
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 теоретичні засади формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів».
- •Феномен умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів у світлі історико-дидактичних розвідок.
- •Розробка сегментно-елементної структури умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів та класифікація різновидів.
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 теоретичне обґрунтування комплексу дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •2.1. Аналіз особливостей використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи.
- •Основні визначення поняття «інформаційні технології»
- •Термінологія інформаційних технологій, що використовується у практиці навчання у світових освітніх системах
- •2.2. Обґрунтування сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів на ґрунті використання сучасних інформаційних технологій.
- •2.2.1. Доцільне мотивування спд студентів засобами інформаційних технологій.
- •2.2.2. Інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій.
- •2.2.3. Оновлення змісту спд засобами інформаційних технологій.
- •2.3.4. Використання новітніх різновидів контролю спд на основі інформаційних технологій
- •2.3. Модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 дослідницько-експериментальна робота з перевірки результативності сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •3.1. Діагностика сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Сегментний аналіз критеріїв та показників сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи, (%, перший констатувальний зріз)
- •3.2. Програма апробації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Особливості реалізації сукупності дидактичних умов формування умінь спд у ході вивчення навчальної дисципліни
- •3.3. Підбиття підсумків дослідницько-експериментальної роботи та інтерпретація отриманих результатів.
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи (другий констатувальний зріз)
- •Динаміка формування сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп (перший та другий констатувальні зрізи, у відсотках)
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Список викоритсаних джерел
- •Додатки
- •Додаток б Анкета для викладачів «Застосування інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи»
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Фрагменти робочої програми
- •Пн 37«Інженерна та комп’ютерна графіка»
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми практичних занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи контролю
Додаток в
Додаток д
Фрагменти робочої програми
Пн 37«Інженерна та комп’ютерна графіка»
Напрям підготовки 1004 «Транспортні технології»
Спеціальність: «Організація перевезень і управління на транспорті (автомобільний)», «Організація митного контролю на транспорті»
Опис навчальної дисципліни
На сучасному рівні технічного прогресу жодне встаткування або машина, жодна деталь або вибір побутового призначення не можуть бути виготовлені без попередньої розробки проекту. Однієї зі складової проекту є графічна інформація, що визначає форму, розміри, матеріал об`єкта, технологію його виготовлення, порядок зборки деталей у вузлі, а вузлів у конструкцію машини або встаткування. Мова графіки – найбільш наочна і найбільш компактна мова техніки. Навчальна дисципліна «Інженерна та комп’ютерна графіка» складається із трьох розділів: «Нарисна геометрія», «Інженерна графіка», «Комп’ютерна графіка». Ці розділи є органічним цілим, де одна частина розвиває й доповнює інші. Нарисна геометрія є граматикою інженерної графіки. Вона вивчає теоретичні основи геометричного моделювання тривимірних об’єктів методом проекційних зображень. Інженерна графіка базується на методі проекційних зображень і вивчає встановлені державними стандартами умовності, спрощення й особливості застосування цього методу для видачі графічної проектно-конструкторської документації.
Комп’ютерна графіка - сучасний інструмент автоматизації, підвищення якості й швидкості проектування.
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
заочна форма навчання |
||
Кількість кредитів – 3 |
Галузь знань 0701 Транспорт і транспортна інфраструктура (шифр і назва) |
Нормативна
|
Напрям підготовки 1004 транспортні технології (шифр і назва) |
||
Модулів – 2 |
Спеціальність (професійне спрямування): Організація перевезень і управління на транспорті
|
Рік підготовки: |
Змістових модулів – 6 |
1-й |
|
Загальна кількість годин -108 |
Семестр |
|
2 |
||
Лекції |
||
|
Освітньо-кваліфікаційний рівень: базова вища освіта, бакалавр з транспортних технологій |
6- год. |
Практичні |
||
12- год. |
||
Самостійна робота |
||
90- год. |
||
Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної й індивідуальної роботи становить для заочної форми навчання – 18 /90 / 20%
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» є розкриття сучасних наукових концепцій, понять, методів та технологій геометричного моделювання технічних і природних об’єктів у вигляді креслень та інших конструкторських документів.
Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
оволодіння методами і дослідження геометричних властивостей технічних і природних об’єктів;
оволодіння методами документування геометричних властивостей об’єктів за положеннями Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) у вигляді креслень та інших конструкторських документів;
оволодіння методами і способами перетворення за допомогою комп’ютера даних у графічне зображення і графічного зображення у дані.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
Знати:
суть методу проекцій;
теоретичні основи та способи побудови ортогональних і аксонометричних проекцій об’єктів простору;
графічні прийоми рішення задач геометричного конструювання, пов’язаних в основному із визначенням форми, розмірів і взаємного розташування об’єктів за кресленням;
основні правила виконання креслень та інших видів конструкторської документації за державними стандартами ЄСКД;
основи комп’ютерного проектування геометричних об’єктів за заданими умовами.
Вміти:
виконувати проекційні креслення за допомогою креслярських інструментів і ПЕОМ відповідно до вимог ЄСКД;
відновлювати в своїй уяві за плоскими проекційними зображеннями просторові прообрази дійсних чи проектованих виробів, їх форму, розміри, взаємне положення.
Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.
За результатами засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 «Інженерна графіка» студент повинен:
Знати:
суть методу проекцій;
теоретичні основи та способи побудови ортогональних проекцій основних об’єктів геометричного простору: точки, прямої, площини;
теоретичні основи та способи побудови ортогональних проекцій геометричних тіл;
теоретичні основи та способи побудови зображень: виглядів, розрізів, перерізів технічних об’єктів;
теоретичні основи та способи побудови аксонометричних проекцій геометричних тіл;
способи побудов геометричних примітивів та їх редагування на персональному комп’ютері з виконанням системи автоматизованого проектування КОМПАС.
Вміти:
будувати зображення основних елементів геометричного простору та елементарних геометричних тіл за їх визначниками;
визначити за кресленням форму, розміри і взаємне розташування об’єктів за умови їх особливого розташування відносно площин проекцій (проеціююче або рівня);
будувати зображення основних елементів геометричного простору та елементарних геометричних тіл на персональному комп’ютері з використанням команд креслення та редагування у середовищі графічного редактора КОМПАС.
За результатами засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 «Система автоматизованого проектування» студент повинен:
Знати:
види виробів та види і комплектність конструкторської документації;
вимоги до робочої конструкторської документації (креслення деталі, специфікації складального креслення).
Вміти:
відновлювати у своїй уяві за плоскими проекційними зображеннями просторові прообрази дійсних чи проектованих технічних виробів, їх форму, розміри;
виконувати робочі креслення деталей другого ступеня складності з натури як на персональному комп’ютері у середовищі графічного редактору КОМПАС;
виконувати специфікацію та складальне креслення першої групи складності.