2.2.3. Оновлення змісту спд засобами інформаційних технологій.

Власний багаторічний досвід педагогічної діяльності у вищій школі, узагальнення власних спостережень за особливостями застосування новітніх комп’ютерних засобів та технологій дозволяє констатувати: уявлення про те, що значна частина нового змісту освіти фактично повинна будуватися на нових способах навчальної роботи студента і викладача, озброєних засобами нових інформаційних технологій, доволі повільно проникає у свідомість викладацького складу. Між тим, як зазначає В. Биков, проникнення інформаційних технологій до навчального процесу створює гарні передумови для кардинального оновлення не лише технологійних, а й змістово-цільових складників навчання, що виявляється у суттєвому збагаченні системи дидактичних прийомів і засобів навчання, у застосуванні нетрадиційних педагогічних технологій, заснованих на використанні комп’ютерів [].

Оновлення змісту СПД здійснюється завдяки використанню:

• комп’ютерних навчальних та тренувальних систем (А.Захарова [], І. Шелевицький []);

• програмних засобів пізнавального характеру (Р.Гуревич [], А.Захарова []);

• інструментальних комп’ютерних засобів універсального характеру: e-mail, Skype та ін. (Є.Полат [], А.Захарова [], Р.Гуревич []);

• використання можливостей віртуального представництва вищого навчального закладу, окремих факультетів та кафедр (О. Андреєв []).

Як відомо, створення власне навчальних комп'ютерних засобів йшло на основі ідеї програмованого навчання (Б.Скіннер []). Та у плині часу ідеї першовідкривачів програмованого навчання зазнали змін та нових відгалужень, пов’язаних зі швидким оновленням інформаційних технологій. Деталізуємо особливості та специфіку оновлення змісту самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.

«З використанням інформаційних технологій можливості організації самостійної роботи студентів розширюються, – зазначає М. Фіцула. – Самостійна робота з дослідницькою і навчальною літературою на паперових носіях зберігається як важлива ланка самостійної роботи загалом, але її основу тепер становить самостійна робота з навчальними програмами, тестуючи ми системами, інформаційними базами даних» [ , с. 260]. Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі залежить від успішності розв’язання завдань методичного характеру, підкреслює дидакт, пов’язаних з інформаційним змістом (новітнім програмним забезпеченням) і способом використання автоматизованих систем навчання [].

Розробка спеціалізованих програм звичайно передбачає вирішення цілком певних завдань комп'ютеризації навчального процесу. Наявні мультимедійні можливості вищих навчальних закладів дозволяють доцільно структурувати зміст навчального матеріалу, включати демонстрації слайдів, слайд-шоу, комплекси індивідуалізованих питань для оцінки ступеня розуміння навчального матеріалу, забезпечуючи таким чином миттєвий зворотний зв'язок. Комп’ютерні освітні системи звичайно базується на інструментальному середовищі - комплексі комп'ютерних програм, що надають користувачам (викладачам і студентам), які не володіють мовами програмування, широкі можливості. Водночас, саме у такий спосіб формуються складники сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів. Назвемо деякі можливості :

• викладач уводить різнобічну інформацію (теоретичний і демонстраційний матеріал , практичні завдання, питання для тестового контролю) у базу даних і формує сценарії для самостійно-пізнавальної діяльності студента;

• студент у відповідності зі сценарієм (обраним їм самим із запропонованих викладачем) працює з навчально-методичними матеріалами програми;

• комп’ютерний контроль (про його особливості мова піде нижче) засвоєння знань забезпечує необхідний зворотний зв'язок , дозволяючи обирати студенту або призначати автоматично послідовність і темп самостійного освоєння навчального матеріалу;

• робота студента фіксується автоматично, інформація (підсумки тестування, підсумки вивчені теми) заноситься в базу даних;

• викладачу та студентові надається інформація про результати самостійно-пізнавальної роботи студента або певних груп студентів, у тому числі і в динаміці.

Можливості вищих навчальних закладів зазвичай дозволяють їм вести проектування таких інструментальних середовищ, орієнтованих на створення індивідуальних стратегій (сценарію) самостійно-пізнавальної діяльності студента. Вже сьогодні в системі вищої освіти розроблено безліч комп’ютерних навчальних програм з окремих навчальних дисциплін, що відрізняються оригінальністю, високим науковим і методичним рівнем .

