніх засідань.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не загострюйте увагу на тому, кому і де сидіти в кабіні. Буває, що люди мають щодо цього тверді уподобання … Намагайтесь, щоб у вас не склались жорсткі звички і поступіться тим, у кого вони є.
ОБОВ’ЯЗКОВО потурбуйтесь, щоб у вас в кабіні була склянка води (але без льоду, який жахливо дзенькає в мікрофон). Спеціалісти стверджують, що часті маленькі ковтки води корисні для голосу, а ось постійно прочищати горло та відкашлюватись не варто.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не захоплюйтесь громоподібним обміном привітаннями та новинами в коридорі позаду кабін чи в кафетерії. Галас може заважати роботі, а ви ризикуєте пропустити початок свого засідання.
ОБОВ’ЯЗКОВО заздалегідь вирішіть, хто почне роботу першим. Як правило, роботу починає старший з перекладачів.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не вважайте, що якщо хтось здається простим, то він таким і є.
ОБОВ’ЯЗКОВО майте напоготові блокнот та олівець, ОБОВ’ЯЗКОВО записувати цифри, імена та цікаві вислови. Ваші записи можуть стати в пригоді і вашому колезі, за умови, що вони розбірливі.
НІ В ЯКОМУ РАЗІ не сидіть перед мікрофоном до повного виснаження, щоб вашому колезі не довелось змінювати вас посеред речення. Зміна перекладачів має відбуватись абсолютно гладко, щоб аудиторія майже нічого не помітила.
ОБОВ’ЯЗКОВО якомога більше часу проводьте в кабіні в перший день заходу, хоч перекладачі, як правило, змінюються щопівгодини або після кожного виступу, якщо він триває 20-30 хвилин. Вам треба зрозуміти, в якому напрямку йде обговорення, а зробити це найпростіше, стежачи за тим, що відбувається протягом першого дня. До того ж ви можете багато чому навчитись у свого партнера по кабіні або у колег із сусідніх кабін), особливо, якщо їм вже доводилось працювати на цю організацію.
ОБОВ’ЯЗКОВО вимкніть мікрофон, якщо під час даного виступу Ви не перекладаєте!
ПОРАДИ СИНХРОНІСТАМ-ПОЧАТКІВЦЯМ
Головне вміння синхроніста – поєднання слухання, миттєвого осмислення тексту та його чітко артикульованого перекладу. Вчіться володіти своєю увагою, не допускайте її ослаблення протягом усієї зміни. Вчитися уважному слуханню треба обов’язково в навушниках.
Вчіться швидко ознайомлюватися з текстом.
Вчіться долати хвилювання, виробляйте в собі “баланс впевненості”.
Тренуйте “фоногенічний” голос – говоріть на низьких обертонах, чітко, швидко та впевнено, з правильною інтонацією.
***
З розвитком можливостей аудіотехніки з’явилась, хоча ще й не набула офіційного визнання та масового поширення, ще одна різновидність усного перекладу – так званий «синхронно-послідовний», творцем якого є італійський перекладач Мікеле Феррарі. Цей метод полягає в тому, що перекладач записує текст на цифровий диктофон, по ходу промови звертаючи увагу на інтонацію доповідача, а потім виконує синхронний переклад, повторно прослуховуючи оригінал через навушники.
Використання цього виду перекладу пов’язане з певними труднощами. По-перше, слід отримати офіційний дозвіл на проведення звукозапису (у якому перекладачеві може бути відмовлено у зв’язку із закритим характером інформації або просто через небажання мовця бути записаним). По-друге, перекладач повинен бути абсолютно впевненим у надійності апаратури. І, нарешті, аудиторія легко пробачить ораторові, якого вона все одно не розуміє, занадто швидкий чи занадто повільний темп мовлення, але навряд чи їй сподобається все це і в перекладі. Тому ідеальним варіантом було б використання не просто диктофона, а кишенькового комп’ютера з редактором звукових файлів, який дасть можливість сповільнити швидке і прискорити повільне мовлення.
Класифікація видів перекладу за тематикою
Художній. Його метою є передача не тільки фактичного матеріалу, а й особливостей стилю автора та мови персонажів. В ідеалі переклад має справляти на читача таке ж враження, яке справляє оригінал на аудиторію, що говорить мовою оригіналу.
Спеціальний (науково-технічний, медичний та юридичний). Перекладачеві бажано спеціалізуватись в одній конкретній галузі – в цьому разі можна швидше досягти досконалості (хоча, з іншого боку, перекладачеві з дуже вузькою спеціалізацією важче знайти роботу, отже, шукайте золоту середину). Роботодавцями вітається наявність у перекладача певної освіти з галузі, в якій він працює.