1.4. Механізми резистентності антибіотиків

- У мікроорганізмів може бути відсутнім структура на яку діє антибіотик (наприклад бактерії роду мікоплазма (лат. Mycoplasma) нечутливі до пеніциліну, оскільки не мають клітинної стінки).

- Деякі мікроорганізми непроникні для певних антибіотиків (більшість грам-негативних бактерій несприйнятливі до пеніциліну G, у них клітинна стінка захищена додаткової мембраною).

- Мікроорганізм можуть переводити антибіотик в неактивну форму (багато стафілококів (лат. Staphylococcus) містять фермент β-лактамазу, який руйнує β-лактамовое кільце більшості пеніцилінів).

- Внаслідок генних мутацій, обмін речовин мікроорганізму може бути змінений таким чином, що хімічні реакції, які блокуються антибіотиком більше не є критичними для життєдіяльності організму.

- Мікроорганізм у змозі викачувати антибіотик з клітини.

1.5.Застосування антибіотиків

Антибіотики використовуються для запобігання та лікування запальних процесів, що викликаються бактеріальною мікрофлорою.

Деякі антибіотики мають також додатковими цінні властивості, не пов'язані з їх антибактеріальною активністю, а мають відношення до їх впливу на макроорганізм.

Доксициклін та міноциклін, крім їх основних антибактеріальних властивостей, мають протизапальну дію при ревматоїдному артриті і є інгібіторами матриксних металопротеїназ, описано імуномодулюючу ( імуносупресивну, або імуностимулюючу) дію деяких інших антибіотиків, відомі протипухлинні антибіотики [6].

1.6. Антибіотики в продуктах тваринництва та їх негативний вплив на організм людини

У харчових продуктах антибіотики можуть мати таке походження:

1. Природні антибіотики, властиві вихідній харчовій сировині.

2. Антибіотики, що утворюються в процесі виготовлення харчових продуктів.

3. Антибіотики, що потрапляють у харчові продукти в результаті лікувально-ветеринарних заходів.

4. Антибіотики, що потрапляють у продукти тваринництва під час використання їх як біостимуляторів росту тварин.

5. Антибіотики, застосовувані як консерванти.

Деякі харчові продукти, наприклад, яєчний білок, молоко, мед, зернові, цибуля, часник, фрукти і прянощі, містять природні компоненти з антибіотичною дією. Ці речовини можуть бути виділені, очищені і застосовані для консервування інших харчових продуктів.

Антибіотики стимулюють окремі біохімічні процеси в організмі тварин, що сприяє поліпшенню їхнього загального стану, прискоренню росту, підвищенню продуктивності, активізації захисних реакцій. Тому антибіотики використовують не лише для лікування і профілактики багатьох інфекційних і незаразних хвороб, а й для стимулювання росту, відгодівлі тварин, підвищення продуктивних характеристик.

Антибіотики, крім позитивних ефектів, мають побічну негативну дію: алер-генність, мутагенність, тератогенність, токсичність, здатність знижувати специфічну стійкість і сприяти утворенню антибіотикостійких бактерій. Дуже небезпечним і небажаним ефектом антибіотиків є сенсибілізація організму людей з наступними алергічними реакціями. Найсильнішими алергенами вважають пеніцилін, стрептоміцин і олеандроміцин.

Стрептоміцин і тетрациклін діють на вагітних як тератогени, спричиняють аномалії в розвитку ембріонів. Широко використовуваний у ветеринарії хлорамфенікол (левоміцетин) в окремих людей з підвищеною чутливістю викликає токсикози, апластичну анемію, яка переходить у лейкемію. Його вмісту продуктах надзвичайно небезпечний для чутливих до антибіотиків людей.

Проблемі залишкових кількостей антибіотиків у харчових продуктах, зокрема їх впливу (контамінації) на здоров'я людини і довкілля, приділяють велику увагу практично в усіх країнах Європи, Англії, Канаді і США.

Актуальність проблеми визначається трьома аспектами: загальнобіологічними, медичними і соціально-економічними, які тісно між собою пов'язані.

Загальнобіологічний аспект проблеми полягає у тому, що до травного каналу хворих людей і тварин потрапляють стійкі до хвороб мікроорганізми. Під впливом антибіотиків чутливі клітини гинуть, а резистентні, розмножуючись, стають переважною частиною мікрофлори. Це призводить до збільшення тривалості діарейних та інших захворювань, до необхідності підвищення доз лікувальних препаратів, що небажано і з погляду токсичності, і з погляду можливості виникнення суперінфекцій у пацієнтів. Ця проблема є дуже гострою для педіатрії та клініки імунодефіцитних станів.

Третій аспект проблеми - соціально-економічний - пов'язаний зі зниженням ефективності біотехнологічних процесів переробки тваринницьких продуктів. Так, незначні кількості антибіотиків - близько 0,015-0,02 од./г можуть порушувати перебіг технологічних процесів у виробництві кисломолочних продуктів, сирів, сирокоп-чених ковбас та ін. Особливо це актуально для молочної промисловості, оскільки переробка молока, що містить залишки антибіотиків, призводить до зниження товарної якості молочних продуктів.

Відповідно до "Гігієнічних вимог до якості і безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів" (1996), у тваринних продуктах тваринництва регламентується вміст ветеринарних препаратів (табл. 1.1., 1.2.), об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ із харчових добавок і контамінантів рекомендує максимальні рівні залишків антимікробних засобів і ветеринарних препаратів у продуктах тваринництва (табл 1.3.).