Для формування когнітивно-афективного та когнітивно-змістового сегментів умінь самостійно-пізнавальної діяльності пропонуються різноманітні завдання евристичного характеру, в яких потрібно вирішити реальну проблему, вивчити взаємозв'язки і закономірності тих чи інших явищ, знайти принципи побудови різних структур і т.д. У цьому зв’язку на допомогу можуть прийти інструментальні програмні засоби пізнавального характеру, які ґрунтуються на принципі конструктора, що дозволяє створювати студентам власне розуміння нових концепцій, у межах яких надається можливість побудувати схему вирішення певної проблеми, часто візуалізовану. У ході цієї роботи студент демонструє розуміння нових знань і можливості нового застосування раніше отриманих знань. Подібні засоби відносять до категорії інтелектуальних навчальних систем, створення яких стає реальним завдяки інтенсивному росту можливостей персональних комп'ютерів (І.Захарова []).

Можливості сучасних програмних засобів такі, що при вмілому доборі завдань вони допомагають розвивати уяву, фантазію, інтуїцію, ініціативність студентів. Їх цілеспрямоване використання дозволяє розширити можливості освітнього середовища та вивести на новий рівень продуктивну пошуково-дослідницьку та творчу діяльність. Так, текстові редактори стимулюють роботу з виконання різних письмових завдань: творів, есе , рефератів тощо. Вони полегшують як їх первісне оформлення, так і наступні зміни і доповнення. Робота з такою програмою, з одного боку, прищеплює чисто технічні навички електронного набору та оформлення тексту. З іншого - це потужний інструмент, що мотивує студента до вдосконалення первинних результатів і досягнення нового продуктивного рівня виконаної роботи. Якщо ж робота виконується з використанням Internet, сучасних «хмарних технологій», то з'являється також можливість спільної роботи - внесення викладачем своїх зауважень безпосередньо в текст по ходу його створення. Звичайний текстовий редактор дозволяє використовувати в документах різні графічні зображення, підготовлені студентом за допомогою сканера або спеціальних програм, взяті з графічних бібліотек, що поширюються на компакт-дисках або в мережі Internet. Електронна форма подання матеріалів дозволяє організувати самостійну колективну роботу групи над спільним проектом з розрахунком на тривалий час (хронологія певних подій, періодична електронна газета або журнал та ін.) Дуже корисно також сформувати своєрідний електронний банк творчих робіт, який може використовуватися як викладачем для аналізу та узагальнення результатів навчання , так і студентами для виконання комплексних дослідницьких робіт.

Для реалізації самостійно-пізнавальних завдань евристичного і дослідницького характеру велике значення має доступність засобів, необхідних для аналізу та узагальнення наявної інформації. Це можуть бути і результати вимірювань різних параметрів в ході лабораторного експерименту, і дані певного опитування або психологічного тестування, які необхідно обробити, проаналізувати і узагальнити тощо. Найбільш доступним універсальним засобом у самостійних завданнях такого різновиду, який дозволяє виявити наявні закономірності та математичні тенденції, підштовхнувши студента до правильного розв’язання, розуміння певних залежностей і закономірностей, є електронні таблиці. Програми, що відносяться до цієї категорії (наприклад , Microsoft Excel) , дають можливість без вивчення мов програмування виконувати розрахунки за складними формулами, які містять перевірку різних умов і реалізують циклічні алгоритми і розгалуження (наприклад , знайти суму або кількість чисел , що задовольняють певній умові) [зах]. Результати обчислень оновлюються автоматично, при зміні входять у формулу параметрів. За даними таблиць можна побудувати графік або діаграму. Саме комп’ютерні засоби дозволяють перебудувати процес навчання таким чином, щоб основним видом діяльності студентів стала осмислена творча інтерпретація професійно значущих знань, умінь та навичок, взаємодія, сутність якої – обмін інформацією пізнавального та афективно-оцінного плану.

Вибір оптимального графіку чи діаграми також може стати самостійним завданням. Діаграми і графіки не є статичними - щоразу при зміні даних, що використовуються при їх побудові, вони змінюють свою конфігурацію. Всі перераховані особливості роблять електронні таблиці оптимальним інструментом для комп'ютерного моделювання. Включаючи вбудований пакет, призначений для статистичного аналізу даних, знаходження оптимальних рішень тощо, електронні таблиці скорочують час, необхідний для обчислень і дозволяють приділити більше зусиль постановці завдань і дослідженню результатів. Застосування електронних таблиць завдяки строгості подання вихідних даних і формул , необхідних для отримання результату, сприяє розвитку алгоритмічного мислення, структурованого, системного підходу до подання будь-якої інформації та розв’язання висунутої проблеми. Використання графічних редакторів виводить на якісно новий рівень оформлення творчих робіт, відкриває нові можливості для інтелектуального самовираження студентів, відповідно, їх позитивної мотивації до виконання самої роботи і використання комп’ютера. Програми для створення комп'ютерних презентацій грають аналогічну роль для усного представлення студентом результатів самостійно-пізнавальної діяльності.

