
- •2. Група методів навчання за ознакою пізнавальної активності і самостійності учнів. Сутнісна характеристики "пасивних", "активних" та "інтерактивних" методів і прийомів навчання.
- •3. Об’єкт, предмет і функції педагогіки як науки.
- •5.Суть понять "педагогічний процес" і "педагогічна взаємодія". Рушійна сила педагогічного процесу. Домінуючи і супутні функції педагогічного процесу та їх характеристика
- •6. Поняття про форму організації навчання.Історія розвитку організаційних форм навчання.Розвиток класно-урочної системи навчання. Переваги і вади цієї системи
- •7.Освіти як найважливіша ланка реалізації мети виховання.Зу По освіту ...
- •8. Методи і прийоми стимулювання та мотивації навчально-пізнавуальної діяльності учнів.Технологія вибору методів навчання.
- •9. Якість осіти. Критерії і показники якості освіти. Моніторинг якості освіти.Міжнародні порівняльні дослідження з якості освіти
- •10. Тести як засіб оцінювання успішності учнів. Види тестів успішності за типами завдань.Вимоги до тестів. Поняття про валідність тесту.
- •11. Дидактика як складова педагогіки. Об’єкт та предмет дидактики. Основні етапи її становлення та розвитку. Внесок українськх вчених у розвиток дидактики. Основні категорії дидактики.
- •12. Загальні критерії оцінювання. У чому виявляється перевага12-бальної системи над 5 ти бальної?Рівні навчальних досягненьучнів та їх характеристика....
- •13. Філософські та методологічні основи дидактики. Зв’язок дидктики з іншими науками
- •14. Поняття закону і закономірності в навчанні. Внесок учених у розробку цієї проблеми (я. Коменський, й.Пестолоці, а.Дістеверг, к.Ушинськй, ..)Класифікація закономірностей навчання.
- •15. Закономірності педагогічного процесу та їх хаарактеристика
- •16. Роль пізнавального інтересу в навчанні і розвитку учнів. Формування мотивів учіння
- •17. Нормативні документи, що відображають зміст освіти в школі (базовий навчальний план, навчальна програма) та вимоги до їх побудови
- •18. Методи навчання за джерелами інформації: словесні, наочні, практичні. Переваги і недоліки..
- •19.Диференціація навчання в середній школі та специфіка її реалізації
- •20. Характеристика зарубіжних дидактични концепцій
- •21.Тенденції та стратегії розвитку сучасної освіти в Україні. Основні завдання дидактики. Концепція загальної середньої освіти (12річна школа)
- •II. Прикінцеві положення
- •22.Сутність поняття "принцип" і "правило навчання"
- •23.Педагогічний процес як система. Компоненти педагогічного процесу, його цілісність
- •24. Методи навчання:сутність,поняття, структура,функції. Прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Базисна основа підходів до класифікації методів навчання в сучасній дидактиці
- •25. Технологія і процедура дидактичного дослідження. Методи дидактичних досліджень
- •26.Педагогіка співробітництва та її значення для розвитку сучасної школи. Авторські педагогічні ідеї Лисенкової, Палтишева, Шаталова, Ільїна, Щетініна
- •27.Організація педагогічного процесу: основні етапи, діагностика, прогнозування, проектування
- •28.Модульне-розвивальне навчання та умови його реалізації в сучасній середній школі
- •29.Закономірності та рушійні сили розвитку особистості
- •30. Специфіка нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом. Підготовка і самоаналіз уроку вчителем. Характеристика інших форм організації навчання в школі
- •32. Педагогічнап технологія . Сутність та структура. Види технологій навчання та їх характеристика. Проектра технологія та її значення у форуванні компетентностей учнів
- •34. Особливості оцінювання навчальної діяльності учнів в умовах модульно-рейтингової технології навчання
- •Основні принципи медіа-освіти
- •Пріоритетні напрями розвитку медіа-освіти
- •Форми медіа-освіти
- •Важливими умовами впровадження медіа-освіти в школі є:
- •36.Концепція поетапного формуавння розумових дій (Гальперін, Тализіна). Концепція активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні (Харламов, Лозова, Савченко, Паламарчук та інші)
- •37. Особістіть та умови її розвитку.Сутність факторів формування і розвитку особистості
- •38. Концепція розвивального навчання (Руссо, Дістеверг, Ушинський, Виготський, Давидов, Ельконін, Занков, Костюк, Менчинська, Якиманська, Савченко...)
