5.4.Програмне забезпечення аудиторської діяльності

Комп'ютеризація обліку суттєво впливає на проведення аудиту. Однак і сам комп'ю­тер може стати інструментом аудитора, що дає йому змогу не лише скоротити час і ви­трати при проведенні аудиту, а й провести

більш детальну перевірку і скласти якісний аудиторський ви­сновок з рекомендаціями зі стратегії, за напрямками і засобами поліпшення фінансово-господарського становища підприємства. Положення про міжнародну аудиторську практику 1009 «Ме­тоди аудиту з використанням комп'ютерів» описує такі методи аудиту з використанням комп'ютерів (рис. 5.4.).

Методи аудиту з використанням комп'ютерів

Тестові методики

А удиторське програмне забезпечення

Тестування засобів контролю в комп'ютерних

програмах

С пеціальні програмні засоби комп'ютерного

аудиту

Еталонні контрольні

операції

П рограмні засоби підтримки

аудиторських процедур

Використання фіктивного» модуля

П акети прикладних програм загального і проблемно-орієнтованого призначення

Рис. 5.4. Методи аудиту із застосуванням комп'ютерів

Способи й методи тестування КСБО було розглянуто в п. З.4. Нижче розглянемо види та призначення аудиторського програм­ного забезпечення.

Проблема автоматизації контролю й аудиту ґрунтується на проблемі формалізації цього процесу. Формалізація, здійснювана в стандартах аудиту, на жаль, дуже мало підходить для про­ведення якісної аудиторської перевірки. Сьогодні неможливо по­вністю формалізувати такий творчий процес, як аудит, так, щоб у підсумку мати алгоритми для комп'ютерної автоматизації і при цьому не втратити якості перевірок.

Технологія аудиту значною мірою є творчим процесом, особ­ливості якого залежать як від конкретного підприємства, яке перевіряють, так і від практичного досвіду та поглядів самого аудитора. Спроба нав'язати аудиторам тверду схему-методику заздалегідь приречена на невдачу.

Зауважимо, що в деяких системах обліку, в яких використову­ють комп'ютерну обробку значної частини операцій, можуть бути труднощі з отриманням чітких результатів без допомоги спе­ціальних комп'ютерних програм. Крім того:

а) при невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бути методи обробки даних без використання комп'ютера;

б) можна не отримати адекватної технічної допомоги від клієн­та, що зробить використання спеціалізованих комп'ютерних ме­тодів аудиту неефективним.

Аудиторська діяльність має свою специфіку. Відповідно, на відміну від програм бухгалтерського обліку, вимоги до аудиторсь­кого програмного забезпечення будуть такими.

Наявність розвинутих засобів контролю операцій. Контроль має здійснюватися не лише в момент оформлення документа чи проводки, як прийнято в суто бухгалтерських програмах, а й тоді, коли в цьому виникає необхідність.

Підвищена гнучкість. Оскільки аудиторам доводиться пра­цювати з різними замовниками, котрі мають різні облікові полі­тики, форми звітності і навіть плани рахунків, то програма має швидше перенастроюватися на специфіку страхової компанії, торгового дому, бюджетної організації, виробничої компанії. У системах комп'ютеризації, призначених для зовнішнього аудиту, мають враховуватися загальні стандарти й окремі облікові пра­вила для підприємств, які перевіряють.

Ергономічність. Під цим розуміють наявність засобів для зручного введення великих обсягів інформації, оперативного і простого формування звітів. Іншими словами, програма має бути розрахована не на програміста чи оператора, а на аудитора, знан­ня якого в галузі комп'ютерної техніки можуть бути обмежені.

4. Зв'язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програма­ми. Необхідні додаткові засоби для введення і виведення даних, представлених у різних форматах.

Крім основних вимог, аудиторському програмному забезпечен­ню (як і будь-яким іншим прикладним програмам) мають бути властиві такі ознаки: простота освоєння, швидкодія, професійна оперативна підтримка з боку розробників.

