44

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ПІБ

УДК

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

САМОСТІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук,

професор

Кривий Ріг-2014

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………	3
ВСТУП ……………………………………………………………………….	5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМОСТІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів» ……………………………	15
1.2. Феномен умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів у світлі історико-дидактичних розвідок ……………………………………..	26
1.3. Розробка сегментно-елементної структури вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів та класифікація різновидів …………..	32
Висновки до розділу 1 ………………………………………………..	45
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СУКУПНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМОСТІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1. Аналіз особливостей використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи ………………………..	48
2.2. Обґрунтування сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів на ґрунті використання сучасних інформаційних технологій ……………………..	71
2.2.1. Доцільне мотивування СПД студентів засобами інформаційних технологій………………………………………………….
2.2.2. Інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій…………………………………………………
2.2.3. Оновлення змісту СПД засобами інформаційних технологій …………………………………………………………………..
2.3.4. Використання новітніх різновидів контролю СПД на основі інформаційних технологій………………………………………..
2.3.5. Оптимізація застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів…….
2.3. Модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій ………………………………………………… Висновки до розділу 2 ……………………………………………….	121
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ СУКУПНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМОСТІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
3.1. Діагностика сформованості вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів …………………………………………………………	124
3.2. Програма апробації сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів ………
3.3. Підбиття підсумків дослідницько-експериментальної роботи та інтерпретація отриманих результатів …………………………
Висновки до розділу 3 ………………………………………………
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………
ДОДАТКИ .....................................................................................................

Список умовних скорочень

ІТ - інформаційні технології;

КАС – когнітивно-афективний сегмент;

КЗС – когнітивно-змістовий сегмент;

НД – навчальна діяльність;

НПД – навчально-пізнавальна діяльність;

ОПС – організаційно-праксіологічний сегмент;

РАС – рефлексивно-аналітичний сегмент;

СПД – самостійно-пізнавальна діяльність;

УСПДС – уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів;

ВСТУП

Соціально-економічні й політичні тенденції перших десятиліть ХХІ століття налаштовують людину на постійні зміни, докладання індивідуальних зусиль в опануванні нових засобів виробництва, новітніх інформаційно-комп’ютерних можливостей поза залежності від галузі, в якій індивід реалізує свої професійні та особистісні потенції. Гасло «освіта впродовж життя», що виникає й реалізується на тлі Болонської угоди та євро інтеграційних документів, є об’єднавчим для навчальних закладів, науковців, викладачів та студентів. Адже за період навчання у вищому закладі освіти сучасний студент повинен не лише засвоїти певну суму знань, фахово важливу інформацію, опанувати певні практичні уміння та навички та використовувати їх у професійній діяльності, а й призвичаїтись самостійно пізнавати новітню інформацію, аналізувати широкий спектр проблем, пов’язаних з розвитком певної галузі у сучасних швидкозмінювальних умовах, ураховувати глобальні впливи та тенденції. Під час Бухарестського саміту (2012 р.) міністрів освіти європейських держав європейський комісар з освіти, культури, багатомовності та молоді А. Вісіліу зазначила, що економічна та фінансова криза є великим викликом для освітніх систем по всій Європі, але одночасно це можливість для всіх країн працювати краще, - майбутні робочі місця потребуватимуть людей з кращими навичками, і для того, щоб бути конкурентоспроможними на світовому рівні, національні освітні системи повинні слідувати спільній програмі реформ: «Європа потребує більшої кількості кращих випускників. Ми маємо бути впевненими, що використовуємо талант наших людей та надаємо випускникам навички, які й вони, і роботодавці потребують для перезапуску економік» [].

Тож найважливішим професійно-особистістісним новоутворенням, що виникає у період навчання молодої людини у вищому закладі освіти, повинні стати уміння самостійно-пізнавальної діяльності.

Класикою вітчизняної та світової педагогічної думки нині вважаються наукові роботи фундаторів діяльнісного підходу в педагогіці та психології, - А.Леонтьєва, П. Гальперіна, Л.Ельконіна, О.Леонтьєва, Б.Ломова, А.Петровського, Л.Фрідмана.

