
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 теоретичні засади формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів».
- •Феномен умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів у світлі історико-дидактичних розвідок.
- •Розробка сегментно-елементної структури умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів та класифікація різновидів.
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 теоретичне обґрунтування комплексу дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •2.1. Аналіз особливостей використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи.
- •Основні визначення поняття «інформаційні технології»
- •Термінологія інформаційних технологій, що використовується у практиці навчання у світових освітніх системах
- •2.2. Обґрунтування сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів на ґрунті використання сучасних інформаційних технологій.
- •2.2.1. Доцільне мотивування спд студентів засобами інформаційних технологій.
- •2.2.2. Інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій.
- •2.2.3. Оновлення змісту спд засобами інформаційних технологій.
- •2.3.4. Використання новітніх різновидів контролю спд на основі інформаційних технологій
- •2.3. Модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 дослідницько-експериментальна робота з перевірки результативності сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •3.1. Діагностика сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Сегментний аналіз критеріїв та показників сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи, (%, перший констатувальний зріз)
- •3.2. Програма апробації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Особливості реалізації сукупності дидактичних умов формування умінь спд у ході вивчення навчальної дисципліни
- •3.3. Підбиття підсумків дослідницько-експериментальної роботи та інтерпретація отриманих результатів.
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи (другий констатувальний зріз)
- •Динаміка формування сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп (перший та другий констатувальні зрізи, у відсотках)
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Список викоритсаних джерел
- •Додатки
- •Додаток б Анкета для викладачів «Застосування інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи»
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Фрагменти робочої програми
- •Пн 37«Інженерна та комп’ютерна графіка»
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми практичних занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи контролю
8. Методи контролю
Контроль та оцінка знань, умінь та навичок студентів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Щодо методів оцінювання в історії розвитку вищої школи виокремилися такі основні методи: усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можна віднести спостереження. Оцінка становить смисл контролю знань. Вона може виступати в різних формах: словесній і бальній, якісній і кількісній.
Керуючись методичними листами Міністерства освіти України про тематичний облік знань й враховуючи специфіку курсу основними методами оцінювання та контролю вважаємо: контролювання завдань оцінювання; підходи до оцінювання різних видів робіт; аналіз типів іспитів; само- і взаємооцінка; планування заліків та іспитів; підготовка студентів до заліків та іспитів; складові заліку та іспиту; виставлення оцінок за іспит.
Процес контролю й оцінки навчальної діяльності студентів має спиратися на вимоги принципів систематичності, об'єктивності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей студентів, гласності, єдності вимог, доброзичливості.
В залежності від дидактичної мети використовуються різні види контролю за навчанням: попередній, поточний, повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.
Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного і підсумкового контролю по 100-бальній шкалі.
Задачею поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння визначеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, вмінь самостійно обробляти тексти, здібності осмислити зміст теми або розділу, вмінь привселюдно або письмово представити визначений матеріал (презентація).
Об'єктом поточного контролю знань студентів є:
- систематичність і активність роботи на заняттях. При контролі систематичності й активності роботи оцінюватися можуть: рівень знань, продемонстрований у виконанні завдань; активність під час обговорення питань; результати виконання експрес-контролю, складання конспекту лекційних занять, регулярне відвідування занять і т.п.
- поточне оцінювання, яке складається з виконання індивідуальних завдань і виконання завдань для самостійної роботи. Оцінюються виконані студентом індивідуальні завдання (розрахунково-графічна робота), сплановані викладачем по поточному модулю. При контролі виконання задач для самостійної роботи оцінюватися можуть: самостійна обробка тем у цілому або окремих питань; проведення розрахунків і т.п.
- виконання модульних (контрольних) завдань. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінюються теоретичні знання і практичні уміння, яких набули студенти після оволодінням визначеним модулем. Модульний контроль проводиться у письмовій формі та складається з декількох питань та практичного завдання.