У роботі зі спеціальним аудиторським програмним продук­том поетапно виконують такі процедури.

На першому етапі аудитор визначає завдання, які необхідно вирішити під час перевірки за допомогою спеціального програм­ного забезпечення.

На другому етапі складають план виконання поставлених завдань і роблять оцінку реальності застосування аудиторських програмних засобів. З цією метою здійснюють аналіз форми і методів застосовуваного на підприємстві бухгалтерського обліку й оцінюють можливість застосування спеціального аудиторського програмного забезпечення. При цьому встановлюють обсяг облікової інформації, обсяг роботи аудитора, кількість часу, не­обхідні для проведення аудиторської перевірки. На цьому етапі визначають потрібну потужність обчислювальної техніки і скла­дають графік виконання аудиторських робіт із зазначенням об­сягів виконуваних робіт, термінів виконання, конкретних вико­навців та форми завершення.

На третьому етапі здійснюють налагодження стандартних програмних засобів, розробку нових засобів, необхідних для цієї аудиторської перевірки. Наявні програмні засоби адаптуються для фактичних облікових даних.

На четвертому етапі здійснюють перевірку сформованих на електронних носіях даних з метою підтвердження їхньої не­змінності, оцінюють стан підприємства, яке перевіряють, прово­дять тестування й обробку за графіком, аналіз отриманої інфор­мації, її оцінювання за допомогою бази знань і формують ком­п'ютерний висновок за позиціями, котрі перевіряють.

У створенні аудиторських систем є дві базові стратегії:

• мінімізація витрат на введення початкових даних;

• мінімізація ризику пропуску помилкових даних у фінансо­вій документації.

Вибираючи першу стратегію, можна використовувати введен­ня інформації на зразок «так — ні», яку задають набором тестів, або частково відмовитись від уведення бухгалтерської інформації

клієнта. Цей шлях може призводити до значного ризику пропущення помилок.

Друга стратегія потребує значних витрат на введення почат­кових даних. Для скорочення цих витрат можна орієнтуватися на первинну інформацію клієнта, у якій відбито всі фінансово-господарські операції на аналітичному і синтетичному рівнях. З цією метою можна використовувати конвертацію даних бухгал­терської системи клієнта в програмне середовище аудиторської системи чи адаптацію аудиторської системи до структури інфор­маційної бази клієнта.

Вітчизняний ринок спеціальних інформаційних систем ауди­ту лише починає розвиватися. На світовому ринку представлені аудиторські програми трьох типів:

• спеціальні програмні засоби комп'ютерного аудиту;

• програмні засоби підтримки аудиторських процедур;

• пакети прикладних програм загального і проблемно-орієн­тованого призначення.

Перший тип програм — спеціальні програмні засоби комп'ю­терного аудиту — призначений для проведення аудиту безпосе­редньо комп'ютерної системи клієнта шляхом її тестування з використанням різноманітних методів. Результатом є висновок про фактичну працездатність процедур контролю та захисту да­них у системі, що дозволяє оцінити ризик неефективності конт­ролю і визначити можливість використання бази даних клієнта в проведенні аудиторської перевірки.

Другий тип програм — програмні засоби підтримки ауди­торських процедур — забезпечує роботу з великими масивами даних, що перевіряються, при виконанні аудиторських процедур (наприклад, перевірка й аналіз записів, зіставлення даних різних файлів, розмітка і роздрукування вибірок, генерація звітів тощо).

Програмні засоби підтримки аудиторських процедур допу­скають виконання певних тестів на фактичних даних. За допо­могою таких програмних засобів здійснюють аудиторську пере­вірку й аналіз записів на основі визначених критеріїв з метою визначення їхньої якості, повноти і правильності. Для цього та­кож використовують базу знань, що допомагає визначити невідпо­відності і прийняти необхідні рішення. Таке програмне забезпе­чення дозволяє робити тестування розрахунків, виконувати не­обхідні перерахунки і зіставляти отримані результати з норма­тивними, кошторисними, попередніми даними. У літературі з питань комп'ютеризації аудиту [35] модель такої реалізації аудиторської програмної системи має таку структуру (рис. 5.5).