Проблема формування пізнавальної самостійності та самостійно-пізнавальної діяльності індивіда ґрунтовно досліджувалася науковцями з різних позицій. Пошуком шляхів стимулювання пізнавальної активності, пізнавального інтересу індивіда займались такі вчені, як В.Вергасов, Г.Шамова, Г.Щукіна, феномен самостійної пізнавальної діяльності та пізнавальної самостійності суб’єктів навчального процесу всебічно висвітлено в роботах М.Данілова, В.Ледньова, І.Лернера, М.Скаткіна, М.Сметанського, І.Підкасистого.

Сучасні українські вчені, - Я.Болюбаш, С.Гончаренко, З.Курлянд, В.Лозова, В.Мадзігон, О.Малихін, О.Молібог, О.Мороз, Н.Ничкало, О.Савченко, С.Сисоєва, М.Солдатенко, О.Цокур, - розробляють ґрунтовні теоретико-методологічні засади для формування самостійно-пізнавальної діяльності суб’єктів навчального процесу вищої школи.

В новітніх освітніх реаліях сучасного забарвлення означена проблема набуває на тлі залучення вітчизняної вищої школи у лоно Європейського освітнього простору. Вагомий внесок у визначення найбільш цінних професійних напрямів та загальної стратегії фахової підготовки студентів, організації навчального процесу у вищих навчальних закладах здійснено на ґрунті сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, О.Глузман, І.Зязюн, В.Кремень, В.Луговий, В.Майборода).

Широкий спектр професійних умінь, якими повинні оволодіти студенти за період навчання у вищому навчальному закладі, досліджено такими провідними дидактами, як С.Архангельський, В.Бондар, В.Євдокимов, І.Кобиляцький, І.Прокопенко, А.Хуторськой та інші. Власне проблема формування умінь самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін вивчається в дисертаційних дослідженнях …

Самостійно-пізнавальна діяльність суб’єктів навчального процесу є предметом історико-педагогічних розвідок (Н.Демяненко, В.Майборода, С.Соколова, О.Сухомлинська, Л.Хомич) та порівняльних студій (І.Богданова, О.Галус, О.Джуринський, М.Кларін, Л.Пуховська, Р.Роман, А.Сбруєва, Л.Шапошнікова та інші).

Широке коло дисертаційних досліджень присвячене проблемі пошуку умов формування пізнавальної самостійності, самостійно-пізнавальної діяльності (Г.Адамів, В.Гаранін, Н.Євтушенко, В.Зюбанов, І.Левіна, В.Логвіненко, С.Кустовський, С.Малихіна, В.Мичковська, О.Муковіз, Л.Тархова, Г.Шишмаренкова та інші).

Не зважаючи на широкоаспектність і ґрунтовність наукових розвідок, проблема формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів як одна із стрижневих дидактичних проблем сучасності не розв’язана остаточно. Адже процес набуття студентом фахових, професійно-особистісних умінь безпосередньо залежить від певного освітнього контексту. Уважаємо, що процес формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності сучасних студентів набуде результативності лише в ареалі використання новітніх інформаційних технологій. Саме інформаційні технології дозволяють переорієнтувати навчальний процес вищої школи на потреби суб’єктів навчання, стимулювати та постійно підкріплювати інтерес студентів до майбутньої професії, сприяють розкриттю індивідуально-творчого потенціалу, своєрідності та неповторності тих, хто навчає, і тих, хто вчиться.

Правова нормативна база застосування інформаційних технологій у вищій школі створена Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №905 «Про затвердження Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін» на 2005 –2011 роки і Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1153 «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006 –2010 роки». Ці документи визначають цілі і сучасні для системи освіти й науки України завдання щодо подальшого розвитку процесів упровадження інформаційних технологій.

