25. Технологія і процедура дидактичного дослідження. Методи дидактичних досліджень

Дидактика, як і кожна наука, має свої об´єкт і предмет дослідження, отже у добуванні знань про навчальний процес і його закономірності вона використовує специфічні для неї методи дослідження. у дидактичній системі суттєвими є не лише її компоненти, а й зв´язки між ними. Оскільки закони, закономірності — суть зв´язки, істотні, необхідні, стабільні, то зрозуміло, що пошук дидактичних законів та закономірностей відбувається на тих лініях зв´язків, які функціонують в організмі самої дидактичної системи. Скажімо, існує певна залежність вибору методів навчання від цілей навчання, змісту навчання — від цілей, зумовленість вибору засобів навчання методами навчання тощо. Однак, взаємодія "учитель-учень" — процес, де діючими особами є учитель та учень — і тому ре­зультативність цього процесу залежить від того, які знання, вміння і навички отримує учень, як змінюється рівень його розумового розвитку.Це, зрештою, означає, що існування самої залежності, зв´язків між елементами дидактичної системи оцінюється за результативністю впливу цих зв´язків на особистість учня. Отже, критерієм дієвості й ефективності зв´язків між різними елементами дидактичної системи є результативність впливу цих зв´язків на знання, вміння, навички учня та рівень його розумового розвитку. Тому й дидактичними назвемо ті дослідження, які вивчають ефективність процесу навчання залежно від впливу різноманітних чинників.

Метод дидактичного дослідження — це взаємопов´язана сукупність дій, спрямованих на встановлення і вивчення дидактичних фактів, явищ, процесів та їхніх закономірностей.

Вивчення літератури, документів і результатів діяльності. Вивчення літератури і документальних матеріалів продовжується в ході всього дослідження, однак на різних етапах дослідження зазначений метод виконує різні функції. Наприклад, на початку дослідження він допомагає ознайомитися з сучасним станом проблеми, сформулювати базову педагогічну концепцію, виявити неясності і "білі плями" у досліджуваній проблемі, відділити відоме від невідомого тощо.Джерелом фактичного матеріалу є різноманітна поточна документація шкіл та інших навчальних закладів і установ освіти: письмові роботи, контрольні та перевірочні роботи, малюнки, інші учнівські роботи. Вивчення результатів діяльності учнів дає матеріал для визначення рівня досягнення цілей навчання і виховання, а, отже, оцінки ефективності роботи вчителя, виділення елементів знань, які найкраще чи найгірше засвоєні.Спостереження полягає у безпосередньому сприйманні явищ, фактів, процесів за допомогою органів відчуттів. Інколи має місце і опосередковане сприймання явищ через опис іншими людьми, які самі безпосередньо їх спостерігали.Спостереження як метод дослідження якісно відрізняється від звичайного спостереження в першу чергу тим, що воно цілеспрямоване і здійснюється на основі певного плану.Об´єктом спостереження у дидактиці, як правило, є діяльність учителя або діяльність учня, або те і друге разом. Опитування. Як метод наукового дослідження опитування виступає удвох формах: інтерв´ю та анкетування. Опитування відбиває суб´єктивні думки й оцінки. Інколи ті, що опитуються, здогадуються про те, що від них вимагається, тому інформація, яку отримує дослідник від опитуваних, не завжди об´єктивна. Науковці вважають, що метод опитування варто розглядати як засіб збору первинного матеріалу, що підлягає переперевірці іншими методами.Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду. Цей метод допомагає розв´язанню таких завдань: виявлення елементів нового, раціонального, що народжується в щоденному творчому пошуку передових педагогів; вивчення доступності й ефективності науково-методичних рекомендацій; виявленню рівня функціонування педагогічного процесу.Відомий дидакт М.Скаткін виділив два види передового педагогічного досвіду: педагогічну майстерність і новаторство.Педагогічна майстерність полягає в умілому педагогічно грамотному поєднанні рекомендацій науки, яке найповніше відповідає психологічним особливостям конкретного вчителя, його предметним і про­фесійним знанням, його педагогічному кредо.Якщо педагогічна майстерність спрямована на вдосконалення навчально-виховного процесу, то педагогічне новаторство зачіпає фундаментальні основи навчання і виховання, тобто докорінно змінює сам навчально-виховний процес.Дослідна педагогічна робота. Як зазначають філософи, у XX ст. практика йшла попереду і вела за собою науку, а нині вона йде позаду і штовхає науку перед собою. Зазначена тенденція проявляється й у сфері співвідношення педагогічної науки і практики навчання та виховання. Наука повинна випереджати практику, пропонувати їй свої розробки, ідеї, технології, підходи. Дидактичний експеримент. У науці під експериментом розуміють науково поставлений дослід, спостереження досліджуваного явища в точно врахованих умовах, які дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати його при повторенні цих умов. Характерна риса експерименту — заплановане втручання людини в явище, що вивчається, можливість його багаторазового відтворення змінених умовах. Маючи змогу змінювати умови, за яких явище буде відтворено, експериментатор отримує можливість простежувати розвиток окремих боків і зв´язків цього явища. Експеримент застосовують для перевірки гіпотези дослідження, перевірки й уточнення висновків, обґрунтування (доведення) фактів.Для проведення дидактичного експерименту відбирають експериментальні і контрольні класи, групи, школи. Але власне експеримент проводиться тільки в експериментальних класах. Складність проведення експерименту полягає в тому, що необхідно дотримуватися багатьох однакових умов як в експериментальних, так і в контрольних класах (групах, школах), бо тільки за цих обставин різниця в кінцевих результатах навчання може бути зумовлена дією чинника, вплив якого досліджується. Мається на увазі, що склад учнів за своїми пізнавальними, розумовими здібностями як в експериментальних, так і в контрольних класах (групах) не повинен істотно різнитися. Учитель, працюючи в обох групах класів, має однаково відповідально і вимогливо ставитися до організації навчання. Умови навчання (розклад, приміщення, інші чинники) повинні бути максимально однакові.