Висновки до розділу 3

Дослідницько-експериментальну роботу з перевірки дієвості обґрунтованої сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів було розпочато з визначення та уточнення критеріїв та показників сформованості цього складного утворення. Для кожного сегменту умінь СПД студентів були обрані критерії, у відповідності до цих критеріїв визначено показники. Для когнітивно-афективного сегменту умінь СПД студентів критеріями сформованості є усталеність пізнавальних інтересів студента, гнучкість пізнавального пощуку, щирота спектру пізнавальних дій, інтелектуальні емоції. Для когнітивно-змістового сегменту умінь СПД студентів критеріями сформованості є понятійність, категоризаційність та концептуалізаційність, мислення. Для організаційно-праксіологічного сегменту умінь СПД критеріями визначено організаційні навички загальної навчальної діяльності, орієнтовно-пошукові навички та навички саморегуляції самостійно-пізнавальної діяльності. Про рівень сформованості рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності можна судити за критеріями самоаналізу СПД, самоконтролю та самокорекції студентом СПД.

У сукупності показників кожного сегменту уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів у своїй динаміці та розвитку проходять чотири стадії: початкового формування, інтенсивного формування, коригування, стадію творчого прояву. У відповідності зі стадіями можна виокремити чотири рівні сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів: початковий, середній, вищий за середній, високий.

Для перевірки висунутої гіпотези обрано дві групи студентів - контрольну у кількості 76 осіб та експериментальну (83 особи). На першому етапі дослідницько-експериментальної роботи, під час констатувального експерименту першого порядку шляхом застосування завдань діагностичного спрямування, діагностичних методик, опитувальників, анкетування, включеного спостереження було визначено вихідний рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп. Визначено, що в експериментальній групі початковий рівень сформованості умінь СПД мають 34,9 студентів, середній – 40,9% осіб, рівень, вищий за середній – 19,4%, високий – 4,8% осіб. У контрольній групі, відповідно, початковий рівень мають 31, 6 студентів, середній – 44,7 осіб, рівень, вищий за середній – 18,4 студента, високий – 5,3 осіб. Кількісно більший відсоток студентів з початковим рівнем сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності та менший – з високим підтвердили правомірність обрання експериментальної групи. Аналітико-діагностична робота з викладачами ВНЗ дозволила конкретизувати труднощі, з якими стикаються педагоги у процесі застосування сучасних інформаційних технологій.

Очевидно, що рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів не може вважатися оптимальним, що й надало підстави для здійснення другого етапу дослідницько-експериментальної роботи.

Сутністю формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи стала апробація визначеної сукупності дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності, що здійснювалася у практичній роботі зі студентами експериментальної групи. Базою для апробації визначеної сукупності дидактичних умов стали навчальні дисципліни «Інформаційні системи та технології», «Інженерна та комп’ютерна графіка», «Сучасні комп’ютерні технології». Комплекси завдань самостійної роботи з використанням сучасного комп’ютерно-програмного забезпечення, завдання на самостійний розвиток корекційно-моніторингових навичок, самостійна робота студентів над web-квестами, дослідницькими проектами за допомогою сучасних можливостей мережі Internet, своєчасне й оперативне консультування студентів в режимі on-line, комп’ютерне тестування здобутих знань за навчальними модулям дозволили вдосконалити уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи.

Підсумковий діагностичний зріз (констатувальний експеримент другого порядку) дозволив виявити позитивну динаміку формування показників кожного з чотирьох сегментів умінь СПД студентів експериментальної групи. За критерієм згоди Пірсона для студентів експериментальної групи позитивна динаміка формування (розбіжність між двома розподілами: на першому та другому зрізах) показників когнітивно-афективного сегменту становить 19,1, контрольної 5,2, себто запропонована сукупність дидактичних умов для цього сегменту має ефективність, що дорівнює значенню 3,7. За показниками когнітивно-змістового сегменту для експериментальної групи критерій згоди Пірсона набуває значення 13,9, контрольної – 7,3, ефективність становить 1,9. За показниками організаційнор0праксіологічного сегменту критерій згоди Пірсона набуває значення 21,8 в експериментальній групі, і 17,1 – в контрольній, ефективність формувальних дій – 1,3. За показниками рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи критерій згоди Пірсона набуває значення 13,8, контрольної групи – 2,2, ефективність становить 6,3.

Теоретична оцінка отриманих експериментальних даних свідчить, що активована сукупність дидактичних умов позитивно вплинула на формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності сучасних студентів.

Застосування моделі реалізації сукупності визначених дидактичних умов є найбільш ефективним щодо рефлексивно-аналітичного, когнітивно-афективного сегментів, також позитивні зрушення спостерігаємо і щодо формування показників когнітивно-змістового та організаційно-праксіологічного сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.