39

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

Розділі і. Теоретичне обгрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості г. С. Сковороди….…..6-21

1. Григорій Сковорода – уродженець України, філософ світового рівня………………………………………………………………….6-10

2. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині Г. Сковороди………………………………………………...……10-14

3. Філософські виміри життя у творчості Г.С.Сковороди: моральне задоволення і щастя……………………………………………….14-23

РОЗДІЛ II ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБМСТОСТІ ЗА СПАДЩИНОЮ Г. С. СКОВОРОДИ……………………………………..……………………….21-29

2.1 Методики дослідження соціальної спрямованості особистості..23-25

2.2 Аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження……...25-28

ВИСНОВКИ………………………………………………………………....29-30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...….31-32

Додатки…………………………………………………………….…..….34-39

ВСТУП

Актуальність дослідження. Важко знайти серед корифеїв української філософії таку неординарну особистість як Григорій Савич Сковорода. Він був чи не єдиним в істо­рії української філософії, хто фактично третину свого життя провів у мандрах, шукаючи відповіді на запитання, які хвилюють і людство ХХІ ст. – в чому полягає сенс буття, пошук щастя та істини, місце людини в суспільстві, за­лежність її від плину часу, самопізнання через гармонійне сприймання навколишнього світу.

В історії української духовності постать Г. Сковороди неповторна. Його велич полягає у тому, що він, не втративши самобутності на тлі досить фундаментальної філософської традиції України, посідав і досі посідає у ній своєрідне чи навіть найоригінальніше місце.

Творчість і особистість Григорія Сковороди добре вивчалася як вітчизняною так і світовою філософською наукою. Варто назвати ґрунтовні розвідки В.Горького, Л.Довгої, І.Захари, С.Йосипенка, М.Кашуби, В.Ли­твинова, В.Нічик, І.Огородника, М.Поповича, М.Роговича, Я.Стратій, В.Табачковського, В.Шевченка, Н.Яковенко та інших. Проте цікаві, глибокі і, основне, новаторські розвідки про українського велетня думки і слова продовжують з’являтися у науковому світі. Сковорода як справжній мудрець залиша­ється до кінця нерозгаданим, та й власне, нерозгадуваним у принципі.

Зважаючи на актуальність проблеми, була обрана тема курсової роботи: “Проблема щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С.Сковороди”.

Об’єкт дослідження: творчість Г.С.Сковороди.

Предмет дослідження: шляхи формування гармонійно розвиненої особистості у творчості Г. С. Сковороди.

Мета дослідження полягає у вивченні та теоретичному обґрунтуванні шляхів формування гармонійно розвиненої особистості у творчості Г.С Сковороди.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

• проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження;

• обґрунтувати ідею феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині Г.Сковороди;

• проаналізу­вати філософсько-етичну концепцію Г.С.Сковороди щодо трактування морального задоволення і щастя;

• емпірично дослідити соціальну спрямованість молодших та старших школярів.

Методи дослідження:

Теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення.

Емпіричні: методи опитування (анкетування, бесіда), кількісний та якісний аналіз отриманих результатів дослідження.

Структура і обсяг роботи:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, 2 додатків, списку використаних джерел (23).