Важлива роль в оновленні змісту самостійно-пізнавальної діяльності засобами інформаційних технологій належить консультаціям, які ускладнюються з погляду дидактичних цілей: вони зберігаються як самостійні форми організації навчального процесу і водночас є елементами інших форм навчальної діяльності. Консультації з предмету, процедурні консультації, пов’язані з особливостями виконання студентами робіт навчально-дослідницького характеру (курсові проекти, творчі роботи, кваліфікаційні, магістерські роботи тощо) дозволяють викладачу активувати такі інструментальні засоби універсального характеру, як e-mail, Skype, ICQ , що забезпечують спілкування студента з викладачем в приватній формі.

Електронна пошта (e-mail ) - це асинхронна комунікаційне середовище: для отримання повідомлення не потрібно узгоджувати час і місце отримання з відправником, і навпаки. Як відомо, електронна пошта може використовуватися як для зв'язку між двома абонентами, так і для з'єднання одного - багатьох одержувачів. Ці особливості її роботи доцільно використовувати для встановлення зворотного зв'язку між викладачами або навчальними програмами і одним або декількома студентами незалежно від їх фізичного розташування. Необхідно зауважити , що освітні можливості e - mail найбільш доступні з усіх інформаційних та телекомунікаційних технологій і в той же час найбільш недооцінені. Спеціальні поштові програми засновані на подібних принципах , і, відповідно, для користування електронною поштою не потрібно серйозної професійної підготовки. Електронна пошта має дуже широкі можливості для поліпшення якості освітнього процесу, - це і засіб додаткової підтримки навчально-пізнавальної діяльності, що надає чудові можливості спілкування студентів з викладачем і один з одним (причому - конфіденційного спілкування) , і засіб управління ходом освітнього процесу. І. Захарова пише про те, що допомогою електронної пошти викладач може негайно поширити відповіді на питання, що найбільш часто виникають у студентів, причому не тільки для тих, хто запитував, але і всіх інших; електронна пошта дозволяє зняти бар’єри , що заважають студентам ставити питання, пов'язані з проблемами, що лежать поза досліджуваною дисципліною, навчальним курсом, розділом програми [зах]. Електронна пошта може якісно змінити управління самостійно-пізнавальною діяльністю студентів, надаючи можливість завчасно поширювати результати позачергової або чергової атестації, розпорядження та іншу інформацію адміністративного характеру. За допомогою тієї ж електронної пошти студенти можуть пояснити причини своєї відсутності на заняттях і отримати індивідуальний пакет завдань тощо. Таке використання електронної пошти створює у студента відчуття особистого контакту як з викладачами, так і один з одним. Викладачу бажано повідомляти адресу електронної пошти з тим, щоб студент мав можливість якщо і не отримати консультацію, то принаймні поставити питання у разі виникнення ускладнень під час самостійно-пізнавальної діяльності. Використання електронної пошти дозволяє підвищити ефективність самостійно-пізнавальної діяльності у роботі з великим потоком студентів, - є можливість організувати обговорення питань, які направляються електронною поштою, підготувати заздалегідь питання до Веб-семінару тощо. Звичайно, необхідно врахувати те, що не всі студенти добровільно включаються в такий вид самостійно-пізнавальної діяльності, у такому разі потрібна специфічна система заохочення. Електронна пошта нині є обов'язковим інструментом кожного педагога [].

Віртуальне представництво навчального закладу в мережі в сучасних умовах представляє собою взаємопов’язаний набір сервісних служб (програмних модулів), який забезпечує можливість підготовки і проведення навчального процесу та реалізації функціональних обов'язків будь-якої категорії користувачів, головними з яких є викладач і студент (О.Андреєв []). Склад і зміст інформаційних ресурсів визначається самим навчальним закладом, а набір сервісних служб - типовим програмним забезпеченням. Адміністрування віртуального представництва веде базовий навчальний заклад. Основні структурні блоки віртуального представництва, що відносяться до навчального процесу, включають у себе електронну бібліотеку; електронний деканат; електронну кафедру. У ході здійснення самостійно-пізнавальної діяльності студенти звертаються до електронного представництва з різних питань: на сайтах кафедр розміщуються навчальні програми, завдання для самостійної роботи, орієнтовна тематика курсових, кваліфікаційних, магістерських робіт, списки рекомендованої літератури до певного навчального курсу, відомості про викладачів тощо.