Модуль набуття знань призначений для формування бази знань. База знань складається з двох частин: бази правил і бази фактів.

База правил містить процедурні знання в стандартній формі: ЯКЩО <умова>, ТО <реакція>.

Рис. 5.5. Структура аудиторської системи

Наприклад, якщо показник «Обсяг робіт» у «Договорі підря­ду» збігається з показником «Обсяг виконаних робіт» в «Акті приймання», то можна перейти до наступного правила.

База фактів є семантичною мережею з множиною предикатів. Вона відображає типовий опис змісту бухгалтерської докумен­тації та її взаємозв'язків.

Припустимо, що аудитору необхідно упевнитися в правиль­ності застосування облікової ціни готової продукції. Для цього створюється правило, яке може мати вигляд: ЯКЩО облікова ціна дорівнює сумі за одиницю з планів калькуляції собівар­тості, ТО помилки немає.

Модуль виконання аудиту призначений для ініціалізації ро­боти системи, формування аудиторських висновків.

Програма «Помощник аудитора», створена за цією схемою російською фірмою «Гольдберг-аудит», є спробою створити ауди­торську систему, що реально працює, спрямовану на розв'язання завдань аудиту на всіх етапах його здійснення . Структура автоматизованої аудиторської системи складається з чотирьох основних блоків, функції яких відповідають чотирьом етапам проведення аудиту.

У блоці підготовчого етапу міститься анкета для підприєм­ства, яке перевіряють, і бланки-тексти листів, якими обмінюють­ся аудитор і клієнт перед укладенням договору на аудит — лист-пропозицію і лист-зобов'язання.

На цьому етапі збирають дані про клієнта і отриману інфор­мацію вводять у комп'ютер для подальшого використання в інших блоках.

Блок планування містить математичні моделі й алгоритми розрахунків величин аудиторського ризику, рівня суттєвості й вибірки. Через бланки-розрахунки вводять необхідні для розра­хунків вихідні дані, що відповідають типу підприємства, яке пе­ревіряють. Введення даних може здійснюватися як вручну, так і автоматично з облікової бази даних. Друге переважає, тому що розрахунки суттєвості і вибірки для конкретних процедур ґрунту­ються на знанні кінцевого сальдо, дебетових і кредитових обо­ротів по конкретних рахунках.

У результаті розрахунків програма визначає всі необхідні для планування величини. Виробляється також вибір загального плану і програми аудиту.

Блок процедур аудиту найбільший і найважливіший. Він охоп­лює такі елементи:

• робочі програми аудиту за розділами;

• бланки-процедури для кожного розділу аудиту;

• бланки-тести для окремих розділів аудиту;

• висновки за розділами аудиту.

У цьому блоці реалізується стратегія оптимізації обсягу інфор­мації, яку вводять, з мінімізацією ризику аудиторських поми­лок. Це найскладніша частина автоматизації системи, спрямова­на на встановлення зв'язків між інформацією аудитора, яку вво­дять, при виконанні процедур, розрахунковими значеннями сут­тєвості та вибірки і формуванням висновку аудитора щодо кон­кретного розділу.

Суттєвою допомогою в роботі аудитора на цьому етапі пере­вірки можуть стати додаткові засоби довідкового характеру. Ними можуть бути:

виклик довідково-правової системи;

коротка довідка із законодавчих документів;

перелік типових помилок для тієї чи іншої процедури;

методика виконання процедури тощо.

Основним завданням блоку процедур є підготовка матеріалів для аналітичної частини аудиторського висновку.

У блоці заключного етапу є бланки-шаблони для підготовки офіційного висновку, що має вступну, аналітичну і заключну ча­стини. Форми вступної і заключної частин мають стандартизо­ваний вигляд. У блоці є також бланк письмової інформації ауди­тора керівництву економічного суб'єкта.

