Запитання для самоконтролю.

1. Як змінювалися погляди на предмет психології в історії становлення і розвитку психології як науки?

2. Чому виникає потреба постійно уточнювати предмет психології, які чинники при цьому необхідно враховувати?

3. Чим відрізняється підхід до визначення предмета сучасної психології з точки зору ціннісно-цільового і діяльнісно-творчого ставлення індивіда до власної психіки і до себе як до її суб'єкта, у порівнянні з феноменологічною і критичною психологією?

4. В чому полягають особливості суб'єктивно-генетичного принципу, його вплив на визначення предмета психології на сучасному етапі?

Використана і рекомендована література

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания . – М.: Наука, 1977.

2. Бассин Ф.В. Развитие взглядов на предмет психологии. – Вопросы психологии. – 1971 – № 4 . – с. 101–113.

3. Загальна психологія / За ред. дійсного члена АПН України Максименка С.Д. – К.: Наукова думка, 2000.

4. Ломов Б.Д. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. – 443 с.

5. Основи психології: Підручник / За ред. Киричука О.В., Роменця В.А. – К.: Либідь, 1996.

6. Максименко С.Д. Методологічні і теоретичні питання психології //Актуальні проблеми психології: Наукові записки інституту психології імені

Г.С. Костюка АПН України / За ред. Акад. С.Д. Максименка. – К., 1999. Вип.19. – С.5-13.

7. Психология: Учебник / Под ред. Петровского В.А. – М.: Мысль, 2000.

8. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник.– К.: Ніка-Центр, 2003. – 204 с.

9. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 354 с.

10. Платонов К.К. О системе психологии. – М.: Мысль,1972. – 216 с.

11. Психологія: Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. – К.: Наукова думка, 1996.

Лекція 3.

Методологія психологічного дослідження

Логіка викладу: науковий метод – предмет, метод, методика, методологія. Загальна методика та принципи побудови психологічного дослідження. Методи психологічного дослідження.

  

Н

Науковий метод: сутність, структура, застосування

ауку як своє­рідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу визначають два його компоненти: предмет і метод. Якщо предмет — це чітко визначений зміст, якість і закономірність, у

яких реальність (дій­сність) постає перед дослідником, то метод — це шлях — спосіб або засіб осягнення сутності предмета пізнання. Виникнення нової галузі наукового знання завжди пов'язане зі змістовою диферен­ціацією наукових уявлень людини про світ (об'єктивним процесом розвитку науки), виділенням сутнісно нового змісту в існуванні досліджуваної реальності (визначенням предмета) та побудовою засобів пізнання цієї реальності (створенням методу). Психологія як само­стійна наука виникла, визначивши свій предмет і свій метод.

Індивідуальний світ "Я" людини, взятий у психологічних законо­мірностях його народження, становлення, розвитку, здійснення та згасання, є предмет психології. Система засобів цілісного пізнання даного предмета в єдності його дійсних, реальних і сутнісних, глибинних проявів має постати як науковий метод психо­логії. Науковий метод як такий — це змістовий синтез методології, методики та власне прийомів дослідження, які у своїй єдності зу­мовлюють побудову об'єктивного, цілісного та завершеного знання про предмет науки.

Методологія - це вчення про загальні точки зору, з яких повинен виходити дослідник психічної природи "Я" людини, про правила, яких він повинен дотримуватися в дослідженні, та про засоби, якими він має користуватися. Оскільки ці точки зору, правила та засоби не довільні, а визначені однією кінцевою метою — пізнати предмет науки таким, яким він є в дійсності, адже будь-яка методологія грунтується на своєрідності предмета даної науки та передбачає попереднє пізнання його загальних, формальних власти­востей —саме тих властивостей, від яких залежать правила, прийоми та підходи даної науки.

Методологія науки постає у двох своїх якісних формах. По-перше, вона дає уявлення про прийоми або техніки дослід­ження. Тобто, вона вивчає зовнішні та спеціальні ознаки групи явищ, які потребують особливих зовнішніх прийомів (засобів) їх пізнання. Так, у суспільних науках "технічна" методологія є вченням про критичне (наукове) спостереження явищ соціального життя людини та взаємодії з цими явищами. До технічної методології може бути віднесене, наприклад, узагальнене уявлення про збір і перевірку історичних джерел (у методології історії) або про вміння тлумачити закони, використовувати їх стосовно окремих випадків, обґрунтовувати правову норму того чи іншого положення в зако­нодавстві (в методології права) чи уявлення про послідовну кваліфі­кацію психологічного стану людини (в методології психологічної науки).

По-друге, методологія може пізнавати ті широкі загальні власти­вості та співвідношення явищ, які відрізняють взагалі одну науку чи групу наук від інших, кожна з них має свою характерну точку зору, свої найвищі поняття (категорії), свої завдання. Так, суспільні науки вивчають явища життя людини, зумовлені її волею та свідо­містю, прагненням до конкретних цілей та ідеалів. Це ті моменти, які не мають місця серед суто природних явищ, тому й закономір­ності існування суспільних явищ сутнісно відрізняються від законо­мірностей існування явищ природних. Ця методологія є логічна або філософська.

Філософська методологія є загальною для широкої сукупності явищ (наприклад явищ суспільного життя людини) і потребує систе­матичного, послідовного та логічного викладу, оскільки обґрунто­вується через логічний аналіз загальних формальних властивостей даної предметної сфери. Ця форма методології розкриває загальну своєрідність цілей конкретної науки чи галузі наукового знання — своєрідність, зумовлену загальними властивостями та змістом пред­мета науки. Філософською методологією суспільних наук, які вивча­ють закономірності взаємодії людини та суспільства, є філософія суспільства, або соціальна філософія. Філософською методологією психології - синтезованої за змістом науки про взаємодію людини й світу - є філософія людини.

Технічна методологія узагальнює та подає найдоцільніші та най­ефективніші способи й засоби наукового пізнання предмета науки. Оскільки психологія поєднує в собі ознаки і теоретичної, і приклад­ної дисципліни, її методологія розгортає поряд із засобами наукового пізнання також засоби практичного перетворення дійсного стану предмета — індивідуального світу "Я" людини. В уніфікованому вигляді технічна методологія являє собою синтез методики психо­логічного дослідження та методики перетворюючого психологічного впливу.

Методикою в науковому дослідженні прийнято називати проце­дуру або послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів у цілому, які реалізуються в ході дослідження стосовно його предмета й спрямовані на розв'язання завдань дослід­ження. Як складник наукового методу психології методика може розглядатися на декількох рівнях: перший рівень — загальна мето­дика психологічного дослідження; другий — методика здійснення конкретного типу наукового дослідження (теоретичного, емпірич­ного, прикладного та ін.); третій —детально описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, засобу, способу психологічного дослідження.