48. Сутність понять: перевірка, оцінювання, контроль, педагогічний аналіз, педагогічна діагностика. Зміст понять:успішність, рівень успішності, результат навч діяльності, …види і методи контролю

Контроль (франц. controle - перевірна) - виявлення, вимірювання й оцінювання знань та умінь учнів

У дидактичній літературі поняття "контроль", "перевірка", "оцінювання", "оцінка", "облік" іноді вживають як синоніми, проте їх не можна ототожнювати. Перевірка є компонентом (засобом) контролю і означає виявлення і вимірювання рівня і якості знань, обсягу праці учня. Окрім перевірки, елементами контролю є оцінювання (процес) та оцінка (результат перевірки). Оцінки фіксують у вигляді балів у журналах, табелях успішності, базах даних. Основою для оцінювання успішності учня є результати контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчального процесу за певний період, причин його неефективного функціонування. Отже, структура контролю складається з перевірки, оцінювання, оцінки та обліку.

Об'єктом контролю у навчанні є знання учнів про основні категорії, принципи, правила, факти, явища у їх тісному взаємозв'язку і взаємозумовленості, їх уміння і навички оперувати цими знаннями. Об'єктом контролю є також діяльність учнів у навчанні, їх уміння застосовувати знання на практиці, самостійно здобувати нові знання. Контроль знань учнів завжди має бути зорієнтований на загальну мету навчання.

Педагогічним аналізом слід називати розчленовування навчально-виховного процесу на складові частини з метою визначення доцільності і послідовності дій педагогічного колективу або педагога, розкриття в них педагогічних тенденцій і закономірностей, оцінки ефективності навчальних прийомів і виховних заходів в їх взаємозв'язку й єдності.

Педагогічна діагностика – систематичний контроль та оцінка результатів навчання, своєчасне виявлення прогалин. Для цього використовують бесіди вчителя з учнями, батьками, спостереження за важковиховуваним учнем з фіксацією даних у щоденнику вчителя, проведення тестів, аналіз результатів, узагальнення їх у вигляді таблиць за видами допущених помилок. Ю.Бабанським запропонований педагогічний консиліум – нарада вчителів для аналізу і вирішення дидактичних проблем невстигаючих учнів..

Методи контролю забезпечують одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення у навчально-пізнавальній діяльності учнів тапро ефективність праці вчителя. Залежно від форми контрольних завдань (проходжен­ня інформації між викладачем і учнями) перевірка може бути усною, письмовою, графічною і практичною.

Метод усного опитування. Є найпоширенішим і най­більш ефективним. Його використовують при вивченні май­же всіх предметів. Полягає у з'ясуванні рівня знань учня завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку вчителем пи­тань (завдань), підготовку учнів до відповіді та демонстру­вання своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.

Перевірочні питання і завдання вчителя бувають ре­продуктивними (відтворення вивченого), реконструктив­ними (застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях), творчими (застосування знань і вмінь у нестандартних умо­вах, перенесення засвоєних принципів доведення на вирі­шення складніших мислительних завдань). Такі питання бувають основними (передбачають самостійну розгорнуту відповідь), додатковими (уточнення по ходу відповіді), до­поміжними (навідними, допомагають виправити неточності у відповіді).

Індивідуальне опитування передбачає перевірку знань, умінь та навичок окремих учнів. При цьому більшість учнів залишається пасивними. Тому важливо під час та­кого контролю активізувати увагу та діяльність усього класу. Цього можна досягти за допомогою таких прийо­мів, як продовження або рецензування відповіді, внесен­ня до неї доповнень та уточнень.

Фронтальна (побіжна) перевірка передбачає оператив­не, найчастіше усне опитування всіх учнів. Масовість та оперативність часто роблять її дещо формальною і повер­ховою. Однак з її допомогою викладач може визначити прогалини у знаннях усіх учнів.

Групова перевірка охоплює невелику групу (5—7) уч­нів і відбувається найчастіше у формі ущільненого опиту­вання. Під час неї одночасно різними способами опиту­ють декількох учнів (індивідуальне опитування біля дош­ки, виконання завдань на місці за картками, коментування або рецензування відповіді товариша та ін.)-

Письмовий контроль. Особливістю письмової контроль­ної роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина від­повідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв'язання задач, предметних диктантів (математичних, фізичних тощо), які дають змогу оперативно визначити якість знань учнів.

Графічна контрольна перевірка. Передбачає графічну форму відповіді учня на запитання, коли обчислення або знаходження різних величин здійснюють за допомогою креслення, графіка, малюнка, векторної діаграми тощо. Виконання графічного завдання потребує додаткового при­ладдя (лінійки, циркуля, транспортира та ін.). Особливий вид графічної перевірки — робота з контурними картами.

Практична контрольна перевірка. Передбачає прак­тичне вирішення контрольних завдань (складання схем, вмикання вимірювальних приладів, зняття показників приладів, ремонт, регулювання або технічне обслугову­вання обладнання та ін.). Найчастіше вдаються до неї при вивченні прикладних спецпредметів.

Тестові методи перевірки знань. Вони становлять сис­тему завдань для оцінювання знань учня, студента за до­помогою кількісних норм. Здебільшого передбачають ви­бір особою, яка проходить тестування, однієї з кількох запропонованих відповідей. Термін запровадив до вжит­ку у 1899 р. американський психолог Джеймс Кеттел (1860—1944), а тести як прийом оцінювання почали за­стосовувати у Великобританії у 1864

Програмований контроль. Полягає у пред'явленні до всіх учнів стандартних вимог у процесі перевірки однако­вих за кількістю і складністю контрольних завдань, запи­тань. Оцінювання знань здійснюють за допомогою різних автоматизованих або технічних пристроїв.

Іспити (екзамени). Екзамени, як і інші види перевір­ки успішності, підвищують відповідальність учителя і кож­ного школяра за свою роботу, сприяють систематизації вивченого, вихованню в учнів вимогливості до себе тощо.

Для забезпечення загального контролю запроваджено дер­жавну підсумкову атестацію учнів. Проводять її в усіх без винятку навчальних закладах. її зміст, форми і порядок проведення визначає Міністерство освіти і науки України.