- •39. Поняття мети виховання в педагогіці. Фактори, що визначають мету виховання. Зародження та розвиток ідеї про всебічний і гармонійний розвиток особистості. Мета виховання в сучасній педагогіці
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •40. Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на різних рівнях освіти
- •41. Особистісно-орієнтоване навчання, умови його реалізації в сучасній середній загальноосвітній школі
- •Нижче перелічені освітянські сайти України із зазначенням програмно-методичної інформації щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •45. Проблемно-пошуковий вид навчання та умови його успішного застосування с сучасній....
- •46.Види перевірки навчальних досягнень учнів. Функції, форми і методи кожного виду перевірки
- •47. Види навчання та їх характеристика. Пояснювально-ілюстративний вид навчання,...Особливості застосування проблемно-пошукового виду навчання засобами ілюстрацій підручника
- •Комп'ютерне навчання
- •48. Сутність понять: перевірка, оцінювання, контроль, педагогічний аналіз, педагогічна діагностика. Зміст понять:успішність, рівень успішності, результат навч діяльності, …види і методи контролю
- •49. Склад і структура змісту загальної освіти. Предметна структура і провідні функції… наукові вимоги до відбору змісту освіти
- •51. Ступеневий характер засвоєння знань учнями. Структура процесу засвоєння знань особистістю
- •52. Вплив діяльності на розвиток особистості. Активна діяльність як фактор розвитку особистості.
- •53.Соціалізація та становлення особистості
- •54. Процес навчання як система.Його компонентний склад. Характеристика
- •55. Характеристика діяльності учня-учіння.
- •56. Рефлексія навчальної діяльності учнів як дидактична проблема.
- •57. Загальна та профільна освіта. Основні положення концепції профільного навчання.
- •58. Формування компетентностей школяра. Сомоосвіта та самонавчання учня
12. Загальні критерії оцінювання. У чому виявляється перевага12-бальної системи над 5 ти бальної?Рівні навчальних досягненьучнів та їх характеристика....
Під оцінкою знань, умінь та навичок дидактика розуміє процес порівняння досягнутого учнями рівня володіння ними з еталонними вимогами, описаними в навчальній програмі. Як процес, оцінка знань, умінь та навичок реалізується в ході контролю (перевірки) останніх. Умовним відображенням оцінки є відмітка, яка виражається в балах.
У вітчизняній дидактиці до 2000 року була прийнята 4-х бальна система відміток:"5" - володіє у повній мірі (відмінно);"4" - володіє достатньо (добре);"3" - володіє недостатньо (задовільно);"2" — не володіє (незадовільно).
Наведена шкала, однак, не може дати об'єктивних результатів оцінки практичної педагогічної діяльності без достатньо чіткого уявлення педагога про оцінювані показники володіння знаннями, уміннями та навичками. У сучасній дидактиці існують різні підходи до конструювання таких показників, орієнтованих на завдання навчання різних навчальних предметів, що спричиняє значні ускладнення в їх осмисленні як педагогом, так і учнем і, як наслідок, до формального використання на шкоду об'єктивності оцінки.
В останні роки в дидактиці формується загально-дидактичний рівень осмислення показників навчання школярів, причому показники знань описуються через володіння їх елементами, що виражаються у виконанні учнями інтелектуальних операцій, які піддаються об'єктивному вимірюванню. Узагальнена система над-предметних показників навчання може бути представлена наступним чином. Вище відзначені підходи в певній мірі реалізовані у "Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти", в яких відзначається: реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій.Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів, оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенціКомпетенція – загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є: 1)соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства; 2)полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо; 3)комунікативні, що передбачають опанування важливим у роботі й суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами; 4)інформаційні, що зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;5) саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так І в особистому та суспільному житті;6) компетенції, що реалізуються у прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.
З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів уводиться 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають: 1) характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;¾ якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; 2) ступінь сформованості загально навчальних і предметних умінь та навичок; 3) рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо; 4) досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);¾ самостійність оцінних суджень.
Вказані орієнтири покладено в основу виділених чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загально-дидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
перший рівень – початковий (відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення);
другий рівень – середній (учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності);третій рівень – достатній (учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання встандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності);
четвертий рівень – високий (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними, учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію).
Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у класному журналі.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного опитування, а за рік на основі семестрових оцінок.