
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 теоретичні засади формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів».
- •Феномен умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів у світлі історико-дидактичних розвідок.
- •Розробка сегментно-елементної структури умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів та класифікація різновидів.
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 теоретичне обґрунтування комплексу дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •2.1. Аналіз особливостей використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи.
- •Основні визначення поняття «інформаційні технології»
- •Термінологія інформаційних технологій, що використовується у практиці навчання у світових освітніх системах
- •2.2. Обґрунтування сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів на ґрунті використання сучасних інформаційних технологій.
- •2.2.1. Доцільне мотивування спд студентів засобами інформаційних технологій.
- •2.2.2. Інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій.
- •2.2.3. Оновлення змісту спд засобами інформаційних технологій.
- •2.3.4. Використання новітніх різновидів контролю спд на основі інформаційних технологій
- •2.3. Модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 дослідницько-експериментальна робота з перевірки результативності сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •3.1. Діагностика сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Сегментний аналіз критеріїв та показників сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи, (%, перший констатувальний зріз)
- •3.2. Програма апробації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.
- •Особливості реалізації сукупності дидактичних умов формування умінь спд у ході вивчення навчальної дисципліни
- •3.3. Підбиття підсумків дослідницько-експериментальної роботи та інтерпретація отриманих результатів.
- •Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників організаційно-праксіологічного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, другий констатувальний зріз)
- •Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи (другий констатувальний зріз)
- •Динаміка формування сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп (перший та другий констатувальні зрізи, у відсотках)
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Список викоритсаних джерел
- •Додатки
- •Додаток б Анкета для викладачів «Застосування інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи»
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Фрагменти робочої програми
- •Пн 37«Інженерна та комп’ютерна графіка»
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми практичних занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи контролю
Особливості реалізації сукупності дидактичних умов формування умінь спд у ході вивчення навчальної дисципліни
«Сучасні комп’ютерні технології»
№ |
Модуль / тема |
Шляхи реалізації сукупності дидактичних умов формування УСПД |
||
1 |
2 |
3 |
||
Модуль 1. Основні поняття про інформаційні технології |
||||
Змістовний модуль 1 |
Інформаційні технології. Основні поняття та визначення |
|||
Тема 1.Поняття інформації. Класифікація.
|
Лекція-візуалізація; самост. роб. студентів: доповіді-повідомлення «Теорії інформації», «Інформаційні потоки та їх класифікація» |
|||
Тема 2. Інформаційна система. Інформаційні технології.
|
Лекція-візуалізація; студ. самост. діяльність: дайджест за темою «Сучасні інформаційні технології» |
|||
|
Поняття комп’ютерної інформаційної технології |
|||
Змістовний модуль 2.
|
Тема 3. Етапи розвитку інформаційних технологій.
|
Укладання презентації «Інформаційні технології – від калькулятора до сучасних комп’ютерних пристроїв» |
||
Тема 4.Тенденції розвитку інформаційних технологій
|
Web-квест: «Новітні інформаційні технології». Комп’ютерний тестовий контроль за М1 |
|||
Продовження табл. 3.7 |
||||
1 |
2 3 |
|||
Модуль 2. Сучасні офісні комп’ютерні програми |
||||
|
Еволюція і сучасність офісних пакетів |
|||
Змістовний модуль 1.
|
Тема 1. Еволюція офісного програмного забезпечення
|
Web-квест: «Сучасне офісне програмне забезпечення: новітні можливості» |
||
Тема 2. Сучасні офісні пакети
|
Розробка ррезентації та слайд-шоу: «Сучасні офісні пакети» |
|||
|
Текстовий процесор MS WORD. |
|||
Змістовний модуль 2.
|
Тема 3. Створення та редагування документів у Microsoft Word 2010. Способи автоматизації роботи з докум. |
Сам. роб: розробка документів різних типів у Microsoft Word 2010. Завд. самост. проблемного характеру |
||
Тема 4. Таблиці. Редагування і форматування таблиць. Злиття документів, листи-розсилки.
