Сегментний аналіз критеріїв та показників сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів

№	Сегмент умінь СПД студентів	Критерії	Показники
1	Когнітивно-афективний	Усталеність пізнавальних інтересів	Стійкість та тривалість пізнавальних інтересів; Широта та гнучкість застосування студентом пізнавальних дій в комп’ютерно-мережевому середовищі; Позитивні інтелектуальні емоції.
		Широта спектру пізнавальних дій
		Гнучкість пізнавального пошуку
		Наявність інтелектуальних емоцій
2	Когнітивно-змістовий	Категоризаційність мислення	Повнота навичок аналізу, синтезу, комбінування навчально-пізнавальної інформації; Здатність мислити науковими поняттями та категоріями; Здатність розпізнавати та відтворювати (частково або повною мірою) наукові концепції.
		Концептуалізаційність мислення
		Понятійність мислення
3	Організаційно-праксіологічний	Організаційні навички загальної навчальної діяльності	Сформованість стратегій продуктивної навчально-пізнавальної діяльності; Навички здійснення результативної пізнавально-пошукової діяльності в мережі Iniernet.
		Орієнтово-пошукові навички
		Саморегуляція СПД
4	Рефлексивно-аналітичний	Самоаналіз СПД	Навички об’єктивного самоаналізу змісту та процесу СПД; Навички самоконтролю та самокоректування самостійно-пізнавальної діяльності за допомогою сучасних комп’ютерно-мережевих засобів.
		Самоконтроль СПД
		Самокоректування СПД

Організаційно-праксіологічний сегмент умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів втілюється у такі критерії, як організаційні навички загальної навчальної діяльності та орієнтовно-пошукові навички, а аткож критерій саморегуляції СПД.

Критеріями сформованості рефлексивно-аналітичного сегменту УСПД є навички самоаналізу, самоконтролю та коректування.

Досліджуване явище, - уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів, - у сукупності показників кожного сегменту в своїй динаміці та розвитку проходить чотири стадії: початкового формування, або інформаційний, інтенсивного формування, коригування, стадія творчого прояву. У відповідності зі стадіями визначаємо чотири рівні сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів: початковий, середній, вищий за середній, високий.

Дослідницько-експериментальну роботу з перевірки висунутої гіпотези ми здійснили на базі Національного транспортного університету та …

Приступаючи до розробки методики експерименту, ми зважали на рекомендації педагогів та психологів про особливості конструювання вибіркових груп.

Як відомо, розрізняють чотири основні варіанти конструювання вибіркових груп:

1. відбір двох груп (експериментальної і контрольної), яким створюють різні умови (незвідані вибірки);

2. формування однієї групи, поведінку якої вивчають в експериментальних і контрольних умовах (зв’язані вибірки);

3. конструювання груп методом «попарного еквівалентного відбору»;

4. змішаний варіант, за якого усі групи перебувають у різних умовах (застосовується при плануванні факторного експерименту) (В.Руденко, М. Руденко [, с.36]).

Нами було обрано перший варіант. Також ми зважали на те, що вибірка повинна відповідати таким критеріям: операціональної валідності – її повинен визначати предмет і гіпотеза дослідження, вона може мати мінімальне відхилення від ідеальної групи; еквівалентності випробовуваних (внутрішня валідність) – враховують значущі відмінності груп і осіб; репрезентативності (зовнішня валідність) – її визначають такі чинники, як вид статистичних заходів і вибрана достовірність прийняття (відхилення) гіпотези.

Чисельність (обсяг) експериментальної вибірки є одним з найважливіших статистичних параметрів, який визначає число ступенів валідності. Обсяг вибірки може варіюватися від однієї особи до декількох тисяч, обсяг окремої групи (експериментальної або контрольної) – до 100 осіб. В. Руденко та Н. Руденко вважають, що рекомендована чисельність груп має бути не менше 30-35 осіб. За такого обсягу коефіцієнти кореляції, вищі за 0,35, є значущими на рівні а = 0,05.

Було визначено склад контрольної та експериментальної груп: контрольну групу склали 76 студентів Національного транспортного університету (м. Кривий Ріг), експериментальну – 83 студента …, три академічні групи (у підсумку в експериментальній роботі брали участь 159 осіб).

