Рівень сформованості показників рефлексивно-аналітичного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (у відсотках, перший констатувальний зріз)

	Показники РАС / рівні сформованості	Рівні сформованості
		Експериментальна група, 83 особи				Контрольна група, 76 осіб
		П	С	ВС	В	П	С	ВС	В
1	Навички об’єктивного самоаналізу змісту та процесу СПД	53 (63,8)	20 (24,0)	4 (4,8)	6 (7,2)	41 (53,9)	22 (28,9)	9 (11,9)	4 (5,3)
2	Навички самоконтролю та самокорекції СПД за допомогою ІТ	47(56,6)	32 (38,5)	4 (4,8)	-	35 (46,1)	36 (47,4)	5 (6,5)	-
	У підсумку:	50 (60,3)	26 (31,3)	4 (4,8)	3 (3,6)	38 (50,0)	29 (38,2)	7 (9,2)	2 (2,6)

Примітка до табл. 3.5:

П – початковий рівень сформованості показника рефлексивно-аналітичного сегменту умінь СПД;

С – середній рівень сформованості показника рефлексивно-аналітичного сегменту умінь СПД;

ВС – вищий за середній рівень сформованості показника рефлексивно-аналітичного сегменту умінь СПД;

В – високий рівень сформованості показника рефлексивно-аналітичного сегменту умінь СПД .

Адже лише 7 студентів експериментальної (4 особи – вищий за середній і 3 – високий) та 9 студентів контрольної (7 осіб - вищий за середній і 2 особи – високий) груп мають достатні навички об’єктивного самоаналізу, самоконтролю та самокорекції СПД за допомогою інформаційних технологій.

Узагальнена інформація щодо рівнів сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп подається в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи, (%, перший констатувальний зріз)

№	Сегмент умінь СПД студентів	Рівні сформованості
		Експериментальна група, 83 особи				Контрольна група, 76 осіб
		П	С	ВС	В	П	С	ВС	В
1	Когнітивно-афективний	18 (21,7)	37 (44,6)	25 (30,1)	3 (3,6)	16 (21,0)	38 (50,0)	17 (22,4)	5 (6,6)
2	Когнітивно-змістовий	42 (50,6)	33 (39,8)	7 (8,4)	1 (1,2)	35 (46,1)	27 (35,5)	13 (17,1)	1 (1,3)
3	Організаційно-праксіологічний	6 (7,2)	40 (48,2)	28 (33,7)	9 (10,9)	7 (9,2)	41 (53,9)	21 (27,7)	7 (9,2)
4	Рефлексивно-аналітичний	50 (60,3)	26 (31,3)	4 (4,8)	3 (3,6)	38 (50,0)	29 (38,2)	7 (9,2)	2 (2,6)
	У підсумку:	29 (34,9)	34 (40,9)	16 (19,4)	4 (4,8)	24 (31,6)	34 (44,7)	14 (18,4)	4 (5,3)

Примітка до табл. 3.6:

П – початковий рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів;

С – середній рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів;

ВС – рівень, вищий за середній;

В – високий рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

Частиною констатувального експерименту першого порядку стала інформація щодо особливостей застосування викладачами дисциплін циклу професійної та практичної підготовки інформаційних технологій у навчальному процесі (перший блок) та інформація щодо особливостей організації самостійно-пізнавальної діяльності студентів (другий блок). Ці відомості отримувалися внаслідок співбесід з викладачами. Нижче наводимо основні позиції співбесід.

Перший блок: особливості застосування викладачами дисциплін циклу професійної та практичної підготовки інформаційних технологій у навчальному процесі.

1. Визначте ступінь обладнаності навчального процесу (за провідними формами) сучасними компютерними засобами, які дозволяють застосовувати інформаційні технології (незадовільний, задовільний, оптимальний з точки зору реалій сьогодення):

1. лекційні заняття;

2. семінарські заняття;

3. практичні заняття;

4. лабораторні заняття;

5. виробнича практика студентів.

2. У процесі лекційних занять за Вашим навчальним курсом Ви найчастіше використовуєте:

1. заздалегідь підготовлені комп’ютерні презентації;

2. укладене самостійно слайд-шоу;

3. комплекс мультимедійних засобів;

4. послуговуюся інтерактивною дошкою;

5. інші варіанти.