Іншою подібною програмою є теж російська Abacus Professional, яка охоплює практично всі стадії проведення аудиторської пере­вірки . При першому знайомстві з клієнтом аудитор за допо­могою програми може провести експрес-аудит бухгалтерської звітності. Для спрощення цієї процедури в програмі реалізовано можливість уведення даних з інших бухгалтерських програм у форматах СУБД Btrieve, Clarion, Clipper, Foxpro тощо. Викори­стання цих прийомів допомагає оперативно виявити ділянки обліку клієнта, де імовірний ризик виникнення помилки, і прий­няти рішення про проведення чи непроведения аудиторської пе­ревірки. Під помилкою, яку виявляє комп'ютер, розуміють нестиковку не лише математичних операцій, а й логічну. Експрес-аудит дозволяє також приблизно оцінити обсяги вибірки, термі­ни проведення перевірки, суму аудиторського гонорару.

На стадії перевірки правильності оформлення документів і пов'язаних із ними проводок, накопичувальних регістрів і звітів аудитор може використовувати спосіб простежування за якою-небудь ознакою, наприклад за сумами чи контрагентами, що зда­ються «підозрілими». Під простежуванням (audit trial) розумі­ють процедуру, у ході якої аудитор перевіряє деякі первинні до­кументи і їхнє відображення в регістрах синтетичного й аналі­тичного обліку. Відповідна заключна кореспонденція рахунків, жорстко прив'язана в програмі до цих документів, дозволяє зро­бити висновок про правильність (чи неправильність) відображен­ня цієї господарської операції в бухгалтерському обліку.

Для формування звітів довільної форми існує спеціальний конструктор документів і звітів — Abacus Designer, за допомогою якого розробники доопрацьовують звіти за технічним зав­данням самих аудиторів. На базі Abacus Designer можна також підготувати контрольні акти звірки розрахунків, спеціальні звіти, у яких інформація може бути подано в різних розрізах, з різною глибиною аналітики.

Одним із найскладніших напрямів аудиторської діяльності є оптимізація облікової політики підприємства. Оскільки Abacus Professional підтримує роботу з кількома базами даних, для ауди­тора стає можливим моделювання ситуації зміни облікової полі­тики фірми-клієнта на підставі реальних даних. Таким чином, аудитор може обґрунтувати, які прибутки принесе фірмі-замовнику зміна облікової політики або яких втрат вона зазнає від цього, і дати зважені рекомендації зі стратегічного планування.

Питання для контролю

1. Які передумови створення комп'ютерних систем бухгал­терського обліку ви можете назвати?

1. Назвіть та охарактеризуйте принципи створення КСБО.

2. Які вимоги мають задовольняти комп'ютерні програми бухгалтерського обліку?

3. Яка специфіка автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах різних розмірів?

4. Дайте характеристику різних способів та підходів до ство­рення КСБО.

5. Які є рівні програмування комп'ютерних програм бухгалтерського обліку?

2. Назвіть та охарактеризуйте функції персоналу КСБО.

6. Які мережеві технології застосовуються в комп'ютерній бух- галтерії?

7. З яких етапів складається створення комп'ютерної систе­ми бухгалтерського обліку на підприємстві?

10. Опишіть послідовність робіт кожного етапу створення КСБО.

11. Яким чином класифікуються програмні продукти для бухгалтерії?

12. Як провести тестування і вибір бухгалтерського програм­ного забезпечення?

13. Які типи мов програмування використовуються при ство­ренні бухгалтерських програмних продуктів?

14. Які переваги дає підприємствам КСБО і як розрахувати її економічну ефективність?

15. Які форми побудови облікового апарату ви знаєте?

16. Які принципи розподілу праці облікових працівників ви знаєте?

17. Які особливості побудови структури бухгалтерії при засто­суванні обчислювальної техніки?