На першому етапі дослідницько-експериментальної роботи здійснювався констатувальний експеримент першого порядку. Його мета: визначити вихідний рівень сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп.

Завдання констатувального експерименту:

1. Дібрати, розробити (у разі потреби) діагностичні методики, спрямовані на визначення рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

2. Застосувати дібрані діагностичні методики у практичній діагностичній роботі зі студентами контрольної та експериментальної груп.

3. Узагальнити зібрані експериментальні дані за допомогою методів математичної статистики.

4. Здійснити порівняльний аналіз рівня сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп.

У доборі діагностичних методів та методик ми керувалися вимогою оптимального сполучення власне діагностики особливостей самостійно-пізнавальної діяльності студентів, зокрема, тієї, що здійснюється за допомогою ІТ, та діагностики особливостей індивідуального розвитку на етапі інтенсивного фахового становлення (період навчання молодої людини у вищому навчальному закладі). Також брали до уваги зауваження І. Галян про те, що надійність і валідність діагностування дорослої людини забезпечується комплексним застосуванням діагностичних засобів, оскільки дорослість – най триваліший період життя людини, впродовж якого вона досягає найвищого рівня в розвитку Я-концепції, самостверджується в професії, суспільстві, виявляє піклування про себе та близьких. У майбутньому теперішнього студента чекають неминучі вікові кризи, спричинені послабленням психофізичних функцій, зниженням можливостей, зміною провідних видів діяльності, соціального статусу. Та, попри неприємні переживання і втрати, людина збагачується життєвим досвідом, обирає адекватні ролі в нових реаліях тощо. І саме період навчання молодої людини у вищому навчальному закладі, вступ у дорослість створює передумови цієї адекватності, є запорукою створення сім’ї та сімейних стосунків, успішної кар’єри, виконання батьківських функцій, творчих досягнень тощо, тож «технологія діагностування доросних людей, вибір методів цієї роботи детермінуються їх соціально-психологічними особливостями» [гал, с.337]

Нижче надаємо стислий опис діагностичних дій, що здійснювалися протягом першого етапу дослідницько-експериментальної роботи (констатувальний експеримент першого порядку).

Рівень сформованості показників когнітивно-афективного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів визначалися за допомогою включеного спостереження за особливостями навчально-пізнавальної діяльності студентів, анкетування (прямі та непрямі опитувальники), виконання завдань діагностичного характеру. Зокрема, такий стан сформованості такого показника когнітивно-афективного сегменту вмінь СПД студентів, як широта та гнучкість застосування пізнавальних дій в комп’ютерно-мережевому середовищі, висновок робився внаслідок обробки інформації, зібраної шляхом анкетування. В анкеті, запропонованій до уваги студентів, визначалося:

• кількість часу на добу, який витрачає студент, перебуваючи в internet-середовищі;

• із вказаного часу той часовий відрізок, який витрачається власне на самостійну навчальну діяльність;

• якими сучасними internet-пошукувачами користується студент;

• якими освітніми сайтами, пов’язаними з навчальною діяльністю та специфікою майбутньої професійної діяльності, послуговується студент;

• чи бере участь у студентських internet-конференціях за профілем фахової підготовки (вказати тему конференції, місце та дату проведення, конкретизувати форму участі).

У ході співбесід зі студентами контрольної та експериментальної груп зважалося на специфіку майбутньої професійної діяльності, відповідальність за безпеку інших людей, ставлення до розв’язання складних професійних ситуацій, професійних випробовувань. Природне прагнення молодої людини до незалежності і самостійності у прийнятті рішень повинно оптимально сполучатися з усвідомленням технічних наслідків того чи іншого рішення з урахуванням безпеки життєдіяльності людей в обраній професійній галузі.

Аналітична обробка зібраної інформації за допомогою методів математичної статистики (відсоткове значення, середнє арифметичне) дозволила визначити міру сформованості таких показників, як стійкість та тривалість пізнавальних інтересів (за градацією стійкі, тривалі – епізодичні, нетривалі) широта та гнучкість застосування студентом пізнавальних дій в комп’ютерно-мережевому середовищі. Сформованість показників когнітивно-афективного сегменту умінь самостійно-пізнавальної діяльності аналізується в таблиці 3.2, що подається нижче.

Таблиця 3.2