3. У процесі практичних та семінарських занять регулярно застосовується:

1. сучасне програмне забезпечення, що оновлюється мною кожен семестр;

2. апробоване програмне забезпечення, що застосовується в навчальному процесі протягом останніх років;

3. те програмне забезпечення, яке пропонує мультимедійна лабораторія.

4. Сучасні комп’ютерні технології в освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу є:

1. основним засобом навчання;

2. допоміжним засобом навчання, преш за все, засобом унаочнення навчальної інформації та представлення її в оптимальному вигляді;

3. стрижнем оптимізації та інтенсифікації змістових і процесуальних компонентів навчально-виховного процесу вищої школи.

5. Якщо застосування сучасних інформаційних технологій не допомогло досягненню висунутої мети лекційного чи семінарського заняття, потрібно простежити:

1. чи враховано закономірності пізнавальної діяльності студентів, логіку застосування різних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності;

2. чи було здійснено попередній перегляд екранних (мультимедійних) матеріалів з метою встановлення відповідності темі та структурі лекційного (семінарського ) заняття;

3. чи підготовлено пояснення окремих фрагментів та кадрів;

4. чи забезпечувалось оптимальне поєднання слова викладач а та екранних засобів;

5. чи здійснювалась попередня установка на сприймання основних мультимедійних елементів, ґаблищ, слайдів;

6. чи ставилися викладачем проблемні запитання студентам після (по ходу) перегляду комп’ютерної презентації, відеофільму.

Другий блок: особливості організації самостійно-пізнавальної діяльності студентів на ґрунті застосування ІТ:

1. Результативність самостійно-пізнавальної діяльності сучасних студентів безпосередньо залежить від:

1. ступеню сформованості пізнавального інтересу до змісту та завдань самостійної діяльності;

2. розуміння мети (для задоволення професійних потреб, особистого саморозвитку тощо) та характеру (репродуктивний, творчий) цієї діяльності;

3. наявності оптимальних умов самостійно-пізнавальної діяльності, перш за все, сучасного інформаційно-комп’ютерного забезпечення;

4. ступеню сформованості у студентів уміння використовувати всі необхідні джерела інформації;

5. ступеня впливу самостійно-пізнавальної діяльності на емоційну та інтелектуальну сферу студентів

2. Якщо застосовані методи організації самостійно-пізнавальної діяльності студентів не забезпечили повноцінних знань, потрібно:

1. з’ясувати, чи виконували методи навчання стимулювальну і корекційну функції;

2. наскільки ефективно застосовувалися інформаційні технології, зумовлені специфікою предмета;

3. чи правильно визначено функції інформаційних технологій в самостійно-пізнавальній діяльності студента.

3. Якщо обрані інформаційні технології суттєво не змінили процедурні аспекти самостійно-пізнавальної діяльності студентів, варто проаналізувати відповідність цих технологій:

1. цілям і задачам самостійно-пізнавальної діяльності;

2. дидактичним закономірностям та принципам;

3. змісту самостійно-пізнавальної діяльності;

4. умовам та відведеному часу;

5. навчальним можливостям студентів (віковим фізичним та психічним особливостям, рівню підготовленості студента до сприйняття певного навчального матеріалу, особливостям студентської групи)

6. індивідуальному професійно-особистісному досвіду викладача (рівнем теоретичної та практичної підготовки до застосування ІТ, особистим якостям та професійним умінням).

Ми також розробили і використали анкету для викладачів «Застосування інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи» (див. додаток Б).

Аналітична обробка діагностичної інформації першого констатувального етапу дослідницько-експериментальної роботи надає нам підстави для твердження: рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності потребує певних формувальних упливів, окремі показники сегментів – розвитку та оптимізації. Обробка інформації, отриманої внаслідок співбесід та анкетування викладачів, дозволяє стверджувати: інформаційні технології застосовуються під час викладання більшої частини фахово орієнтованих дисциплін, проте викладачі, у переважній більшості, вбачають в них лише сучасний засіб представлення (унаочнення) навчальної інформації. Інформація про способи й особливості застосування студентами інформаційних технологій у ході самостійної діяльності залишається поза увагою викладачів, так само, як і інформація про ступінь оволодіння студентом оптимальними методами та прийомами пошукової роботи в мережі.

Зібрані дані у сукупності з інформацією, отриманою від викладачів про особливості застосування ІТ дозволили реалізувати другий, формувальний етап дослідницько-експериментальної роботи, опис якого ми наводимо в наступному підрозділі.