У науково-теоретичній площині питання застосування сучасних досліднику інформаційних технологій виникає на тлі досліджень програмованого навчання (В.Аванесов, Б.Скіннер). З кожним роком збільшується кількість наукових досліджень, предметом вивчення яких є застосування інформаційних технологій задля покращення ефективності навчання суб’єктів навчального процесу, зокрема, студентів навчальних закладів різних рівнів акредитації. У працях Г. Атанова, В. Бикова, Р. Вернидуба, О. Волярської, Р. Гуревича, М.Кадемії, Є. Полат, В. Шаравіна, С.Щеннікова виокремлені теоретико-методологічні засади впровадження інформаційних технологій у сучасний навчальний процес вищої школи, такі науковці, як О.Берестнева, В.Козлов, Л.Коновалець, І.Шелевицький аналізують прикладні аспекти застосування інформаційних технологій у сучасному освітньому просторі.

Зона перетину інформаційних та педагогічних технологій виокремлена в працях В. Беспалько, М. Васильєва, В. Гузеєва, С. Кульневича, О. Падалки, В. Пікельної, С. Нісімчук. Та саме ця сфера є швидкозмінювальною, такою, що потребує постійного оновлення навково-теоретичного й методичного інструментарію. Такі сучасні тренди, як мобільність, соціальні мережі, хмарні технології та технології накопичення великих даних (Д.Шимків) вже зараз безпосередньо впливають на життя українського суспільства та на якісні характеристики вищої освіти.

Аналіз наукових праць, сучасної практики організації навчального процесу вищої школи, власний багаторічний досвід викладача дозволяє викоремити протиріччя, які є каталізаторами проблеми дисертаційного дослідження:

• між потребою сучасного українського суспільства у професіоналах-фахівцях, здатний самостійно діяти в обраній галузі, виявляючи ініціативу, наполегливість, активність, підприємницькі риси характеру за допомогою сучасних інформаційно-комп’ютерних засобів і недостатньо швидкими темпами застосування новітніх інформаційних технологій для формування професійно значущих новоутворень;

• між впровадженням телекомунікаційних проектів, використанням електронних навчальних курсів у процес навчання студентів і відсутністю відповідного методичного забезпечення інформаційно-програмних продуктів, створених на основі новітніх технічних засобів, що має наслідком ускладнення організації інтерактивної взаємодії в системі «студент - комп’ютер - викладач - студент».

Ці протиріччя спрямовують дослідницькі зусилля у русло пошуку дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

Усе, сказане вище, дозволяє сформулювати тему дисертаційної роботи «Дидактичні умови формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій». Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідницької роботи Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет»:

Об’єкт дослідження: процес формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

Предмет дослідження: сукупність дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.

Мета роботи: виявити, теоретично обґрунтувати та дослідницьким шляхом перевірити дієвість сукупності дидактичних умов формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.

Досягнення мети дисертаційного дослідження потребує розв’язання таких завдань:

1. на основі вивчення, аналізу та теоретичного узагальнення фахової літератури конкретизувати стан розробленості проблеми дослідження, надати визначення феномену умінь самостійно-пізнавальної діяльності, уточнити змістове наповнення цього феномену та розробити структуру умінь самостійно-пізнавальної діяльності студента;

2. надати аналіз особливостям застосування сучасних інформаційних технологій у практиці роботи вищої школи;

3. виявити та теоретично обґрунтувати сукупність дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студента;

4. дослідницько-експериментальним шляхом перевірити дієвість та ефективність визначеної сукупності дидактичних умов формування самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій.

Гіпотеза дисертаційного дослідження ґрунтується на твердженні про те, що процес формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів буде результативним, якщо у навчальному процесі вищої школи застосовано сукупність дидактичних умов, а саме:

• доцільно мотивується самостійно-пізнавальна діяльність засобами інформаційних технологій;

• здійснюється інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій;

• оновлюється зміст СПД засобами сучасних інформаційних технологій;

• використовуються новітні різновиди контролю самостійно-пізнавальної діяльності на основі інформаційних технологій;

• здійснюється оптимізація застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів.