|
Студ. доповіді-презентації: сучасні табличні редактори, особливості заповнення, редагування та форматування. Комп’ютерний тестовий контроль за М2 |
|||
|
||||
|
Табличний процесор MS EXCEL |
|||
Змістовний модуль 3 |
Тема 5. Використання ітерацій, циклічні розрахунки. Робота з масивами.
|
Самостійні практичні вправи та завдання: функції (графічні, текстові); робта з даними, рецензування. |
||
|
Тема 6. Математичні методи обчислень. |
Сам. роб.: здійснення обчислень за поданими вихідними даними |
||
|
База даних. СУБД MS ACCESS. |
|||
Змістовний модуль 4.
|
Тема 7. Бази даних MS Access. Основі елементи. Побудова і редагування БД.
|
Самост. практ. роб.: «Побудова і редагування сучасних баз даних» Web-квест «Бази даних MS Access» |
||
Тема 8. Робота з об’єктами. Пошук інформації. Розрахунки. Запити. Звіти.
|
Доповіді-огляди: «Оптимальний шлях пошуку необхідної інформації в мережі»; сам. роб.: здійснення розрахунків. |
|||
Модуль 3. Системи автоматизації математичних обчислень
|
||||
|
Система автоматизації обчислень DERIVE |
|||
Змістовний модуль 1.
|
Тема 1. Загальні відомості, система вказівок, введення математичних виразів.
|
Самост. практ. роб. «Операції з математичними виразами та змінними» |
Продовження табл. 3.7 |
|
|||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Система автоматизації обчислень MATH CAD |
|
||
Змістовний модуль 2.
|
Тема 3. Загальні відомості, система вказівок, введення математичних виразів.
|
Самост. практ. роб.: демонстрація можливостей системи обчислень MATH CAD |
|
|
Тема 4. Побудова і перетворення графіків функцій.
|
Комп’ютерний тестовий контроль за М3 |
|
||
Модуль 4. Глобальна мережа Інтернет |
|
|||
|
Інтернет і WWW |
|
||
Змістовний модуль 1.
|
Тема1. Принципи функціонування і ресурси мережі Інтернет
|
Сам. роб. студентів за змістом лекції-презентації «Новітні ресурси мережі Internet» |
|
|
|
Тема 2. Система WWW
|
Самост. укладання тезаурусу «Основні терміни і поняття, які використовуються в WWW (HTML hyper text markup language, URL uniform resource locator) тощо». |
|
|
Тема 3. Броузери. Пошук інформації в Інтернеті.
|
Студ. доповіді-презентації «Специфіка роботи з сучасними пошукувачами Internet» «Веб 2.0.» |
|
||
|
Електронна пошта і телеконференції. |
|
||
Змістовний модуль 2. |
Тема 4. Початок роботи з електронною поштою |
Сам. роб з елементами проблемності: «Електронна пошта. Зберігання та сортування інформації», «Вебінари: технологія підготовки та проведення». |
|
|
Тема 5. Телеконференції. Групи новин. |
Захист проектів. Комп’ютерний тестовий контроль за М4 |
|
Інформаційні технології дозволяють активувати все розмаїття компонентів змісту освіти у вищій школі, де поряд з науковими знаннями активно залучається практичний досвід, а також квазінаукові і повсякденні знання всіх суб'єктів відкритого освітнього простору. У процесі такого навчання відбуваються трансформації знань з однієї форми в іншу. Вибір засобів навчання заснований на використанні багатоканального принципу засвоєння навчального матеріалу. Для кожного навчального модуля формується спеціальний навчально-методичний комплекс (НМК ) матеріалів (своєрідний компютерно-інформаційний «кейс»), що містить навчальні посібники, буклети завдань, методичні матеріали, програмне забезпечення, аудіо-, відеоматеріали, CD та ін. УМК представляє собою інтегровану і взаємодоповнювальну систему навчально-методичних матеріалів, достатніх для навчання студентів відповідно до вимог стандарту .
Навчальна дисципліна «Інженерна та комп’ютерна графіка» (кількість кредитів – 3, модулів – 2) складається із трьох розділів: «Нарисна геометрія», «Інженерна графіка», «Комп’ютерна графіка». Ці розділи є органічним цілим, де одна частина розвиває й доповнює інші. Метою викладання дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» є розкриття сучасних наукових концепцій, понять, методів та технологій геометричного моделювання технічних і природних об’єктів у вигляді креслень та інших конструкторських документів.
