57. Загальна та профільна освіта. Основні положення концепції профільного навчання.

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основними завданнями профільного навчання є: 1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; 2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; 3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; 4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профільне навчання у 10–12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти. Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

У 2010 році у системі шкільної освіти відбулось важливе перетворення: у старшій школі введенопрофільне навчання, яке формується під знаком гуманітаризації, пріоритету і свободи особистості.

         Цей перехідний період досить складний: профілізація освіти відкриває широкі перспективи і можливості, але разом з тим виникає багато проблем, які необхідно розв’язувати шляхом створення механізму управління профільною системою.

         Багатомірне значення у профільних класах мають курси за вибором (елективні курси), це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст)

    Елективність – принцип вибору предметів для вивчення самими учнями. Полягає  в тому, що з певного року навчання лише частина предметів є обов'язковими, а решта – можуть вибиратися учнями (зі схваленням педагогами) з числа рекомендованих для даного року навчання або для того чи іншого профілю. Елективний принцип застосовується в середній і вищій школі багатьох країн і особливо в США.  З 1991 року елективний принцип застосовується в середній загальноосвітній школі України. (Український педагогічний словник).

    Курси за вибором повинні задовольняти інтереси учнів. Цей тип навчальних курсів має входити до обов’язкової частини розкладу. Курси за вибором можуть обиратись не тільки згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням учня, який хоче поглибити власні знання з певних дисциплін. Наприклад, учень, що обрав поглиблений гуманітарний профіль, може обрати курс за вибором з економіки, інформатики тощо.

    Вводячи в шкільну освіту елективні курси, необхідно враховувати, що мова іде не тільки про програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання курсам в цілому.Адже профільне навчання –це не тільки диференційований зміст освіти, але, як правило, і по іншому побудований навчальний процес.

    У відповідності з  Концепцією профільного навчання в старшій школі диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі різних співвідношеннях курсів трьох видів:базових, профільних, елективних.. Кожен із курсів вносить свій внесок у вирішення профільного навчання.

      Базові загальноосвітні предмети відображають обов’язкову для всіх учнів інваріантну складову частину освіти і направлені на завершення загальноосвітньої підготовки учнів.

 Профільні курси забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів і орієнтовані, в першу чергу, на підготовку випускників школи до майбутньої професійної освіти.

    Елективні курси пов’язані, перш за все, із задоволенням індивідуальних освітніх інтересів, потреб і нахилів кожного школяра. Саме вони являються важливим засобом побудови індивідуальних освітніх програм так як  найбільшою мірою пов’язані з вибором кожним школярем змісту освіти в залежності від його інтересів, здібностей, наступних життєвих планів.. Елективні курси ніби «компенсують» в деякій мірі достатньо обмежені можливості базових і профільних предметів в задоволенні різносторонніх освітніх потреб старшокласників.

      Ця роль елективних курсів в системі профільного навчання визначає широкий спектр їх функцій і задач.

Елективна диференціація

          Це форма диференціації за інтересами учнів, яка характеризується наданням учням рядуелективних курсів

         Відмінність елективних курсів від факультативів полягає в організаційному і змістовому аспекті         Факультативні заняття учні можуть або відвідувати, або не відвідувати. У випадку елективної диференціації таке явище не спостерігається. Допускаються випадки переходу із одного курсу в інший, так як вибір залишається за учнем (даний вибір учня закріплюється наказом по школі) Елективні курси вказані в розкладі,як звичайні уроки. Елективний курс націлений, в першу чергу на допомогу учню у визначенні проблем, що цікавлять його, щодо вибору професійного орієнтира.

    Типи елективних курсів.

·        Профільні курси, що є ніби «надбудовою»

. Вони забезпечують для найздібніших школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета.

·        Елективи, що забезпечують міжпредметні зв’язки і дають можливість вивчати суміжні навчальні предмети на профільному рівні. Приклад: курс «Математична статистика» для школярів, що вибрали економічний профіль чи «Історія мистецтва» для філологічного профілю.

·        Курси, де один із навчальних предметів, який вивчається на базовому рівні, підготуватися до ДПА по даному предмету на підвищеному рівні

·         Нарешті, пізнавальні інтереси старшокласників часто можуть виходити за рамки традиційних шкільних предметів. Це визначає появу у старших класах елективних курсів , що носять «позапредметний» або «надпредметний» характер.

У зв'язку з затвердженням нового Державного стандарту повної загальної середньої освіти виникла нагальна потреба переглянути та удосконалити нормативні підходи до організації профільного навчання та допрофільної підготовки учнів. У звязку з цим Міністерством освіти і науки України затверджена нова редакція Концепції профільного навчання в старшій школі Нова редакція Концепції має ряд суттєвих і, у порівнянні із діючим варіантом, прогресивних положень. Серед них такі:

1. Школи формують ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов'язкових предметів, спеціальних курсів, курсів за вибором та факультативів відповідно до профільного самовизначення учнів.

•  Визначається 6 базових предметів (українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура), на вивчення яких виділяється по три години на тиждень у 10 та 11 класах.

•  Профільні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. На вивчення профільних предметів відводиться 5-10 годин на тиждень в 10 та 11 класах в залежності від кількості обраних учнем предметів для профільного вивчення.

•  Спеціальні курси/профілюючі предмети - це навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання та забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. На вивчення спеціальних курсів/предметів відводиться від 2 до 7 годин на тиждень у кожному класі (в залежності від кількості вибраних профільних предметів).

•  Вибірково-обов'язкові предмети – це предмети, які вводяться до навчального плану з метою загального розвитку учнів («Основи здоров'я», «Технології», «Мистецтво», «Прикладна економіка» (або інші предмети економічного спрямування: «Основи податкових знань», «Фінансова грамотність», «Підприємництво» тощо) для повнішого задоволення освітніх запитів учнів та обираються ними самостійно із запропонованого переліку. Із чотирьох запропонованих предметів учні вивчають за час навчання у старшій школі два - один предмет вивчається у 10 класі, один – у 11. На вивчення кожного з предметів відводиться 3 години на тиждень.

•  Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін.

•  Факультативні курси – навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями.

2. Надається право вибору окремих предметів та курсів самим учням, до того ж як у межах свого класу, так і в різновікових чи динамічних групах у своєму та інших навчальних закладах.

3. Упроваджується дистанційна форма навчання, що може задовольнити попит на профільну освіту в сільській місцевості.

4. Важливою особливістю нової концепції є запровадження курсу за вибором – «Професійні проби». Він дасть змогу старшокласникам не тільки теоретично освоїти обраний профіль, а й на практиці «доторкнутися» до конкретних професій, пов'язаних із цим профілем. Тому випускники більш усвідомлено обиратимуть майбутній фах.

5. Серед позитивних сторін проекту концепції – розширення переліку моделей профільного навчання. Особливо варто відзначити таку форму як динамічні профільні групи, профільне навчання за індивідуальними освітніми планами, міжшкільні профільні групи, районний міжокружний ресурсний центр, соціально-педагогічне об'єднання, освітній округ тощо.

6. Концепцією передбачено можливість обирати та змінювати профіль.

Розроблення концепції – це лише перший крок до профільної школи. На черзі наступні: розроблення відповідних нормативних документів, типових навчальних планів, програм, підручників, а головне потрібно прописати орієнтовний механізм навчання учнів за декількома профілями в одному навчальному закладі та різних навчальних закладах (Розділ ІІ), здійснення дистанційної форми навчання (Розділ ІІІ), профільне навчання за індивідуальними навчальними планами (Розділ ІІІ).