Відповіді

1. Основи біології та генетики людини

Питання 28 – 33.

28. Будова та робота серця людини. Автоматія серця.

Серце – центральний орган кровоносної системи, порожнистий м’язовий орган, що розташований в грудній порожнині 2/3 – зліва, 1/3 – справа, верхівкою донизу. Маса серця – 0,42% від загальної маси тіла, в середньому 220-300г, а розмір – приблизно з кулак лівої руки.

Оболонки серця.

Стінки серця складаються з трьох оболонок:

• Внутрішня (сполучнотканна, вкрита ендотелієм) – ендокард;

• Середня (м’язова) – міокард;

• Зовнішня (сполучнотканна, вкрита епітелієм) – епікард.

Зовні серце оточене навколосерцевою сумкою – перикард. Між сумкою і серцем є рідина, яка зволожує серце та зменшує його тертя під час скорочень, а також запобігає перерозтягненню серця під час наповнення його кров’ю.

Особливості будови міокарда.

Міокард – унікальний м’яз за будовою і функціями. Утворений посмугованою серцевою м’язовою тканиною. Клітини міокарда – кардіоміоцити. Багатоядерні з розташованими в центрі ядрами. Поєднуються волокна вставними дисками, мають упорядковане розташування міофібрил та сильно розвинену саркоплазматичну сітку. Скорочується швидко, ритмічно, без втоми, мимовільно.

Будова серця.

Складові	Особливості будови	Функції
Серцева перегородка	Суцільний поздовжній м’язів утвір	Розділяє серце на ліву і праву частини
Праве і ліве передсердя	Складаються з трьох оболонок, мають тонку м’язову стінку	Забезпечують рух крові до шлуночків
Правий і лівий шлуночки	Складаються з трьох оболонок, мають товсту м’язову стінку	Забезпечують надходження крові в мале і велике кола кровообігу
Стулкові клапани	Із сполучної тканини, лівий – двостулковий, правий – тристулковий; їх роботу забезпечують сосочкові м’язи та сухожилкові нитки	Забезпечують рух крові тільки в одному напрямку: з передсердь до шлуночків
Півмісяцеві клапани	Утворені сполучною тканиною	Забезпечують рух крові тільки в одному напрямку: з шлуночків до судин

У разі ушкодження або руйнування клапанів, запалення (найчастіше в разі ревматизму) клапани втрачають свою функцію герметичних стулок і починають пропускати кров у зворотному напрямку. Це викликає вади серця, що призводить до тяжких розладів здоров’я, навіть смерті.

Робота серця.

Основними показниками роботи серця, його функціонального стану є:

• Систолічний об’єм крові (СОК) – об’єм крові, що викидає шлуночок серця за одне скорочення (це близько 70мл крові);

• Хвилинний об’єм крові (ХОК) – кількість крові, яку викидає шлуночок за 1 хв (ХОК = СОК×ЧСС за 1 хв);

• При ЧСС 72 уд/хв. ХОК становить приблизно 5000мл/хв, або 5л/хв.

Під час скорочення серця виникають електричні процеси, які можна виявити за допомогою електрокардіографа. Запис електричної діяльності серця назвали електрокардіограмою.

Регуляція роботи серця.

Серце – це надзвичайно «чутливий насос», який все життя людини намагається адаптувати свою роботу до умов, в які потрапляє людина.

Пристосування серця до потреб організму досягається завдяки механізмам саморегуляції (автоматії серця), нервової та гуморальної регуляції.

Саморегуляція забезпечується внутрішньо серцевими механізмами і залежить від наповнення серця кров’ю: чим більше крові надходить в серце, тим частота серцевих скорочень збільшується.

Нервова регуляція забезпечується шляхом подвійної іннервації за рахунок автономної нервової системи:

Симпатичні нерви – посилюють і прискорюють силу і чсс;

Парасимпатичні нерви – послаблюють і зменшують силу і чсс.

Центр серцевої регуляції знаходиться у довгастому мозку.

Гуморальна регуляція серця пов’язана з дією речовин:

Адреналін і норадреналін, йони кальцію – посилюють і прискорюють силу і чсс;

Ацетилхолін, йони калію – послаблюють та знижують силу і чсс;

Автоматія серця. З часом з’ясувалось, що разом з клітинами, що забезпечують скорочення серця (кардіоміоцити) існують клітини, що здатні самостійно генерувати нервові імпульси і забезпечувати автоматію серця.

Провідна система серця включає:

• Синусно-передсердний вузол (водій серцевого ритму) – водій ритму І порядку, що задає ритм 70 ударів/хв розташований на верхівці правого передсердя;

• Передсердно-шлуночкрвий вузол – водій ритму ІІ порядку задає ритм 40 ударів/хв; розташовується між правим передсердям та шлуночком;

• Пучок Гіса та волокна Пуркіньє передають нервове збудження на шлуночки.

В цих клітинах автоматично виникають ритмічні імпульси, які поширюються по серцевому м’язу і задають ритм його скороченню. Завдяки автоматії серце може скорочуватись незалежно від нервових і гуморальних впливів. Це дає змогу підтримувати життєдіяльність організму навіть при порушенні діяльності нервової системи. Але в нормі автоматизм роботи серця під впливом нервово-гуморальної регуляції узгоджується з потребами організму.

У нормі м’яз збуджується під впливом імпульсів спеціалізованих клітин серця, тобто без втручання нервової чи ендокринної систем (самовільно). Ця здатність серцевого м’яза – автоматизм. Російський фізіолог – Кулябко оживив серце дитини, яка померла від запалення легенів, через 20 годин після його смерті, пропустивши через судини серця сольовий розчин (1902), довів можливість підтримання життєдіяльності ізольованого серця.

Скупчення спеціальних клітин виникає періодичне збудження називається серцевими центрами автоматії: один – в стінці правого передсердя, другий на межі між передсердями та шлуночками. Центри автоматії виробляють електричні імпульси з першого місяця ембріонального життя людини, які по серцевому м’язу проходять до інших ділянок – це провідність. Завдяки нормальному функціонуванню провідної системи обидва передсердя або шлуночки серця водночас охоплюються збудженням і тому водночас скорочуються, викидаючи кров.

Автоматія серця дає змогу підтримувати життєдіяльність організму навіть при порушенні діяльності нервової системи.

В нормі автоматизм роботи серця під впливом нервово-гуморальної регуляції узгоджується з потребами організму.