Нарисна геометрія є граматикою інженерної графіки. Вона вивчає теоретичні основи геометричного моделювання тривимірних об’єктів методом проекційних зображень. Інженерна графіка базується на методі проекційних зображень і вивчає встановлені державними стандартами умовності, спрощення й особливості застосування цього методу для видачі графічної проектно-конструкторської документації. Комп’ютерна графіка - сучасний інструмент автоматизації та комп’ютеризації, підвищення якості й швидкості проектування. На сучасному рівні технічного прогресу жодне устаткування або машина, жодна деталь або вибір побутового призначення не можуть бути виготовлені без попередньої розробки проекту. Однієї зі складової проекту є графічна інформація, що визначає форму, розміри, матеріал об`єкта, технологію його виготовлення, порядок зборки деталей у вузлі, а вузлів у конструкцію машини або встаткування. Мова графіки – найбільш наочна і найбільш компактна мова техніки. Уміння самостійно-пізнавальної діяльності формуються на тлі оволодіння методами дослідження геометричних властивостей технічних і природних об’єктів, оволодіння методами документування геометричних властивостей об’єктів за положеннями Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) у вигляді креслень та інших конструкторських документів, оволодіння методами і способами перетворення за допомогою комп’ютера даних у графічне зображення і графічного зображення у дані.
У межах цього блоку моделі реалізації сукупності дидактичних умов формування самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій використовувалися резерви самостійної навчально-дослідницької діяльності суб’єктів навчального процесу на тлі виконання курсових робіт.
Усі курсові роботи студентів експериментальної групи мають практичну частину, завдання якої виконуються за допомогою електронних таблиць Exel, спеціалізованих комп’ютерних програм, таких, як Mathcard та ін. Графічна частина курсового проекту виконується за допомогою сучасних комп’ютерних програм, що підтримують стандарти візуального графічного оформлення, дозволяють здійснити імпорт та експорт даних тощо.
У навчально-дослідницькій діяльності на перший план висувається не розв’язання певної задачі чи навчального завдання, а засвоєння способів розв’язання задач певного класу у навчальному середовищі, що змінюється завдяки інформаційним технологіям, зі змінними межевими умовами. Саме в такому середовищі самостійно-пізнавальна діяльність стає базовою, основною, що й спонукає вироблення відповідних умінь самостійно-пізнавальної діяльності.
Нейтралізація інгібіторів та підсилення дії фасилітаторів процесу реалізації сукупності дидактичних умов формування самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій знайшло втілення в:
інформаційному обслуговуванні викладачів та студентів (забезпечення доступу до електронних каталогів, електронних підручників і глосаріїв за навчальними темами, електронних енциклопедій за предметними галузями та напрямами майбутньої професійної діяльності вітчизняних та зарубіжних інформаційних мереж, баз та банків даних);
мультимедійній, on-line-мультимедійній взаємодії викладачів та студентів у процесі навчальної, навчально-пізнавальної діяльності;
комп’ютерно-автоматизованому навчанні, яке втілюється, зокрема, в комп’ютерному проектуванні, комп’ютерному моделюванні явищ, що вивчаються, та процесів, що опановуються;
патронування та адміністрування за допомогою комп’ютерно-мережевих засобів навчального процесу: підготовлені матеріали для адресного управління самостійно-пізнавальною діяльністю студентів в інтерактивному середовищі при проведенні мультимедіалекцій, конференцій, ділових ігор, що дозволяє використовувати ефект присутності на лекційних заняттях як off-line так і on-line.
На формувальному етапі дослідницько-експериментальної роботи у межах практичного блоку моделі (підсилення дії фасилітаторів) був розроблений та застосовувався науково-практичний семінар для викладачів «Медіакомпетентність сучасного викладача вищої школи».