Методологічну й теоретичну основи дослідження становлять ідеї вчених про особливості розвитку особистості в пізнавальній діяльності (І.Підкасистий, Г.Щукіна), закономірності організації навчального процесу у вищій школі (С.Архангельський, О.Вишневський, С.Вітвицька, І.Кобиляцький, А. Кузьмінський, З.Курлянд, В.Лозова, М.Фіцула, О.Цокур), загально дидактичні положення про застосування сучасних інформаційних технологій задля вдосконалення якості фахової підготовки (М.Башмаков, Б.Гершунский, В.А.Ізвозчиков, В.Лаптев, Л.Ю.Монахова, В.Г.Разумовский, І.В.Роберт, О.Н.Шилова, Г.Чепуренко и др.); формування особистості в навчальній діяльності (К.Абульханова-Славська, Н.Бордовська, Б.Ельконін, А.Маркова, А.Реан, В.Сластьонін)

Вихідні теоретичні положення дисертаційної роботи ґрунтуються на концептуальних засадах загальнодержавних нормативних документів, які регулюють здійснення навчального процесу у вищій школі (Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Проекті національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр).

З метою розв’язання висунутих завдань використано такі методи:

• теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, наукової, методичної літератури, державних освітніх стандартів для розгляду основних теоретичних питань проблеми формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів; уточнення поняттєво-категоріального апарату дослідження, а саме: понять пізнавальна діяльність, самостійно-пізнавальна діяльність, уміння самостійно-пізнавальної діяльності, технологія, інформаційні технології, дидактичні умови;

• емпіричні: педагогічне спостереження за особливостями здійснення навчального процесу у вищій школі, тестування, опитування, аналіз продуктів самостійно-пізнавальної діяльності студентів, аналіз педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів з метою уточнення процесуальних особливостей формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студенів;

• методи математичної статистики з метою аналізу діагностичної інформації першого та третього етапів дослідницько-експериментальної роботи та конкретизації кількісних залежностей між явищами та процесами, що відбуваються;

Експериментальна база дослідження: дослідження здійснювалося на базі Національного транспортного університету (м. Кривий Ріг) та …

На різних етапах дослідницько-експериментальною роботою було охоплено 160 осіб.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше:

• виявлено та теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційних технологій (доцільне мотивування самостійно-пізнавальна діяльність засобами інформаційних технологій; інтеграція навчальних дисциплін на ґрунті застосування інформаційних технологій; використовуються новітні різновиди контролю самостійно-пізнавальної діяльності на основі інформаційних технологій; здійснюється оптимізація застосування інформаційних технологій у руслі розвитку корекційно-моніторингових навичок студентів);

• розроблено структуру умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів, яка містить чотири сегменти: когрінивно-афективний, когнітивно-змістовий, організаційно-праксіологічний, рефлексивно-аналітичний ;

• визначено критерії та показники сформованості умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів.

Уточнено сутність інформаційних технологій та засоби

Подальшого розвитку та конкретизації набули поняття «самостійно-пізнавальна діяльність», «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів», «інформацій ні технології», «засоби інформаційних технологій».

Практичне значення отриманих результаті дослідження полягає у розробці програм та застосуванні у навчальному процесі вищої школи навчальних дисциплін «Інженерна та комп’ютерна графіка» (108 год.) та «Сучасні комп’ютерні технології» (189 год.), удосконаленні методики підготовки та проведення лекцій-візуалізацій, лекцій-презентацій, on-line-консультацій, розробки on-line-проектів тощо.

Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження, а також узагальнений експериментальний матеріал може бути використаний науковцями з метою подальшого дослідження шляхів формування умінь самостійно-пізнавальної діяльності студентів, вивчення особливостей застосування сучасних інформаційних технологій.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (довідка

Апробацію результатів дисертаційної роботи здійснено під час проведення педагогічного експерименту, а також шляхом оприлюднення теоретичних і практичних висновків та узагальнень під час виступів на таких конференціях:

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джеред ( найменувань, із низ7 – іноземними мовами), 7 додатків (обсяг - ). Робота містить 17 таблиць, 8 рисунків. Основний зміст дисертації викладено на 183 сторінках. Загальний обсяг роботи – … сторінок.