18. Що таке комп'ютерний аудит? Яке його відношення до ауди­ту фінансової звітності?

19. За якими основними параметрами має здійснюватися пе­ревірка КІСП щодо захисту і безпеки даних?

20. Які організаційні заходи слід здійснювати на підприємстві, що використовує КСБО?

21. Як налагодити ефективний контроль за здійсненням об­лікових записів у КСБО?

22.Які типи програмних продуктів використовує аудитор?

Тема 6. Аудит інформаційної безпеки підприємства

6.1.Загрози інформаційній безпеці підприємства.

6.2.Етапи убезпечення інформаційної системи.

6.3.Засоби і методи захисту інформаційних систем.

6.4.Відповідальність за незаконність використання інформаційних систем.

6.1.Загрози інформаційній безпеці підприємства

Виходячи із загального визначення інформаційної си­стеми як системи, що збирає, зберігає, обробляє і надає користувачам інформацію, процес функціонування будь-якої інформаційної системи з погляду загроз її функціону­ванню можна подати таким чином (рис. 6.1).Безпечною є інфор­маційна система, яка забезпечує такі властивості інфор­мації:

• цілісність — відповідає стану системи, коли інформа­ція є вчасною, точною і повною;

• конфіденційність — вимога, щоб до приватної або конфіденційної інформації, яка міститься у системі, мали доступ тільки уповноважені користувачі;

• доступність — вимога, щоб система працювала корект­но і не відмовляла у доступі легальному користувачу.

Використання КІСП для потреб управління підприємством створює додаткові ри­зики невиявлення помилок в обліку та винесення аудито­ром помилкового судження.

Приклади причин помилок в обліковій інформації при застосуванні КІСП наведені в табл. 6.1.

Крім того, Положення про міжнародну аудиторську практику № 1008 "Оцінка ризиків та внутрішній конт­роль — характеристика КІС та пов'язані з ними питан­ня" передбачало, зокрема, те, що в КІСП наявна вразливість

Рис.6.1.Загрози інформаційній безпеці підприємства

Таблиця 6.1. Приклади появи можливих помилок в об­ліковій інформації при застосуванні КІСП

№ з/п	Найменування	Приклади
1	Зменшення ступеня залу­чення персона­лу	Якщо обліковий персонал чи аудитор не мають можливості безпосереднього візуального спостереження первинної інформації, що вводиться (чи можуть тіль­ки перевірити результати обробки даних у формі звітів), це підвищує ймовірність пропуску помилок і неточностей
2	Помилки в про­грамних алго­ритмах	У спрощених і навіть у складних КСБО іноді (наприклад, при неправильному складанні бухгалтером чи програмістом визначеного алгоритму часто повторюва­них розрахунків — скажімо, за ПДВ) під­вищується ймовірність системних поми­лок і неточностей. При цьому навіть якщо вони несуттєві кожна окремо, їх сукупний накопичений за рік ефект може значно спотворити звітність у цілому
3	Порушення конфіденцій­ності	Можливий витік або несанкціонована зміна інформації (у тому числі і конфіден­ційної), внесення небажаних змін у саму систему, а також матеріальні втрати (роз­крадання коштів, товарно-матеріальних цінностей та інших активів) у результаті шахрайства з використанням комп'ютерів
4	Порушення цілісності	Подання обліково-аналітичної інформації у формі великої бази даних обтяжено потенційним ризиком перекручування чи навіть втрати фрагментів (а іноді — і всього обсягу) цієї інформації, необхід­ності її термінового відновлення в знач­них масштабах і як наслідок — в суттєвих за часом перервах при обробці поточної облікової інформації

засобів зберігання даних і програм, — великі об­сяги даних і комп'ютерні програми, що використовують­ся для обробки інформації, можуть зберігатися на вбудова­них або зйомних носіях інформації, таких як магнітні диски і плівка. Такі носії інформації можуть бути укра­дені, загублені, навмисно або випадково знищені.