Висновки

У реаліях сьогодення актуалізуються проблеми, пов’язані з усвідомленням майбутніми фахівцями власних професійних пріоритетів, шляхів розвитку та становлення професійної майстерності, забезпечення високої конкурентоспроможності на ринку праці. Розв’язання цих проблем безпосередньо залежить від сформованості у сучасних студентів, майбутніх фахівців умінь самостійно-пізнавальної діяльності. Незважаючи на грандіозний науково-технічний прогрес у галузі комп’ютеризації та інформатизації вищої школи, досягнутий в останнє десятиліття, фактор самостійно-пізнавальної діяльності особистості залишається рушійним фактором формування професіоналізму. Безперечно, уміння самостійно-пізнавальної діяльності повинні формуватися на ґрунті опанування людиною сучасних можливостей, які відкривають для суб’єктів учіння інформаційні технології.

Науково-теоретичні узагальнення та емпіричний матеріал, представлений у дисертаційний роботі, дозволяють зробити такі висновки та узагальнення.

1. Теоретико-методологічний аналіз джерельної бази з проблеми формування умінь пізнавальної діяльності, пізнавальної самостійності та дотичних проблем, зіставлення й порівняння сучасних теоретико-педагогічних здобутків на ґрунті системно-діяльнісного підходу дозволили надати визначення умінням самостійно-пізнавальної діяльності студента як сукупності опанованих способів пізнавальних дій, які спонукають студента до активного самостійного пізнання і втілюються в актуалізацію наявних знань і набуття нових з метою досягнення професійної та особистої досконалості. Розроблено сегментно-елементну структуру умінь самостійно-пізнавальної діяльності студента, яка об’єднує когнітивно-афективний, когнітивно-змістовий, організаційно-праксіологічний та рефлексивно-аналітичний сегменти. Надано характеристику елементам кожного сегмента вмінь самостійно-пізнавальної діяльності сучасного студента вищого навчального закладу. Визначено основні види умінь самостійно-пізнавльної діяльності студентів, виходячи з положень системно-діяльнісного підходу та з урахуванням загальних видів пізнавальної діяльності індивіда

2. Здійснено аналіз особливостей застосування сучасних інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи: конкретизовано, що інформаційні технології представляють собою сукупність засобів і форм оптимальної подачі навчально-пізнавальної інформації, управління перебігом навчання, контролю і корекції результатів, виконання навчальних вправ, накопичення відомостей про розвиток навчального процесу; інформаційні технології є наслідком упровадження комп’ютерного навчання у практику роботи вищої школи. Деталізовано зону перетину інформаційних та педагогічних технологій, визначені шляхи та засоби оптимального застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи.

3. Визначено, що процес формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів буде результативним, якщо у навчальному процесі вищої школи застосовано сукупність дидактичних умов:

• доцільно мотивується самостійно-пізнавальна діяльність засобами інформаційних технологій;

• здійснюється інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування сучасних інформаційних технологій;

• оновлюється зміст самостійно-пізнавальної діяльності засобами сучасних ІТ;

• використовуються новітні різновиди контролю самостійно-пізнавальної діяльності на основі інформаційних технологій;

• здійснюється оптимізація застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів.

У визначенні та формулюванні вищеозначеної сукупності дидактичних умов зважаємо на те, що навчальний процес у вищій школі органічно поєднує науково-теоретичні та технолого-інструментальні чинники. З метою забезпечення ефективності реалізації визначеної сукупності дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів застосовано механізми моделювання: запропонована модель реалізації сукупності дидактичних умов засобами інформаційних технологій. Ця модель тлумачиться як дидактично-паспортизовану система, що застосовується одночасно в декількох вимірах: власне технічному, організаційному, конкретно-дидиактичному, ціннісному. Структурними фрагментами моделі реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій є: конкретизація цілей формування УСПДС, їх узгодження із загальними цілями професійної підготовки майбутніх спеціалістів; структуровано-розгалужене інформаційно-освітнє середовище певного вищого навчального закладу; засадничі принципи, форми та методи формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів; нейтралізація інгібіторів та підсилення дії фасилітаторів процесу реалізації сукупності дидактичних умов формування самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій; чіткий критеріально-оцінний апарат; фіксація кінцевого результату – сформованості УСПДС. Указані фрагменти моделі умовно об’єднано у три блоки: прогностично-цільовий, блок практичних дій, критеріально-оцінний блок.

4. Визначено критерії та дібрано показники сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів. У ході першого етапу дослідницько-експериментальної роботи зі студентами експериментальної та контрольної груп визначено, що рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів не може вважатися оптимальним. Під час формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи здійснювалася апробація визначеної сукупності дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності. Базою для апробації визначеної сукупності дидактичних умов стали навчальні дисципліни «Інформаційні системи та технології», «Інженерна та комп’ютерна графіка», «Сучасні комп’ютерні технології». Послідовна реалізація дидактичних умов за трьома блоками моделі втілилася у зазстосування завдань самостійної роботи з використанням сучасного комп’ютерно-програмного забезпечення, завдань на самостійний розвиток корекційно-моніторингових навичок, самостійна робота студентів над web-квестами, дослідницькими проектами, що розроблялися за допомогою сучасних можливостей мережі Internet, своєчасне й оперативне консультування студентів в режимі on-line, підсумкове комп’ютерне тестування здобутих знань за навчальними модулям дозволили вдосконалити уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи.

Підсумковий діагностичний зріз (констатувальний експеримент другого порядку) та застосування сучасних розгалужених методів математичної статистики дозволили зафіксувати позитивну динаміку формування показників кожного з чотирьох сегментів умінь СПД студентів експериментальної групи. За критерієм згоди Пірсона для студентів експериментальної групи позитивна динаміка формування (розбіжність між двома розподілами: на першому та другому зрізах) показників когнітивно-афективного сегменту становить 19,1, контрольної 5,2; за показниками когнітивно-змістового сегменту для експериментальної групи критерій згоди Пірсона набуває значення 13,9, контрольної – 7,3; за показниками організаційно-праксіологічного сегменту критерій згоди Пірсона набуває значення 21,8 в експериментальній групі, і 17,1 – в контрольній; за показниками рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи критерій згоди Пірсона набуває значення 13,8, контрольної групи – 2,2. Розрахунки абсолютної ефективності запропонованої сукупності дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів дозволили визначити, що максимального позитивного впливу досягнуто щодо формування показників рефлексивно-аналітичного та когнітивно-афективного сегментів, меншу позитивну динаміку зафіксовано щодо формування показників когнітивно-змістового та організаційно-праксіологічного сегментів УСПДС.

Емпіричні дані переконливо свідчать про те, що застосована сукупність дидактичних умов формування умінь сампостійно-пізнавальної діяльності студентів має позитивний результат. Початкове теоретичне припущення підтверджене дослідницько-експериментальним шляхом, мера дисертаційної роботи досягнута, завдання виконано.

Дисертаційна робота не вичерпує кола проблем, пов’язаних із формуванням умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів та застосуванням сучасних інформаційних технологій. Ретельного дослідження потребують питання розробки методологічних засад застосування сучасних інформаційних технологій в умовах кредитно-модульної системи навчання та рейтингової оцінки знань студентів, формування широкого кола пізнавальних умінь майбутніх фахівців засобами медіаосвіти на інші проблеми.