Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь спд студентів експериментальної та контрольної груп (кількісно та у відсотках, перший констатувальний зріз)

	Показники КАС / рівні сформованості	Рівні сформованості
		Експериментальна група, 83 особи				Контрольна група, 76 осіб
		П	С	ВС	В	П	С	ВС	В
1	Стійкість, тривалість пізнавальних інтересів	22 (26,5)	39 (47,0)	22 (26,5)	0 (0,0)	19 (25,0)	43 (56,6)	12 (15,8)	2 (2,6)
2	Широта пізнавальних дій	15 (18,1)	27 (32,5)	27 (32,5)	14 (16,9)	17 (22,4)	38 (50,0)	11 (14,5)	10 (13,1)
3	Гнучкість застосування пізнавальних дій	34 (41,0)	37 (44,6)	12 (14,5)	0	28 (36,8)	36 (47,4)	12 (15,8)	0 (0,0)
4	Інтелектуальні емоції	0	44 (53,0)	39 (47,0)	0	0	35 (46,0)	35 (46,0)	6 (7,9)
	У підсумку:	18 (21,7)	37 (44,6)	25 (30,1)	3 (3,6)	16 (21,0)	38 (50,0)	17 (22,4)	5 (6,6)

Примітка до табл. 3.2:

П – початковий рівень сформованості показника когнітивно-афективного сегменту умінь СПД;

С – середній рівень сформованості показника когнітивно-афективного сегменту умінь СПД;

ВС – вищий за середній рівень сформованості показника когнітивно-афективного сегменту умінь СПД;

В – високий рівень сформованості показника когнітивно-афективного сегменту умінь СПД .

І в контрольній, і в експериментальній групі кількісно домінують підгрупи студентів, що мають середній та вищий за середній рівні сформованості показників когнітивно-афективного сегменту. Таким студентам, як правило, властиві широта та гнучкість застосування пізнавальних дій в комп’ютерно-мережевому середовищі, вони відчувають певні позитивні інтелектуальні емоції від результативності такого пошуку, та пізнавальні інтереси (пов’язані з навчально-пізнавальною діяльністю) не відзначаються стійкістю і тривалістю. Показовим ж той факт, що в експериментальній групі взагалі відсутні студенти з високим рівнем сформованості цього показника, а в контрольній групі лише 2 студенти мають високий рівень сформованості стійкості та тривалості пізнавальних інтересів.

Рівень сформованості показників когнітивно-змістового сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів встановлювався за допомогою різних видів контролю (попереднього, поточного, комплексного, підсумкового, контролю залишкових знань та ін.) у процесі вивчення студентами дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, а саме: «Основи теорії транспортних процесів і систем», «Загальний курс транспорту», «Транспортні засоби», «Транспортне право», «Інформаційні системи і технології». Об’єктом оцінювання знань студентів був програмний матеріал дисциплін різного характеру і рівня складності. Здійснювалася перевірка розуміння і засвоєння визначеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно обробляти тексти, здатність осмислити зміст теми або розділу, вмінь привселюдно або письмово представити визначений матеріал (презентація). Такі показники когнітивно-змістового сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів, як повнота навичок аналізу, синтезу, комбінування навчально-пізнавальної інформації, здатність мислити науковими (теоретичними) поняттями та категоріями, здатність розпізнавати та відтворювати (частково або повною мірою) наукові концепції визначалися шляхом аналізу:

а) систематичності та активності роботи студентів на навчальних заняттях (рівень знань, продемонстрований під час виконання навчальних завдань, активність під час обговорення питань, результати виконання експрес-контролю, регулярність відвідування лекційних занять і т.п.);

б) результатів поточного оцінювання знань студентів (оцінюються виконані студентом індивідуальні завдання (розрахункова робота), сплановані викладачем за поточним модулем; міра та ступінь самостійності обробки навчальної теми у цілому або окремих питань теми у ході самостійної роботи; самостійне проведення розрахунків і т.п.)

в) виконання підсумкових модульних завдань. При виконанні модульних (підсумкових) завдань оцінювалися теоретичні знання і практичні уміння, яких набули студенти після засвоєння програмного матеріалу окремого модуля; модульний контроль проводиться у письмовій формі та складається з декількох питань та практичного завдання.

Інформація першого констатувального зрізу про рівень сформованості основних показників когнітивно-змістового сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп міститься в таблиці 3.3, що подається нижче.

Таблиця 3.3