Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)

	Показники ОПС / рівні сформованості	Рівні сформованості
		Експериментальна група, 83 особи				Контрольна група, 76 осіб
		П	С	ВС	В	П	С	ВС	В
1	Сформованість стратегій продуктивної НПД	-	41 (49,4)	19 (22,9)	23 (27,7)	9	40	20	7
2	Навички здійснення результативної пізнавально-пошукової діяльності в мережі Internet	-	26 (31,3)	50 (60,3)	7 (8,4)	-	36	29	11
	У підсумку:	0 (0,0)	33 (39,7)	35 (42,2)	15 (18,1)	4 (5,3)	38 (50,0)	24 (31,6)	10 (13,3)

Примітка до табл. 3.4:

П – початковий рівень сформованості показника організаційно-праксіологічного сегменту умінь СПД;

С – середній рівень сформованості показника організаційно-праксіологічного сегменту умінь СПД;

ВС – вищий за середній рівень сформованості показника організаційно-праксіологічного сегменту умінь СПД;

В – високий рівень сформованості показника організаційно-праксіологічного сегменту умінь СПД .

Для студентів експериментальної групи стала більш очевидною стратегія власної навчально-пізнавальної діяльності, і цей показник безпосередньо пов'язаний із закріпленням навичок здійснення результативної пізнавально-пошукової діяльності в мережі Internet. Взаємозалежність між особливостями формування цих базових показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи певним чином підтверджується зіставленням даних першого констатувального та другого, підсумкового зрізів, порівнянням амплітуди міжрівневих коливань. Для другого показника ОПС умінь СПД студентів експериментальної групи підсумкові дані такі: П=0,0% С=31,3% ВС=60,3%; В=8,4%.

Особливості формування першого та другого показника ОПС умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи ілюструє графік на рис. 3.2.

Рис. 3.3. Особливості формування показників ОПС умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи.

Примітка до рис. 3.3:

Позиція 1 відповідає низькому рівню сформованості показника; позиція 2 – середній рівень сформованості показника, позиція 3 – рівень вищий за середній, позиція 4 – високий рівень.

Як бачимо, внаслідок формувальних дій і за першим показником досягнуто результату відсутності студентів з початковим рівнем його сформованості. Зменшилася кількість студентів з середнім рівнем сформованості стратегій продуктивної НПД, прямо пропорційно збільшилася кількість осіб, що мають високий та вищий за середній рівні. Близько 9% студентів покращили навички здійснення результативної пошукової діяльності в мережі (за цим показником початковий рівень на першому констатувальному рівні не зафіксований).

У контрольній групі зменшилася кількість студентів, що мають початковий рівень сформованості першого показника ОПС, відповідно, на таку ж кількість осіб збільшилася підгрупа студентів, що мають середній рівень сформованості цього показника. Кількісно не змінилися підгрупи «вищий за середній» та «високий рівень» сформованості стратегій продуктивної НПД.

Рівень сформованості навичок об’єктивного самоаналізу змісту та процесу самостійно-пізнавальної діяльності та навичок самоконтролю і самокорекції самостійно-пізнавальної діяльності за допомогою інформаційних технологій визначалися шляхом повторного застосування анкетування, шляхом співбесід та аналізу ходу й результатів колекційної роботи студентів над дослідницькими проектами (спосіб виправлення помилок, усунення неточностей, робота над помилками при здійсненні розрахунків тощо). У підсумку ці стрижневі показники рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи також певною мірою вдосконалилися. Підсумковий діагностичний зріз дозволив констатувати, що в експериментальній групі кількість студентів, що мають початковий рівень сформованості першого показника рефлексивно-аналітичного сегменту дорівнює 44 особам (під час першого зрізу – 53 особи) , середній рівень мають 17 студентів (на початку дослідницько-експериментальної роботи – 20), вищий за середній – 13 осіб (відповідно, 4 студенти під час першого зрізу) та високий – 9 осіб (6 студентів). За другим показником рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів початковий рівень зафіксовано у 38 осіб (перший зріз зафіксував 47 осіб з початковим рівнем сформованості цього показника), середній рівень сформованості другого показника встановлено у 27 студентів (33 особи мали середній рівень навичок самоконтролю та самокорекції на початку дослідницько-експериментальної роботи), рівень, вищий за середній, у 14 осіб (відповідно, 4 особи) та високий рівень – у 4 студентів (на першому етапі не виявлено студентів з високим рівнем сформованості цього показника) експериментальної групи. Безумовно, у порівнянні з інтенсивністю формування попередніх сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності рефлексивно-аналітичний сегмент характеризується меншою позитивною динамічністю показників, та варто зазначити, що сфера самоаналізу й рефлексії є найбільш складною для формувальних упливів, такою, що залежить від попереднього особистого досвіду суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності, характеру щоденної позанавчальної взаємодії студента тощо.

Таблиця 3.11 узагальнює підсумкову діагностичну інформацію про рівень розвитку двох показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп.

Таблиця 3.11