21.Тенденції та стратегії розвитку сучасної освіти в Україні. Основні завдання дидактики. Концепція загальної середньої освіти (12річна школа)

аким чином, сучасна загальна дидактика, спираючись на сучасні гуманістичні концепції, має відкривати нові явища в навчальному процесі та опрацьовувати такі проблеми в руслі гуманістичних дидактичних концепцій:  • визначати мету і обґрунтовувати зміст навчання;  • досліджувати сутність, закономірності та принципи навчання, а також шляхи підвищення його розвиткового та виховного впливів на учнів як суб'єктів учіння;  • обґрунтовувати дидактичні основи забезпечення суб'єктності учнів у навчальному процесі;  • вивчати закономірності навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування її методики, шляхи активізації в процесі навчання і самоучіння;  • обґрунтовувати систему діалогічних методів навчання й методику ефективного їх застосування в навчальному процесі;  • визначити й удосконалювати організаційні форми навчальної роботи в різних освітньо-виховних системах;  • обґрунтовувати ефективні та об'єктивні критерії оцінки результативності як усього дидактичного процесу, так і викладацької діяльності суб'єктів викладання та навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння;  • переосмислювати оціночно-результативний компонент навчального процесу та наповнювати його особистісним виміром тощо.

У сучасному світі роль освіти переосмислюється в тому сенсі, наскільки вона готує людей до життя у складному, взаємозалежному і дуже мінливому світі. Освіта розглядається як пожиттєвий процес, необхідний не просто щоб підвищити свій освітній чи кваліфікаційний рівень, але й щоб бути здатним адаптуватися і перелаштуватися у світлі нових вимог виробничої і суспільної життєдіяльності. Нове бачення освіти в забезпеченні суспільного прогресу стає підставою для її радикальних трансформаційних змін, її загальної концепції, у змісті: формах організації, управління та фінансування. Вирішення проблем трансформації освіти можливо лише на рівні загальнодержавної стратегії, розробленої і прийнятої на підставі визначення пріоритетів, що відповідають загальнолюдським цінностям, та передбачає реальні механізми для її впровадження. Держава не просто коригує і спрямовує розвиток освітньої сфери, а загалом формує її зміст, структуру, визначає стратегічні напрями розвитку. Державна стратегія розвитку освіти своїми засадами повинна мати чітке усвідомлення того, що освіта — це поле здійснення соціально-економічних інвестицій, що мають надзвичайно важливе значення для забезпечення сталого розвитку суспільства. Економічний розвиток країни вимагає підвищення продуктивності праці всіх зайнятих, потребує від них вміння використовувати сучасні технології, бути творчими і адаптивними. Без володіння сучасними знаннями ці проблеми не вирішити. Призначенням освіти є також підготовка людей для громадянства, забезпечення передачі знань і культури від одного покоління до іншого, розвиток здібностей і талантів індивідів.

Кардинальним завданням сучасної дидактики є створення цілісних основ фундаментальної освіти. 1. Пріоритетними мають стати проблеми розвитку загальної культури людини, формування у неї наукових форм системного мислення.2. Передбачає поглиблене вивчення фундаментальних законів природи і суспільства, створення принципово нових навчальних курсів, зорієнтованих на формування цілісних уявлень про наукову картину світу, на формування навиків системного її пізнання.3. формування у людства екологічного світогляду, головне в якому - усвідомлення необхідності збереження оптимального для життя середовища, яким є планета Земля. Методологічною основою визначення змісту освіти є загальнолюдські, духовні і національні цінності, сконцентрованість на актуальних і перспективних інтересах дитини. Головне в змісті освіти - фундаменталізація, науковість і системність знань, їх цінність для соціального становлення людини, гуманізація і демократизація шкільної освіти, ідеї полікультурності, взаємоповаги між націями і народами, світський характер школи. Важливими є доступність, науковість, наступність і перспективність змісту освіти, практичне значення, потенційні можливості його для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, а також індивідуалізація, диференціація навчання.