Для ефективного використання ресурсів ІТ потрібен нерозривний зв'язок між ними і традиційними навчально-методичними матеріалами. Доречно викладачам при підготовці навчальних посібників, методичних рекомендацій забезпечувати дискетами або компакт-дисками з тренувальними програмами або тестами за своєю дисципліною, моделюючими програмами тощо, зазначає І.Захарова []. Нині розповсюджений шлях - розміщення електронних ресурсів, що доповнюють друковані видання, на Web-сайті навчального закладу.

Ще один важливий напрям оновлення змісту СПД засобами ІТ – використання резервів сучасних медіаресурсів з дидактичною метою. Нині у вітчизняний науковий простір увійшов навіть новий феномен – медіа-дидактика як навчання на основі застосування медіаресурсів . Саме таке визначення дає Г. Онкович, указуючи при цьому, що медіадидактика є частиною медіаосвіти – процесу розвитку та саморозвитку особистості за допомогою та на матеріалі засобів масової комунікації [, с.24]. У площині розв’язання проблеми нашого дослідження йдеться про те, як найбільш ефективно використовувати медіатексти та медіаінформацію у підготовці майбутніх фахівців. Використання різних комунікативних джерел з метою підвищення професійної грамотності та компетентності майбутніх фахівців спирається саме на розвиток умінь самостійно-пізнавальної діяльності. Нові мережеві інформаційні та комунікативні системи пронизують усе наше життя. Як частина довкілля, вони впливають на просвітництво, освіту й виховання, складають серйозну конкуренцію школі та університету [медіадид, с.10]. Візуальне перекодування навчальної інформації на ґрунті використання сучасних медіаресурсів дозволяє одночасно досягти навчально-методичних та пізнавально-дидактичних результатів в оновленні змісту СПД. Цілком слушним видається прогноз тих науковців (Р. Бужикова, Н. Духаніна, Г. Онкович та інші), які стверджують, що роль медіаосвіти та відповідних її методик найближчим часом зросте, їм належатиме одне з провідних місць у навчальному процесі, оскільки завдяки їм посилюється соціальна взаємодія між членами соціуму, саме завдяки їм здобувається освіта нового рівня.

Оновлення змісту СПД засобами інформаційних технологій – доволі складний процес, в якому провідне місце займає управління навчально- пізнавальною діяльністю. ІТ забезпечують раціональне використання навчального часу як викладачем під час занять, так і студентом у ході самостійної роботи. Увесь зміст навчального матеріалу викладений (запрограмований) у чіткій послідовності, що дозволяє суб’єктам навчального процесу уникнути відволікань від головної навчальної мети, стимулює зосередженість. Побіжно зауважимо, що відкриваються нові можливості у використанні нових різновидів навчальних завдань, поданих в сучасній комп’ютерній оболонці, використанні інтенсивної форми подачі навчального матеріалу для запам’ятовування, візуального виокремлення засобами розміру шрифту та кольоровою гамою головної думки тексту (формул, положень тощо), систематизації поданого матеріалу, порівнянь динаміки засвоєння.

Інтерактивна дошка – Smart Board – це сенсорний інтерактивний екран, що підключається до комп'ютера. Картинку з комп'ютера на інтерактивну дошку передає мультімедійний проектор, підключений до цього комп'ютера. Досить дотику до поверхні дошки, щоб почати роботу в інтерактивному середовищі. За типом організації інтерфейсу (способу взаємозв’язку користувача (учня, вчителя) і комп’ютера можна виділити навчальні мультимедіа-ресурси зі зворотним зв'язком з користувачем (інтерактивні) і без нього [50].

Ресурси без зворотного зв'язку призначені тільки для викладу матеріалу певними способами за передбаченими сценаріями. Інтерактивні ресурси передбачають навчальний процес, заснований на взаємодії з тим, кого навчають. Сценарій викладу може бути змінений залежно від успіхів навчання й побажань користувача. За його ж бажанням може бути сформований власний сценарій. Навчання може проходити у вигляді рольової гри з оцінкою дій користувача. Можуть ставитись віртуальні експерименти із заданими умовами. У ресурсі може бути передбачена можливість запису дій порівняння їх з оптимальними (наприклад, відповіді на завдання контрольної програми, запис доповаіді та її прослуховування ).