Розділ іі Проведення практичного дослідження

2.1.Характеристика часових уявлень дітей старшого дошкільного віку

Дослідження було проведене в дошкільному навчальному закладі №153 “Барвінок ” м. Львова в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 20 дітей.

Мета дослідження - з’ясувати оптимальні умови формування часових уявлень у дітей старшого дошкільного віку і визначити зміст, форми, засоби і методи цієї роботи. Експериментальне дослідження відбувалося в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний.

Мета констатуючого експерименту: визначити способи ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з часовими інтервалами.

Завдання констатуючого експерименту: ознайомити дітей з інтервалами часу, а саме з тривалістю 1, 3, 5, 10 хвилин, виконувати завдання за певний відрізок часу.

Констатуючий експеримент здійснювався поетапно.

На 1-му етапі навчались визначати закінчення терміну виконання діяльності з пісочним годинником (завдання зробити щось за 1 хвилину і проконтролювати час за однохвилинним пісочним годинником), цим забезпечувала накопичення досвіду у дітей у використанні мірки. Постійно давала оцінку умінням дітей правильно контролювати час за пісочним годинником(Додаток Б).

На 2-му етапі навчались оцінювати за поданням тривалість інтервалу часу в процесі діяльності. Фіксувала увагу на точності оцінки дітьми його тривалості (Додаток Б).

На 3-му етапі вчили попередньо планувати обсяг діяльності на зазначений відрізок часу на основі наявного уявлення про його тривалості. Перевірка виконання наміченого за планом обсягу роботи на дану тривалість проводилася за допомогою пісочного годинника (Додаток Б).

На 4-му етапі вчили переносити вміння оцінювати тривалість часових відрізків в життя (побут, заняття, ігри).

Робота проводилася на заняттях при звичайній організації.

Програмний матеріал заняття включав наступні завдання:

- Познайомити дітей з тривалістю 1, 3, 5,10 хвилини;

- Навчати вміння контролювати час за пісочним годинником в процесі виконання різноманітної діяльності;

- Формувати почуття задоволення від вміння виконувати завдання вчасно.

На першому занятті виявляла уявлення дітей про 1 хвилину. «Хвилина-це 60 секунд, а секунда зовсім коротка: скажеш« раз і ... »- і секунда пройшла, а в хвилині таких секунд 60», - пояснювала, демонструючи тривалість 1 хвилини на секундомірі. Уточнювала назва цього приладу, знайомила зі словом «секундомір». Показувала дітям, як рухається стрілка на секундомірі, і пояснювала, що її рух по колу відбувається завжди за 1 хвилину. Пропонувала посидіти 1 хвилину і виміряти її тривалість за секундоміром. Після цього був показаний пісочний годинник, було запропоновано подумати, чому він так називається. Тривалість 1 хвилини одночасно демонструвала по пісочному годиннику і секундомірі. Спільно діти зробили висновок, що 1 хвилину можна виміряти секундоміром і за допомогою пісочного годинника. Діти розповідали, де використовуються ці прилади для вимірювання часу.

Потім на кожний стіл поставила пісочний годинник, і дітям було запропоновано сказати, що можна встигнути зробити за 1 хвилину. На цьому занятті і на наступних вони самі повинні були перевіряти, що можна встигнути зробити за 1 хвилину.

На занятті діти виконували 3 завдання:

1. Викладали з паличок будь-які візерунки протягом 1 хвилини, стежачи за однохвилинним пісочним годинником. Було дано вказівку: названі за кожним столом діти по сигналу одночасно перевернуть пісочний годинник і працюючи, всі будуть стежити за годинником. Коли весь пісок пересипиться, хвилина закінчиться, роботу відразу ж слід припинити, руки прибрати зі столу. Після закінчення роботи діти розповідали, хто скільки і яких візерунків встиг скласти за 1 хвилину.

2. Розкладали палички по 10 штук протягом 1 хвилини.

3. Прибирали всі палички по одній в коробку протягом 1 хвилини.

При підготовці до заняття я врахувала, що обсяг роботи повинен бути розрахований на 1-хвилинний інтервал. Дві операції - взяти і покласти паличку - вимагають 2 секунди, тому на всі три завдання на першому занятті давали дітям по 30 паличок. Таким чином, були створені умови, за яких вони мали можливість виконати завдання і в той же час укластися в часі.