Таблиця 1.1. Гранично допустимий вміст антибіотиків у продуктах тваринного походження, од./г

Види продуктів	Левоміце-тин мг/кг	Тетра-циклінова група	Гризін	Бацітрацин	Пеніцилін	Стрептоміцин
М'ясо і птиця: свіжі, охолоджені, заморожені, у т.ч. напівфабрикати	< 0,01	< 0,01	<0,5	< 0,02	-	-
Жир-сирець забійних тварин, сало всіх видів	< 0,01	< 0,01	< 0,5	< 0,02	-	-
Яйця і яєчні продукти	< 0,01	< 0,01	-	< 0,02	-	< 0,5
Продовження таблиці 1.1.
Молоко пастеризоване, стерилізоване і пряжене, вершки, сметана, кисломолочні напої	< 0,01	< 0,01	-	-	< 0,01	<0,5
Масло коров'яче	< 0,01	< 0,01	-	-	< 0,01	<0,5
Концентрати сироваткових білків, казеїн, казеїнати, гідролізати молочних білків	< 0,01	<0,5	-	-	< 0,01	<0,5

Таблиця 1.2. Гранично допустимий вміст антибіотиків у продуктах тваринного походження, од./г

Назва засобів	Вид тварин	Назва продукту	Максимальний рівень залишків, мг/кг (л)
Бензилпеніцилін	Усі види	М'ясо, печінка, нирки	0,05
		Молоко	0,004
Спектиноміцин	ВРХ, свині, кури	М'ясо	0,3
		Печінка	2,0
		Нирки	5,0
		Жир	0,5
	Продовження таблиці1.2.
	ВРХ	Молоко	0,2
Дигідрострепто міцин і стрето міцин	ВРХ, свині, вівці, кури	М'ясо, печінка і жир	0,5
		Нирки	1,0
	ВРХ	Молоко	0,2
Неоміцин	ВРХ, свині, вівці, кози,	М'ясо, печінка і жир	0,5
	кури, качки, індики	Нирки	5
	Кури	Яйця	0,5
	ВРХ	Молоко	0,5
Гентаміцин	ВРХ, свині	М'ясо, жир	0,1
		Печінка	0,2
		Нирки	1,0
	ВРХ	Молоко	0,1
Хлортетрациклін	ВРХ, свині, птиця	М'ясо	0,1
	ВРХ, свині, вівці і птиця	Нирки	0,6

Таблиця 1.3 Максимальні рівні залишків ветеринарних препаратів

Назва засобів	Вид тварин	Назва продукту	Максимальний рівень залишків, мг/кг (л)
Елбендазол	ВРХ	М'ясо, жир, молоко	0,1
		Печінка, нирки	5,0
Клозантел	Вівці	М'ясо, печінка	1,5
		Нирки	5,0
		Жир	2,0
	ВРХ	М'ясо, печінка	1,0
		Нирки, жир	3,0
Івермектин	ВРХ	Печінка	0,1
		Жир	0,04
Флубендазол	Свині	М'ясо, печінка	0,01
	Птиця	М'ясо	0,2
		Печінка	0,5
		Яйця	0,4
Тіабендазол	ВРХ, вівці, кози і свині	М'ясо, печінка,	0,1
		нирки і жир
	Продовження таблиці 1.3.
	ВРХ, кози	Молоко	0,1
Триклобендазол	ВРХ	М'ясо	0,2
		Печінка, нирки	0,3
		Жир	0,1
	Вівці	М'ясо, печінка,	0,1
		нирки, жир
Левамізол	ВРХ, вівці, свині і птиця	М'ясо, нирки і жир	0,01
		Печінка	0,1
Фебантел,фенбендазол і оксфендазол	ВРХ, вівці і свині	М'ясо, нирки і жир	0,1
		Печінка	0,5
	ВРХ, вівці	Молоко	0,1
Моксидектин	ВРХ, вівці й олені	М'ясо	0,02
		Печінка	0,1
		Нирки	0,05
		Жир	0,5
Доремектин	ВРХ	М'ясо	0,01
		Печінка	0,1
		Нирки	0,03
		Жир	0,15

 Широке використання антибіотиків як лікувальних і стимулюючих зростання коштів призвело до того, що продукти тваринного походження, в тому числі молоко, нерідко містять залишкові кількості цих препаратів. Розчини антибіотиків вводять безпосередньо в уражені частки молочної залози при маститах. Пастеризація молока сприяє руйнуванню лише 6-28% антибіотиків, що містяться в ньому. Антибіотики погіршують санітарні якості та технологічні властивості молока, спотворюють результати редуктазної проби, завищуючи класність молока по бактеріального обсіменіння. Присутність в молоці антибіотиків пригнічує розвиток молочнокислих бактерій, що застосовуються при виробництві кисломолочних та інших продуктів. Антибіотики порушують сичужні згортання молока при виробництві сиру і сиру, що негативно позначається на смаку і консистенції цих продуктів.

Негативний вплив залишкових кількостей антибіотиків у молоці та молочних продуктах на здоров'я людей полягає в тому, що вони викликають сенсибилизирующее дію і небезпека виникнення алергічних реакцій, сприяють виникненню дисбактеріозу і появі суперінфекцій, утворенню резистентних штамів патогенних мікроорганізмів і зниження терапевтичної ефективності антибіотиків. Залишкові кількості антибіотиків, що містяться в молоці і молочних продуктах, можуть викликати токсичну, тератогенну і мутагенну дію на організм людини.

Систематичне накопичення антибіотиків в організмі призводить до порушення функціональних властивостей деяких органів. Розвиток стійкості багатьох збудників хвороб до широкого спектру антибіотиків знижує їх лікувальну дію і сприяє розвитку інфекційних захворювань.

Також антибіотики змінюють кишкову мікрофлору, внаслідок чого порушується синтез вітамінів і розмножуються патогенні мікроорганізми. Деякі з них проявляють алергічну дію [7].