ІІІ. Критеріально-оцінний блок. Критеріально-оцінний апарат втілювався у застосування різноманітних форм моніторингу та контролю, зокрема – комп’ютерного контролю результативності СПД. Особливості практичної реалізації дидактичної умови оптимізації застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів демонструємо на прикладі процесуальних особливостей навчальної дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» (про яку мова йшла вище) (див. таблицю 3.8): у таблиці подаються теми практичних занять та конкретизуються напрями розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів у ході самого заняття (опосередковане керівництво викладача) та у процесі самостійної навчальної діяльності студентів (самостійна робота) за темою практичного заняття.
Таблиця 3.8
Шляхи оптимізації застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів (на прикладі навчальної дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка»)
№
|
Теми практичних занять
|
Напрями розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів |
1 |
2 |
3 |
1 |
Види і властивості проєкціювання. Комплексне креслення точки і прямої. Положення прямої відносно площин проекцій. Взаємне положення двох прямих |
Завдання сам. роб. на порівняння двох проектів – власного та навчального проекту одногрупника з метою встановлення помилок, невідповідностей та здійснення коректувальної роботи за допомогою відповідних комп’ютерних редакторів (програм) |
2 |
Положення площин відносно площин проекцій. Багатогранники. Аксонометричні проекції гранних поверхонь |
Самостійне виконання навчального завдання за допомогою відповідного програмного забезпечення та самостійне виправлення помилок |
3 |
Криві поверхні. Належність точок до поверхонь. Належність ліній до поверхонь. Аксонометричні проекції кривих поверхонь. Перерізи |
Самостійна розробка студентами контрольних завдань за розділом теми «Перерізи. Графічне втілення». |
4 |
Перетин поверхонь. Метод січних площин. Метод сфер. Взаємне положення прямої і площини |
Перевірка правильності виконання завдання самостійної роботи за алгоритмом-приписом викладача |
5 |
Метричні задачі. Обертання навколо проекційної прямої |
Самостійна розробка та укладання Web-квесту за темою |
6 |
Підготовка до виконання завдань «Титульний лист». ЄСКД. Стандарти ЄСКД. Основні правила оформлення креслень. Зображення, види, розрізи та перерізи. Виконання креслення деталі 1. |
Самостійна перевірка правильності виконання завдання самостійної роботи за допомогою відповідного програмного забезпечення |
7 |
Виносний елемент. Виконання креслення деталей |
Самостійне виконання креслення деталей за допомогою програмного забезпечення |
Продовження табл. 3.8 |
||
1 |
2 |
3 |
8 |
Виконання завдання «Специфікація». З’єднання деталей болтом, гвинтом. |
Самост. роб.: виконання завдання за допомогою графічного редактора «КОМПАС». Самостійне виправлення помилок |
Тестові завдання, що застосовувалися у межах цього блоку моделі реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій, поділялися на декілька різновидів, з-поміж яких були: а) з вибором правильної відповіді (одно вибіркові або багато вибіркові); б) зі встановленням відповідності між твердженнями категорії А та твердженням категорії В (відповідність один до одного, один до декількох, один до багатьох); в) зі встановленням послідовності розгортання процесів, переліку об’єктів тощо; г) тести відкритого типу, що передбачали коротку відповідь довільної форми.
Тестові завдання дисципліни «Інформаційні системи та технології» відповідали таким вимогам: а) упорядкованості - послідовність тестових завдань розкривала змістові особливості певної теми, забезпечуючи системність навчальної інформації, остаточну структурованість набутих знань, а сам зміст тестового завдання обмежений заздалегідь визначеною порцією навчальної інформації; б) доступності та зрозумілості – формулювання тестового завдання забезпечувало його сприйняття й розуміння після першого прочитання; в) поняттєвої чіткості – на перше місце у текстовому завданні висувалося ядро визначення поняття; г) простоти обчислень – тестові завдання, що потребували здійснення розрахунків, добиралися таким чином, що б уникнути складних обчислень, що здійснюються за допомогою додаткових пристроїв; д) широти охоплення навчального матеріалу.
Результатом навчальної діяльності є саме прояв умінь як універсальних здатностей, на не лише суми засвоєних знань. Фіксація кінцевого результату – сформованості УСПДС – здійснювалася під час третього етапу дослідницько-експериментальної роботи – етапу підбиття підсумків.