На наступному етапі роботи, коли дітям треба було самим оцінити тривалість часу в 3 хвилини, вихователь показував два види пісочного годинника і пропонував визначити після пуску годин, які годинники на 1 хвилину, а які на 3 хвилини, що вони і робили безпомилково. Потім пропонував їм посидіти, нічого не роблячи, 3 хвилини і підняти руку, коли здасться, що 3 хвилини закінчилися. Більшість дітей на перших порах недооцінювали цей інтервал, піднімали руки після закінчення, наприклад, 40 секунд. Це свідчило про те, що більш тривалий інтервал оцінити значно важче, особливо коли цей час на ознайомлення з інтервалом у 5 хвилин проводилося по тій же системі. Цей інтервал діти сприймали як величину, похідну від 1 хвилини: 5 разів будуть перевернуті хвилинні пісочні годинники, 5 разів обійде коло стрілка на секундомірі, поки триває 5 хвилин. Їм показували іграшкові годинники-конструктор з прозорим корпусом, крізь стінки якого видно механізм (рис. 2)додаток. Цей годинник зручні тим, що їх можна пускати і зупиняти в потрібний момент. Показувала і спосіб вимірювання часу - 5 хвилин за допомогою раніше засвоєної - 1 хвилини: пояснювала, що 1 хвилина - це відстань на годиннику від рисочки до рисочки, а за 5 хвилин стрілка на годиннику пройде 5 рисок. Діти легко почали орієнтуватися по годинах, їм подобалося самостійно визначати час. Вони частіше кидали погляди на годинник-конструктор, що стоять на столі вихователя, ніж на пісочний годинник, які завжди стояли на столах під час виконання завдання на час. І діти пояснювали це так: «На піщаному годиннику точно не дізнаєшся, скільки ще залишилося хвилин, а на годиннику можна порахувати».

Ознайомлення з 10-хвилинним інтервалом проводилося на заняттях не з математики, а за іншими видами діяльності, де було можливо пропонувати дітям виконувати завдання протягом 10 хвилин, тобто по образотворчої діяльності, з праці, при проведенні фізичних вправ і ін.

Так, на заняттях з образотворчої діяльності спочатку пропонували дітям за 5 хвилин намалювати і розфарбувати вазу. Діти визначали на годиннику-конструкторі, де буде стрілка через 5 хвилин, годинник пускалися в хід. Під час роботи вони стежили за стрілкою, а після закінчення її обговорювали, хто закінчив у строк, хто скільки встиг зробити. У таблиці № 1 подаю результати формування часових уявлень дітей. Обстеження формування часових уявлень дітей здійснювалось у процесі проведення занять, дидактичних ігор та вправ.

№	Прізвище, ім’я дитини	За тривалістю 1,3,5,10 хвилин	За виконання 3-х завдань за 1 хвилину
1.	Антонюк Максим	1	0,5
2.	Бойко Оксана	0,5	0,5
3.	Бугайчишин Олег	1	1
4.	Бук Віка	1	0,5
5.	Ганич Остап	1	1
6.	Гамелко Соломія	0,5	1
7.	Давид Софія	1	1
8.	Душна Христина	1	1
9.	Заєць Сергій	0,5	1
10.	Замків Олег	1	0,5
11.	Ілько Тетяна	1	1
12.	Калина Ірина	0,5	0,5
13.	Колиняк Михайло	0,5	1
14.	Кума Ігор	1	0,5
15.	Михнич Віктор	0,5	1
16.	Муняк Ангеліна	1	1
17.	Оприск Марта	1	1
18.	Плитин Юрій	0,5	0,5
19.	Тадра Марія	0,5	0,5
20.	Ужит Тарас	1	1

Оцінка результатів: 1 бал - дитина самостійно справляється з завданнями, правильно відповідає на питання; 0,5 бала - дитина справляється з завданнями з допомогою педагога; 0 балів - дитина не впорався із завданнями.

Отже, з констатуючого експерименту ми бачимо, що всі діти справляються із завданнями в різній мірі. Особливу трудність викликала методика з виконання завдань за 1 хвилину,декілька дітей не впоралися без допомоги педагогів із завданням.