12-річна школа – економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17 — 18-річного віку, яка в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу. відзначено, що 12-річна школа має три ступені: початкову, основну і старшу, що можуть функціонувати разом чи окремо.Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.Кожна дитина до школи має набути відповідної підготовки за вимогами Базового компонента дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї.Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними в початкових класах є загально-навчальні, розвивальні, виховні й оздоровчі функції. Основна школа (5 — 9-ті класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору й реалізації форми подальшого здобуття освіти і профілю навчання. В учнів цієї вікової групи загалом завершуються формування загально-навчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на достатньому для подальшого навчання рівні. Важливого значення надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре оволодіти українською мовою, рідною мовою у школах національних меншин, однією іноземною мовою, уміти користуватися комп'ютером. Старша школа (10 - 12-ті класи) є останнім етапом здобуття повної загальної середньої освіти, на якому завершуються формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями добувати з різних джерел інформацію, переробляти й застосовувати знання. Старша школа функціонує переважно як профільна. Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Тут доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання курсів на вибір, факультативів

Як повідомляє прес-служба Партії Регіонів, за словами міністра освіти та науки, 11-річне навчання – це одна з небагатьох консолідованих позицій, яка підтримувалася і вчителями, і батьками, і учнями. "Тепер необхідно працювати над підвищенням якості освіти", - зазначив Дмитро Табачник. Дмитро Табачник додав, що згідно з новим законом передбачений один рік дошкільного навчання та 11 років навчання у школі. "Для цього зроблені всі розрахунки. Ми встигаємо абсолютно нормально переглянути навчальні програми, розвантажити їх", - сказав він

Міністр наголосив, що якщо закон не був би ухвалений, то на освіту чекала б катастрофа, зокрема, протягом року довелося б ввести 17 тисяч додаткових ставок вчителів, з яких 8,5 тисяч - усільській місцевості. "А для цього немає достатньої кількості кадрів та ресурсів", - додав він.За словами Дмитра Табачника, виникли б й інші проблеми – нестача шкільних приміщень, збільшення бюджетних витрат на отримання 12-го року навчання, а також купівлю шкільних автобусів Як повідомлялось раніше, Верховна Рада скасувала 12-річний термін навчання у середній школі та запровадила обов'язкову дошкільну освіту для дітей старшого дошкільного віку.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230):

1) у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (І ступінь – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь – основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать: школа І-III ступенів; спеціалізована школа (школа-інтернат) І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназія (гімназія-інтернат) – навчальний заклад ІІ-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; колегіум (колегіум-інтернат) – навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю; ліцей (ліцей-інтернат) – навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу); школа-інтернат І-ІІІ ступенів – навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальна школа (школа-інтернат) І-ІІІ ступенів – навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; санаторна школа (школа-інтернат) І-ІІІ ступенів – навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; школа соціальної реабілітації – навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат); вечірня (змінна) школа ІІ-ІІІ ступенів – навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання; навчально-реабілітаційний центр – навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку";

у частині третій:

абзац перший після слова "(заочною)" доповнити словом "дистанційною", а після слів "окремих предметів" – словами "спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами";

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України";

2) у частині першій статті 12: в абзаці першому цифри "12" замінити цифрами "11"; в абзаці четвертому цифру "3" замінити цифрою "2";

3) у частині другій статті 15: в абзаці другому слова "Воно становить таку кількість навчальних годин на рік" виключити; абзаци третій – восьмий виключити;

4) у статті 16: частину другу виключити; в абзаці першому частини п'ятої слова "у п'ятих – дванадцятих класах" замінити словами "у п'ятих – одинадцятих класах".

2. У Законі України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259):

1) абзац третій частини другої статті 3 доповнити словами "та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку";

2) абзац третій частини п'ятої статті 9 доповнити словами "(до досягнення дитиною п'ятирічного віку)".