3.3. Підбиття підсумків дослідницько-експериментальної роботи та інтерпретація отриманих результатів.

На третьому етапі дослідницько-експериментальної роботи у відповідності до загальних вимог аналізувалася ефективність формувальних дій. Повторне діагностування (констатувальний експеримент другого порядку) та обробка за допомогою методів математичної статистики зібраних емпіричних даних здійснювалися у практичній діагностичній діяльності зі студентами експериментальної та контрольної груп.

Належна обробка фактографічного матеріалу – найбільш складна частина дослідження, зауважує Я. Скалкова: «Ця обробка включає презентацію матеріалу, що досліджується, та якісний і кількісний аналіз зібраних даних в їх єдності та розбіжностях» [, с.170]. Для того, щоб дослідницько-експериментальна робота не зводилася лише до збору емпіричних даних та опису цих даних (щоб дослідження не мало виключно описово-діагностичний характер), а вийшло на рівень експлікативності (себто такого дослідження, яке пояснює явища та причини цих явищ, верифікує гіпотези), ми не лише зафіксували кінцевий рівень сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів, а й зіставили і порівняли отримані підсумкові дані з результатами першого констатувального зрізу, застосувавши методи математичної статистики для виявлення суттєвості розбіжностей. Нижче у табличній формі наводимо результати констатувального зрізу другого порядку та інтерпретуємо отримані дані. Отримані первинні дані масової діагностики студентів контрольної та експериментальної груп були упорядковані та оброблені за допомогою методів математичної статистики, при цьому були визначені середнє арифметичне, відхилення від середнього значення, існування розбіжностей між даними першого та другого констатувальних зрізів.

Внаслідок реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи засобами інформаційних технологій показники когнітивно-афективного сегменту набули позитивної динамічності: найбільш очевидними є позитивні зрушення щодо розвитку таких показників, як стійкість та тривалість пізнавальних дій, широта пізнавальних дій. Кількість студентів з початковим рівнем сформованості показника стійкості та тривалості пізнавальних дій зменшилася з 22 до 14, натомість, рівень, вищий за середній та високий мають 32 та 11 студентів (перший констатувальний зріз виявив, відповідно, 22 студенти з рівнем вищий за середній, а з високим рівнем – жодного). Формувальні впливи щодо показника когнітивно-афективного сегменту умінь СПД «широта пізнавальних дій» спричинили позитивну міжрівневу різницю, що становить близько 15%.

Зросла гнучкість пізнавальних дій студентів експериментальної групи. Як і щодо попередніх показників когнітивно-афективного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності, відбулися ці позитивні зрушення, перш за все, за рахунок ознайомлення студентів з новими можливостями пошукувачів мережі Internet, основними й додатковими резервами (інструментарієм) сучасних комп’ютерних програм, що застосовуються при здійсненні графічних робіт, креслень, складних математичних розрахунків, активному обміну даними (експорт новин між сайтами, активна агрегація інформації із сайтів, використання API для відокремлення даних сайту від самого сайту тощо).

Такий показник когнітивно-афективного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності, як стійкість позитивних інтелектуальних емоцій («інтелектуальні емоції») набув динамічності за рахунок збільшення кількості студентів підгрупи «високий рівень» (8 осіб). Перший констатувальний зріз взагалі не зафіксував жодного студента з високим рівнем сформованості інтелектуальних емоцій. Найбільш сприятливими до формувальних упливів були студенти, що мали середній рівень сформованості цього показника когнітивно-афективного сегменту. Тож можливість аудіовізуального, мультимедійного перекодування та представлення навчальної інформації е важливим спонукальним фактором до формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності.

У таблиці 3.9 (див. с.155) міститься підсумкова діагностична інформація про рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп. Як і під час констатувального експерименту першого порядку, шляхом виведення середнього арифметичного підбиваються підсумки сформованості когнітивно-афкективного сегменту умінь СПД.

Таблиця 3.9